Толмачово (Ленінградська область)

Толмачово (до 1919 року — станція Преображенська) — селище міського типу, адміністративний центр Толмачовського міського поселення, Лузький район, Ленінградська область, Росія.

Толмачово
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Код ЗКАТУ:	41233554000
Код ЗКТМО:	41633154051
Основні дані
Час заснування	1858
Поштовий індекс	188255
Телефонний код	+7 81372
Географічні координати:	58°51′10″ пн. ш. 29°54′50″ сх. д.
Вебсторінка	gptolmachevo.ru
Мапа
Толмачово
Толмачово у Вікісховищі

Географія

Селище розташовано у центральній частині району на правому березі річки Луга. У селищі є станція Толмачово залізничної лінії Санкт-Петербург—Луга.

За 2 кілометри на схід проходить автошлях «Псков».

Історія

План селища Толмачово. 1863

Населений пункт виник 1858 року під час будівництва залізниці Санкт-Петербург — Варшава.

У XIX — на початку XX століття станція адміністративно належала до Перечицької волості 1-го стану Лузького повіту Санкт-Петербурзької губернії.

За даними «Пам'ятної книжки Санкт-Петербурзької губернії» за 1905 рік населений пункт називався селище Преображенське. 360 десятин землі у Преображенському належали почесному громадянину Миколі Валентиновичу Сазікову, а також 5 десятин — архітектору Свіньїну та нащадкам професора Академії мистецтв Шишкіна^[1].

До 1919 мало статус селища при станції Преображенській, оскільки в околицях станції квартирував Преображенський кавалерійський полк. 1919 селище було перейменовано на честь революціонера Миколи Толмачова.

З 1917 до 1927 року існувала Толмачовська волость Лузького повіту^[2].

За даними 1933 року Толмачово було дачним селищем та адміністративним центром Толмачовської сільради Лузького району, до якої входили 13 населених пунктів: села Болото, Жельці, Заполля, Кемка, Пустинь, Сітенка й дачні селища Железо, Ляпунов Двір, Плоске, Скобельцино, Толмачово, Шалога загальним числом населення 2 504 особи^[3].

Станом на 1 січня 1935 року населення дачного селища Толмачово становило 1 600 осіб^[4].

1936 року до складу Толмачовської сільради входили 15 населених пунктів, 1034 господарства й 7 колгоспів^[5].

Населення

Чисельність населення

1862	1926[6]	1935[7]	1939[8]	1945	1949	1959[9]
17	▲904	▲1600	▲1767	▲2191	▼2030	▲3377
1970[10]	1979[11]	1989[12]	1997[13]	2002[14]	2007[15]	2009[16]
▲3650	▲3797	▲3948	▼3600	▼3378	▼3100	▼2862
2010[17]	2012[18]	2013[19]	2014[20]	2015[21]	2016[22]	2017[23]
▲3232	▼3168	▼3055	▼2993	▼2956	▼2937	▼2911
2018[24]	2019[25]	2020[26]
▼2862	▼2811	▼2760

1000

2000

3000

4000

1939

1979

2009

2015

2020

Економіка

У селищі розміщується завод залізобетонних виробів і металоконструкцій^[27] на правому березі річки Луга. На лівому березі розташовано Лузький завод залізобетонних виробів^[28]. Також у селищі розташований Лузький комбікормовий завод^[29].

Неподалік від селища Толмачово розташований нині закритий будинок відпочинку «Живий струмок».

Транспорт

Меморіальна дошка на будівлі станції

Селище розташовано за 124 кілометри на південь від Санкт-Петербурга й за 15 км на північ від районного центру, міста Луги, на обох берегах річки Луги. Два зупинних пункти приміського залізничного сполучення: на правому березі річки Луга — станція Толмачово, на лівому березі — платформа Партизанська. На обох зупиняються всі приміські електропоїзди, окрім експресів Санкт-Петербург — Луга — Санкт-Петербург і швидкого приміського поїзда «Плесковъ» Санкт-Петербург — Псков — Санкт-Петербург^[30].

На річці Луга є пристань, розташована на правому березі, біля станції Толмачово. До початку 1990-их років на річці діяла регулярна пасажирська лінія Толмачово — Хілок. У Толмачово була суднобудівна верф і річковий вокзал^[31]. У 1980-их роках пасажирське сполучення здійснювалось пароплавами типу «Зірниця», нині судноплавство річкою практично відсутнє, будівля верфі руйнується.

Автобусне сполучення з містом Луга та найближчими селами^[32]. Лівобережною частиною селища проходять автобусні маршрути 110 «Луга — Миколаївське» та 110Б «Луга — Осьміно»^[33].

Освіта і культура

У селищі є середня школа. Офіційною датою заснування школи вважається 1 листопада 1901 року^[34]. Є також музична школа й дитячий садок. До числа освітніх закладів належить Толмачовський дитячий будинок.

Заклади культури представлені муніципальним закладом «Соціально-культурний центр дозвілля й відпочинку», до складу якого входять будинок культури в Толмачово, а також клуби й бібліотеки у населених пунктах Толмачовського міського поселення^[35]

Відомі люди

Поряд із сучасним селищем, у садибі Затишшя жив російський письменник Михайло Салтиков-Щедрін.