Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Толстой Петро Олегович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Толстой Петро Олегович
Remove ads

Петро Олегович Толстой (нар. (20 червня 1969 року, Москва, СРСР) російський політик, телеведучий, пропагандист, журналіст. Заступник голови Думи РФ VII скликання з 5 жовтня 2016 року.[1] Заступник голови Парламентської асамблеї Ради Європи з 28 січня 2020 року.

Коротка інформація Петро Олегович Толстой, Заступник голови Думи РФ VII скликання ...

Депутат Думи РФ. Член Громадської палати РФ (20122014). Колишній ведучий пропагандистських політичних передач на російському Першому каналі:

  • недільного випуску програми «Час» (20052012),
  • ток-шоу «Політика» (20132016),
  • «Час покаже» (20142016),

Заступник директора Дирекції соціальних і публіцистичних програм «Першого каналу» (20092016).

Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Закінчив школу № 1231 в Москві[2]. Служив у Радянській армії у частині 55201, Пенза-19.[3]

Робота в ЗМІ

Закінчив міжнародне відділення факультету журналістики МДУ 1993 році[4].

1992—1994 — працював у московському корпункті французької газети Ле Монд. З 1994 по 1996 — кореспондент московського бюро інформаційного агентства Франс прес[5].

На телебаченні — з 1996 по 2016 рік. У жовтні 1996 став заступником головного редактора телекомпанії «BID», у вересні 2002 року залишив цю посаду[6]. Був продюсером програми «Скандали тижня», керівником служби інформаційного забезпечення телекомпанії «BID».

З жовтня 1997 року по листопад 2001 року вів програму «Скандали тижня»[7][8] (з осені 2001 року назву було змінено на «Звичаї»)[9] на телеканалі ТВ-6[10].

З жовтня 1998 по серпень 1999 року також вів програму «У світі людей» на тому ж телеканалі. Пішов з ТБ-6 незадовго до закриття каналу місцевою владою в січні 2002 року[11].

У 2002—2008 роках працював на «Третьому каналі» (ЗАТ ТРВК «Московія»)[12], перейшов на запрошення Андрія Писарєва[13]. З жовтня 2002 по серпень 2005 року вів суботню аналітичну програму «Висновки»[14]. З березня 2004 року — головний редактор «Третього каналу», з липня 2004 року генеральний директор «Третього каналу»[15][16]. Пропрацював в ТРВК «Московія» до середини 2008 року.

З 28 серпня 2005 по 8 липня 2012 року — ведучий інформаційно-аналітичної програми «Першого каналу» «Недільний час»[17], змінив на цьому місці Петра Марченко і Андрія Батурина[18]. Перейшов на «Перший канал» разом зі своєю журналістською командою з «Третього каналу»[19]. У перші 3 роки роботи на «Першому каналі» він працював з трудовим договором і поєднував роботу ведучого з адміністративною діяльністю[20] — залишався заступником гендиректора «Третього каналу»[21][22].

  • 2008 — перейшов працювати в штат російського Першого каналу[23].
  • 2009—2016 — заступник директора Дирекції соціальних і публіцистичних програм «Першого каналу»[24].
  • 2009—2010 — вів ток-шоу по боротьбі з алкоголізмом «Проект „Спільна справа“» на тому ж каналі в парі з Марією Шукшиною[25].
  • 2011—2012 — вів передвиборні теледебати кандидатів у депутати Думи і президента РФ по черзі з Аріною Шараповою[26]. Також вів ефір «Першого каналу» після виборів 4 березня 2012 року в парі з Олександром Гордоном[27].
  • У червні 2012 — покинув програму «Недільний час», зайнявся новим проектом на тому ж каналі[28].
  • 8 липня 2012 — востаннє провів програму «Недільний час»[29].
  • З 11 квітня 2013 по 29 червня 2016 року — ведучий суспільно-політичного ток-шоу «Політика»[30] у парі з Олександром Гордоном (згодом одноосібно) на «Першому каналі»[31].
  • З 15 вересня 2014 по 7 липня 2016 — вів політичне шоу на тому ж телеканалі — «Час покаже», у парі з Катериною Стриженовою[32].
  • З 12 жовтня по 14 грудня 2014 року — ведучий ток-шоу «Толстой. Неділя» на «Першому каналі»[33].
  • Пішов з телебачення у вересні 2016 року в зв'язку з обранням депутатом Державної думи сьомого скликання[34][35].

Депутат Державної думи VII скликання

  • 6 лютого 2016 року був обраний до вищої ради партії «Єдина Росія»[36].
  • 10 лютого 2016 року набрав Керуючий Рада московської школи № 1363[37][38].
  • Тоді ж, до початку 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація про можливу участь Толстого в попередньому голосуванні партії «Єдина Росія»[39]. Інформація була підтверджена самим відомим телеведучим в інтерв'ю одному з місцевих видань[40].
  • В ході попередніх підрахунків голосування Толстой набрав 75,8 % голосів і посів перше місце за 199 одномандатному адміністративному округу, в кілька разів обігнавши всіх своїх конкурентів[41].
  • Влітку 2016 року став співголовою ради прихильників партії «Єдина Росія», також увійшовши в передвиборчий штаб партії[42].
  • За підсумками виборів 18 вересня 2016 року здобув перемогу в Люблінському одномандатному виборчому окрузі № 199 (Москва) та став депутатом думи РФ VII скликання[43].
  • 5 жовтня того ж року, на першому пленарному засіданні, був обраний заступником голови Державної думи РФ[44].
  • 27 січня 2017 року обраний керівником делегації Росії в Парламентській асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі[45].
  • У липні 2017 року призначений керівником наглядової ради створюваної «Парламентська телебачення Державної Думи Федеральних Зборів РФ»[46][47].
  • 28 січня 2020 року Толстой став заступником Голови Парламентської асамблеї Ради Європи.

Сім'я

  • Батько — Олег Володимирович Толстой (1927—1992),
  • мати — Ольга Олексіївна Томара (нар. 1935)[48].
  • Був одружений з Дар'єю Євенко (у шлюбі з 1992 по 2017 рік)[49]
  • Троє дітей
    • Донька — Олександра
  • Праправнук письменника Льва Толстого, троюрідний брат телеведучої Фьокли Толстої[48]

Доходи

Задекларований дохід за 2016 рік склав 44 млн руб, за 2017 рік — 5 млн руб.

Санкції

У 2014 році занесений Україною до санкційного списку за антиукраїнську позицію,[50] щодо війни на сході України і анексії Криму Росією.

Наприкінці лютого 2022 року, після визнання Росією самопроголошених ДНР і ЛНР, потрапив під санкції Євросоюзу, як "центральна фігура урядової пропаганди"[51] і як особа, що "підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України"[52][53]

За аналогічними підставами також занесений до санкційних списків США, Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії та Нової Зеландії.[54]

Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads