Томашпільський цукровий завод

Томашпільський цукровий завод — підприємство з виробництва цукру в смт. Томашпіль Вінницької області. Виробляє білий цукор, мелясу, жом, вапно^[1]. Одна з шести компаній області, які займаються виробництвом цукру.

Томашпільський цукровий завод

Тип	ПАТ
Галузь	цукрова промисловість
Спеціалізація	цукроваріння
Засновано	1873
Штаб-квартира	Вінницька область, смт Томашпіль
Холдингова компанія	Агрокомплекс «Зелена долина»
Код ЄДРПОУ	00371825

Історія

1873—1917

1873 року у волосному центрі Томашпіль Ямпольського повіту Подольської губернії Російської імперії було побудовано бурякоцукровий завод^[2][3].

Під час першої російської революції 30 листопада 1905 року на стінах Томашпільського цукрового заводу були розклеєні листівки з закликом до працівників почати страйк і вимагати підвищення заробітної платні та скорочення робочого дня. Цього ж дня працівники почали страйк і досягли підвищення зарплатні на 10 копійок на день^[3].

Після лютневої революції 1917 року на заводі був створений фабрично-заводський комітет, який у квітні 1917 року запропонував установити на підприємстві восьмигодинний робочий день і подвійний розмір оплати за надурочні роботи, у травні 1917 року 8-годинний робочий день було встановлено, а зарплатня — підвищена на 50 %^[3].

1918—1991

У лютому 1918 року в Томашполі була створена повітова Рада працівників, селянських і солдатських депутатів, однак уже наприкінці лютого 1918 року селище окупували австро-німецькі війська^[ru], які наклали на поселення контрибуцію, розграбували цукровий завод (звідки було вивезено понад 1200 мішків цукру) і лишалися тут до листопада 1918 року. В поадльшому, до липня 1920 року, Томашпіль лишався в зоні бойових дій громадянської війни^[3].

19 жовтня 1923 року відновлений цукровий завод поновив роботу^[3].

Відповідно до другого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР^[ru], 1934 року почалася реконструкція заводу, після завершення якої 1936 року виробничі потужності заводу збільшилися на третину, 1940 року завод виробив цукру майже на 3 млн. рублів^[3].

В ході німецько-радянської війни з 20 липня 1941 до 16 березня 1944 року селище був окупований німецькими військами, під час відступу німецькі війська зруйнували цукровий завод, та вже до кінця 1944 року він був відновлений^[3].

У наступні роки обсяги виробництва збільшилися, а в сезон цукроваріння 1949—1950 років завод перевиконав план виробництва на 107 %, додатково випустивши майже 40 тис. пудів цукру^[3].

Відповідно до семирічним планом розвитку народного господарства (1959—1965), в 1960—1964 роки завод був реконструйований, внаслідок виробничі потужності були подвоєні порівняно з довоєнними^[3].

У жовтні 1970 року завод переробляв 1,26 тис. тон буряка на добу^[3].

В цілому, за радянських часів цукровий завод був найбільшим підприємством селища^[3][4][5][6].

Після 1991

Після проголошення незалежності України завод перейшов у відання Державного комітету харчової промисловості України.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про приватизацію цукрового заводу, а також бурякорадгоспу та райсільгосптехнікі, які забезпечували його сировиною^[7]. В подальшому, державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство.

У червні 1999 року Кабінет Міністрів України передав завод у комунальну власність Вінницької області^[8].

31 січня 2000 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про продаж останніх 25 % акцій заводу, які залишалися в державній власності^[9].

2004 року завод перейшов у власність агрохолдингу «Зелена долина»^[10].

У серпні 2017 року виробничі потужності заводу забезпечували можливість переробки до 2,4 тис. тон буряка на добу^[11].