Томаш Оскар Сосновський

Томаш Оскар Сосновський (пол. Tomasz Oskar Sosnowski; 12 грудня 1812, Новомалин^[3] — 27 січня 1886, Рим) —польський скульптор, представник академізму. Почесний доктор 24 художніх академій світу.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сосновський.

Томаш Оскар Сосновський
пол. Tomasz Oskar Sosnowski
Ім'я при народженні	пол. Tomasz Oskar Sosnowski
Народився	12 грудня 1812(1812-12-12) Новомалин, Острозький район, Рівненська область, Україна
Помер	27 січня 1886(1886-01-27)[1] (75 років)  Рим, Королівство Італія
Поховання	Кампо Верано[2]
Країна	Польща  Російська імперія
Місце проживання	Рим
Діяльність	скульптор
Alma mater	Кременецький колегіум
Вчителі	П'єтро Тенерані
Знання мов	польська
Членство	Віленська археологічна комісія
Magnum opus	Our Lady of Jazłowiecd
Нагороди	Кавалер ордена Святого Григорія Великого
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 12 грудня 1812 року в Новомалині^[4] (нині Рівненський район, Рівненська область, Україна). Батько Станіслав Сосновський, матір Касильда Малинська. Старший брат Євгеній-Броніслав Сосновський (12 жовтня 1810, Новомалин).^[3]

Вчився у Кременецькому ліцеї. Учасник Листопадового повстання. У 1833—1835 роках продовжував навчання у Варшаві. Студіював рисунок і живопис у Ксаверія Яна Канєвського та Антонія Бланка, скульптуру в Павла Малінського. Згодом навчався у Берліні під керівництвом Крістіана Рауха та в Римі у майстерні П'єтро Тенерані. У 1843–1846 мешкав у Варшаві. Повернувся до Риму, де посів професора скульптури в Академії Святого Луки (італ. Accademia di S Luca).

Головне місце у творчості митця займають скульптури на біблійну тематику. Можна сказати, що в цей час змінюється творчий орієнтир майстра — від пошуків ідеальної форми до пошуків художніх засобів втілення ідеальної духовної суті. Неперевершений ідеал досконалості Сосновський знайшов у постатях Христа, Мадонни та християнських святих. Вони стали для нього втіленням найсвітліших і найчистіших прагнень людства. У 1850—1860 рр. скульптор виконує свої найкращі роботи: три рельєфи Божої Матері з дитиною, скульптури «Мадонна з немовлям», «Материнство Марії», «Мадонна непорочного зачаття», «ЕССЕ НОМО», «Христос на смертному одрі», «Пієта». Жоден скульптор-класицист XIX ст. не створив стільки бездоганно досконалих художніх робіт, пов'язаних з образами Богоматері та Христа. Саме вони є найбільшим внеском митця в скарбницю світового мистецтва.

Допомагаючи молодим художникам та бідним людям, не шкодуючи грошей на закупівлю дорогого мармуру для скульптур, сам Сосновський жив так просто і скромно, що це дивувало його знайомих і колег. Французький дослідник Луї Вейо писав про нього: «Скульптор-поляк володіє в Україні палацом, повним королівських коштовностей та більше як 4000 підданими. Все це залишив, щоб створювати скульптури в Римі, а праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили його 4000 підданих. Та він влаштував для себе майстерню, схожу на сарай. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною із загальної кухні. Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, але очі мають у собі життя незвичайне». Ці слова, як ніякі інші, розкривають нам красу великої безкорисної душі скульптора, який понад усе в житті ставив мистецтво і жив для мистецтва, усвідомлюючи його високе призначення будити в душі кожної людини прагнення ідеалу — «нічого для себе і все для інших»

Помер в Римі, похований на кладовищі Кампо Верано^[5].

Галерея

• 
  «Пієта» скульптора Сосновського, Рівненський обласний краєзнавчий музей
• 
  Скульптура «Спляча красуня», Рівненський обласний краєзнавчий музей
• 
  Ядвіга та Ягайло