Томса Володимир Богумілович

Томса Володимир Богумілович (1830, Прага — 1895) — чеський фізіолог, професор фізіології Київського Університету, дійсний статський радник. Праці присвячені вивченню іннервації кровоносних судин і питанням фізіології симпатичної нервової системи. Засновник першої фізіологічної лабораторії в Києві.

Володимир Богумілович Томса
рос. Владимир Богумилович Томса чеськ. MUDr. Vladimír Tomsa
Народився	17 (4) серпня 1831(1831-08-04) Прага, Австро-Угорська імперія
Помер	5 квітня (4 квітня) 1895(1895-04-04) (63 роки) Прага, Австро-Угорська імперія
Поховання	Ольшанський цвинтар[1]
Місце проживання	Австро-Угорська імперія, Російська імперія
Країна	Австро-Угорщина
Національність	чех
Діяльність	фізіолог, лікар, педагог
Alma mater	Празький університет
Галузь	фізіологія, анатомія
Заклад	Київський університет Святого Володимира
Посада	ректор Карлового університетуd
Науковий ступінь	доктор медицини
Науковий керівник	Карл Людвіг
Відомі учні	Віктор Субботін, Євген Афанасьєв, Микола Рогович
Нагороди	Орден Святої Анни 2 ступеня (1871) Орден Святого Станіслава 2 ступеня (1874)

Біографія

Народився у Празі, навчався у гімназії. Закінчив медичний факультет Празького Університету у 1854 році, здобувши ступінь доктора медицини. У 1859 здобув ступінь доктора хірургії. З 1854 працював прозектором при кафедрі анатомії, а з 1856 — асистентом кафедри патологічної анатомії. У 1859 році пішов добровольцем на австро-італійську війну, був батальйонним лікарем у 48-му австрійському піхотному полку.

Після закінчення війни Томса був переведений до Військово-медичної академії у Відні, де він працював асистентом кафедри фізіології під керівництвом Карла Людвига. Окрім того читав лекції з гістології. Після від'їзду Людвига до Лейпцигу 1865 року виконував обов'язки професора фізіології і медичної фізики.

Того ж 1865 року здобув ступінь доктора медицини в Університеті святого Володимира, а також призначений екстраординарним професором кафедри фізіології цього університету. З 1867 призначений ординарним професором. Читав курси фізіології, патологічної анатомії (1875-76), окремий курс фізіологій для студентів фізико-математичного факультету.

Створив першу фізіологічну лабораторію у приміщенні студентської лазні. Свої роботи у лабораторії здійснювали Віктор Субботін, Євген Афанасьєв, Микола Рогович, А.Л. Рава.^[2]

Короткий час з вересня 1883 до січня 1884 року виконував обов'язки декана медичного факультету Київського університету.^[3] Навесні 1884 року повернувся до Праги, прийнявши обов'язки ординарного професора Празького університету.

Наукова діяльність

Досліджував фізіологію кровообігу, лімфообігу, іннервації шкіри і судин. Опублікував кілька десятків робіт, здебільшого німецькою і чеською мовами. Написав російською підручник фізіології, що залишився незакінченим.