Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Торчиця
село в Київській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Торчи́ця — село в Україні, в Ставищенській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Торц (притока Росі) за 21 км на північний захід від селища Ставище. Населення становить 765 осіб.
Remove ads
Назва
Назва села походить від тюркомовних племен торків, які в 11 — 13 століттях захищали південні рубежі Київської Русі.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Про давнє історичне минуле села Торчиці є дуже багато легенд, переказів, які значною мірою підтверджуються історичними даними, зокрема літописами. Вважають, що на місці теперішнього села Торчиця існувало стародавнє місто Торч або Торчеськ — столиця племен торків. Залишки міста видно за 2 валами над річкою за 100 сажнів довжини[2]. Торчеськ часто згадують у літописах до татарського нашестя. Торчевськ згадує письменник Семен Скляренко у творі «Володимир» (Київ, 1962, стор. 323), що відноситься до подій 980—986 р.р. Також є згадка 1093 року, коли половці, внаслідок, тяжкої та довгої облоги взяли й знищили його. В хрестоматії по історії СРСР частина перша згадується, що в 1098 році місто Торчевськ було частково зруйновано і спустошено половцями, але продовжував існувати і згадуватися в літописах до монголо-татарської навали.
Наступні згадки датуються другою половиною XII в., де вказується, що це одне з найбільших міст на Пороссі. Наприкінці XII ст. Торчеськ став одним із удільних володінь київських князів, в Торчеську утверджується княжий стіл і розміщується руський гарнізон. Торчеськ часто фіґурує як княжа волость, тут перебував в неволі у князя Мстислава угорський королевич Коломан.
Монголо-татари зруйнували Торчевськ. Після цього згадок про місто Торчевськ не збереглося, а очевидно, що він був у певній мірі відновлений у період Польсько-Литовського панування, тому що в центрі села на високому березі над річкою і досі видно сліди стародавніх земляних валів. За земляними валами є залишки стародавніх мурів (фундамент) та підземні ходи — печери.
В «Сказания о населённых местностях Киевской губернии» Л. Похилевича (1864) Торчиця описується як село з населенням 1061 жителів, землі 2530 десятин. До 1813 року Торчиця називалася містечком. Після руїн вона належала до Володарського майна князів Вишневецьких. Близько 1750 року володів вже Машкевич, потім Валевський, а нині належить Цецилії Войцехівні, графині Понінській (латин. испов. Ей принадлежитъ также деревня Степокъ. Живетъ Ровенскаго уезда въ м. Любаръ, где имеет большое именіе).
Церква Миколаївська дерев'яна, 5-го класу; має землі 45 десятин; побудована, як зазначається в візиті Тетіївського деканату за 1741 рік, в 1738 році на місці старої. До церкви були приписані 70 дворів у Торчиці, 10 в селі Василиха і 10 в Скибинцях на Таргані[3].
Remove ads
Відомі люди
- Короленко Лука Ваніфатійович — український радянський партійний діяч.
- Ремінний Олег Володимирович (1985—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
Центр села
Сільська рада
Школа
Будинок культури
Ставок
Пам'ятник воїнам-односельцям
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads