Трамбицький Віктор Миколайович

Віктор Миколайович Трамбицький (нар. 12 лютого 1895, Брест-Литовськ — пом. 13 серпня 1970, Ленінград) — радянський композитор, музичний педагог та музично-громадський діяч; член Спілки композиторів РРФСР. Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1946 року.

Трамбицький Віктор Миколайович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	12 (24) лютого 1895
Місце народження	Брест-Литовськ, Брестський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Дата смерті	13 серпня 1970(1970-08-13) (75 років)
Місце смерті	Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Санкт-Петербург
Професії	композитор, диригент, музичний педагог, педагог, лібретист
Вчителі	Калафаті Василь Павлович
Відомі учні	Біберган Вадим Давидович, Людмила Лядова, Муравльов Олексій Олексійович, Муравльов Юрій Олексійовичd, Родигін Євген Павловичd, Топорков Геральд Миколайовичd, Гібалін Борис Дмитровичd, Колмановський Едуард Савелійович, Аюшеєв Дандар Дампилович і Ямпілов Баудоржа Базарович
Членство	Спілка композиторів Росії
Нагороди

Біографія

Народився 31 січня [12 лютого] 1895(18950212) року в місті Брест-Литовську (нині Берестя, Білорусь). Початкову музичну освіту здобув у сім'ї. 1914 року закінчив гімназію і музичне училище Російського музичного товариства у Вільно і поступив на юридичний факультет Петроградського університету. У 1915 році брав уроки композиції у Василя Калафаті, упродовж 1917—1919 років займався у його класі в Петроградській консерваторії. Одночасно у 1917—1919 роках працював інструктором та організатором концертів музичного відділу Наркомпросу.

З 1919 року — диригент та музичний керівник пересувних театральних колективів. З 1925 року жив і працював у Свердловську: у 1930—1933 роках — організатор та старший редактор музичного радіомовлення; у 1944—1948 роках — голова Свердловського відділення, а з 1960 року — секретар правління Спілки композиторів РРФСР. Одночасно у 1936—1961 викладав композицію та музично-теоретичні предмети у Свердловській консерваторії (з 1939 року професор), з 1944 року завідував кафедрою. Серед його учнів з композиції — Вадим Біберган, Людмила Лядова, Олексій та Юрій Муравльови, Олег Моральов, Євген Родигін, Геральд Топорков, з оркестровки — Борис Гібалін, Едуард Колмановський, Дандар Аюшеєв, Баудоржа Ямпілов.

З 1962 року жив у Ленінграді, де і помер 13 серпня 1970 року. Похований у Санкт-Петербурзі.

Творчість

Музичні твори

опери

• «Карнавал життя» («Біанка») (1921, Пересувний театр, Краснодар);
• «Овод» (лібрето, 1929, Свердловський театр опери та балету);
• «Гнів пустелі» (лібрето, 1930);
• «Великий шлях» (лібрето, 1932, Свердловськ, Радіо);
• «Орлена» (1935, Свердловський театр опери і балету; 2-а редакція — За життя, 1938, там же);
• «Гроза» (1943, Свердловський театр опери і балету, 2-я редакеція 1957);
• «Дні та ночі» (1950);
• «Мереживниця Настя» (лібрето разом з Костянтином Паустовським; 1963, Ленінградський театр опери та балету);
• «Пам'ять серця» (1968);

інше

• сюїта «Спіть, улюблені брати» (для тенора, хору та оркестру; слова Сергія Єсеніна, 1970);
• для оркестру — «Симфонія пам'яті Миколи Островського» (1945);
• симфонічні поеми «Весна» (1926), «Капітан Гастелло» (1943);
• симфонічна сюїта «В дорозі» (1932);
• симфонічні етюди-картини (1954);
• два симфонічні ескізи на татарські теми (1933);
• для скрипки з оркестром — «Концерт» (1920), фантазія на уральську народну тему (1942);
• сюїта для струнного квартету (1925);
• для фортепіано — «Прелюдії» (1920), «З дитячого життя» (1935), «Хороводи» (1937—1965);
• для голосу та фортепіано — вокальні цикли:
  • «Північні оповіді» (на тексти народних оповідачів, 1941);
  • «З військової лірики» (слова Євгена Винокурова, 1950);
  • «З неоглядних далей» (слова Михайла Дудіна, 1969);
  • «Серце жіноче з тобою» (слова Ольги Берггольц, Анни Ахматової та інших, 1970);
• три романси на слова Сергія Єсеніна (1969);
• чотири романси на слова Анни Ахматової (1970);
• обробка російський народних пісень;
• музика для драматичного театру.

Публікації

• «Про народність» // «Радянська музика», 1953, No 4 (рос.);
• «Поліфонічна основа російської пісенної гармонії» // в збірці «Радянська музика», Москва, 1954 (рос.);
• «Плагальність та споріднені їй зв'язки в російській пісенній гармонії» // в збірці «Питання музикознавства», випуск 2, Москва, 1955 (рос.);
• «Гармонічні системи семиступних звукорядів, що застосовуються у російській пісні» // в збірці «Науково-методичні записки Уральської державної консерваторії», випуск 1, Свердловськ, 1957 (рос.);
• «Можливості теоретичного музикознавства» // «Радянська музика», 1957, No 2 (рос.);
• «Значення задуму» // «Радянська музика», 1959, No 2 (рос.);
• «Про „фразу“ в опері» // «Радянська музика», 1960, No 11 (рос.);
• «Праця історичного значення [про „Основи оркестровки“ М. А. Римського-Корсакова]» // «Радянська музика», 1969, No 3 (рос.);
• «Як же готувати оперну прем'єру?» // «Радянська музика», 1969, No 10 (рос.).

Література

• Трамбицкий Виктор Николаевич // Симон — Хейлер : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1981. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 5). (рос.)