Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Трамбицький Віктор Миколайович

радянський композитор, педагог З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Трамбицький Віктор Миколайович
Remove ads

Віктор Миколайович Трамбицький (нар. 12 лютого 1895, Брест-Литовськ пом. 13 серпня 1970, Ленінград) радянський композитор, музичний педагог та музично-громадський діяч; член Спілки композиторів РРФСР. Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1946 року.

Коротка інформація Трамбицький Віктор Миколайович, Основна інформація ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народився 31 січня [12 лютого] 1895(18950212) року в місті Брест-Литовську (нині Берестя, Білорусь). Початкову музичну освіту здобув у сім'ї. 1914 року закінчив гімназію і музичне училище Російського музичного товариства у Вільно і поступив на юридичний факультет Петроградського університету. У 1915 році брав уроки композиції у Василя Калафаті, упродовж 19171919 років займався у його класі в Петроградській консерваторії. Одночасно у 19171919 роках працював інструктором та організатором концертів музичного відділу Наркомпросу.

З 1919 року диригент та музичний керівник пересувних театральних колективів. З 1925 року жив і працював у Свердловську: у 19301933 роках — організатор та старший редактор музичного радіомовлення; у 19441948 роках — голова Свердловського відділення, а з 1960 року — секретар правління Спілки композиторів РРФСР. Одночасно у 19361961 викладав композицію та музично-теоретичні предмети у Свердловській консерваторії1939 року професор), з 1944 року завідував кафедрою. Серед його учнів з композиції Вадим Біберган, Людмила Лядова, Олексій та Юрій Муравльови, Олег Моральов, Євген Родигін, Геральд Топорков, з оркестровки Борис Гібалін, Едуард Колмановський, Дандар Аюшеєв, Баудоржа Ямпілов.

З 1962 року жив у Ленінграді, де і помер 13 серпня 1970 року. Похований у Санкт-Петербурзі.

Remove ads

Творчість

Музичні твори

опери
інше
  • сюїта «Спіть, улюблені брати» (для тенора, хору та оркестру; слова Сергія Єсеніна, 1970);
  • для оркестру — «Симфонія пам'яті Миколи Островського» (1945);
  • симфонічні поеми «Весна» (1926), «Капітан Гастелло» (1943);
  • симфонічна сюїта «В дорозі» (1932);
  • симфонічні етюди-картини (1954);
  • два симфонічні ескізи на татарські теми (1933);
  • для скрипки з оркестром — «Концерт» (1920), фантазія на уральську народну тему (1942);
  • сюїта для струнного квартету (1925);
  • для фортепіано — «Прелюдії» (1920), «З дитячого життя» (1935), «Хороводи» (1937—1965);
  • для голосу та фортепіано — вокальні цикли:
  • три романси на слова Сергія Єсеніна (1969);
  • чотири романси на слова Анни Ахматової (1970);
  • обробка російський народних пісень;
  • музика для драматичного театру.

Публікації

  • «Про народність» // «Радянська музика», 1953, No 4 (рос.);
  • «Поліфонічна основа російської пісенної гармонії» // в збірці «Радянська музика», Москва, 1954 (рос.);
  • «Плагальність та споріднені їй зв'язки в російській пісенній гармонії» // в збірці «Питання музикознавства», випуск 2, Москва, 1955 (рос.);
  • «Гармонічні системи семиступних звукорядів, що застосовуються у російській пісні» // в збірці «Науково-методичні записки Уральської державної консерваторії», випуск 1, Свердловськ, 1957 (рос.);
  • «Можливості теоретичного музикознавства» // «Радянська музика», 1957, No 2 (рос.);
  • «Значення задуму» // «Радянська музика», 1959, No 2 (рос.);
  • «Про „фразу“ в опері» // «Радянська музика», 1960, No 11 (рос.);
  • «Праця історичного значення [про „Основи оркестровки“ М. А. Римського-Корсакова]» // «Радянська музика», 1969, No 3 (рос.);
  • «Як же готувати оперну прем'єру?» // «Радянська музика», 1969, No 10 (рос.).
Remove ads

Література

  • Трамбицкий Виктор Николаевич // Симон — Хейлер : [рос.]. М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1981. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 5). (рос.)
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads