Трансскандинавський магматичний пояс

Трансскандинавський магматичний пояс (швед. Transskandinaviska magmatiska bältet), скорочено TIB, — одне з основних літологічних формацій Балтійського щита. Складається з серії батолітів у Швеції та Норвегії, що утворюють пояс довжиною 1400 км, що проходить від Лофотенських островів, Норвегія, на півночі до Блекінге, Швеція, на півдні. Трансскандинавський магматичний пояс і його породи були утворені з магми 1810 — 1650 мільйонів років тому під час мезопротерозою. Трансскандинавський магматичний пояс, ймовірно, утворився як формація андського типу, що означає, що колись він був розташований паралельно конвергентній границі. ^[1] Пояс був вперше ідентифікований у 1980-х роках і здобув назву «Трансскандинавський гранітно-порфіровий пояс». Сучасна назва вперше була застосована в 1987 році ^[2]

Геологічна карта Скандинавського півострова та Фенноскандії:

   Архейські породи Карелії, Біломорського^[en], і Кольського^[en] доменів

   Протерозойські породи Карелії та Кольського доменів

   Свекофенський домен

   Трансскандинавський магматичний пояс

   Тіманська складчастість^[en]

   Свеконорвезька складчастість(включаючи Західногнейсовий регіон^[en])

   Каледонідський шар'яж^[en]

Опис

Пояс має довжину 1400 км, та проходить від Лофотенських островів, Норвегія, на півночі до Блекінге, Швеція, на півдні. ^[3][4] На півночі пояс частково вкрито каледонськими насувами, але виступає у вікна (Rombak, Nasafjället). На додаток до цього деякі каледонські покрови складаються з порід Трансскандинавського магматичного поясу. ^[1] Під Східноєвропейською платформою пояс продовжується через Балтійське море до північного сходу Польщі та Калінінградської області. ^[5]

Хронологія

Плутони поясу утворилися 1810 — 1650 млн років тому (Mya) ^[3] найдавніші породи, що перекриваються за віком з породами свекофенського орогенезу, а наймолодші перекриваються за віком з деформацією та метаморфізмом Готського орогенезу. ^[6] Три окремих періоди магматичної активності визнаються у Трансскандинавському магматичному поясі; TIB 1 (1813–1766 млн років тому), TIB 2 (1723–1691 млн років тому) і TIB 3 (1681–1657 млн ​​років). Ця хронологія не є ідеальною, оскільки виключає наймолодші одиниці, утворені 1450 мільйонів років тому. ^[4]

Через сотні мільйонів років після утворення Транскандинавського магматичного поясу він зазнав особливі деформації, тектоніку та метаморфізм Свеконорвезького орогенезу приблизно 1100 — 990 млн років тому. ^[3]

Літологія, петрологія та геохімія

Характерно, що граніти та подібні породи Трансскандинавського магматичного поясу багаті лужними елементами (наприклад, натрієм і калієм) і мають порфірову текстуру. Не всі породи Транскандинавського магматичного поясу мають чисто лужний характер, деякі хімічні речовини мають тенденцію до серії вапняно-лужної магми^[en]. ^[6] Крім вищезгаданих порід, менша кількість основних інтрузивів також є частиною поясу. ^[2]