Протерозойський еон

Протерозойський еон, протерозой (дав.-гр. — πρότερος ,- «перший, старший» ζωή ,-«життя»)  — геологічний еон, що почався після архея і передував фанерозою; верхній підрозділ докембрію. Тривав від 2500 млн років тому до 541,0±1,0 млн років тому^[1] — майже 2 млрд років (найдовший еон в історії Землі). У протерозої сталася киснева катастрофа, внаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які витіснили анаеробів.

Геохронологічна шкала				млн років тому
Еон		Ера	Період	0
Ф а н е р о з о й		Кайнозой	Четвертинний	2,58
			Неоген	23
			Палеоген	66
		Мезозой	Крейда	145
			Юра	201
			Тріас	252
		Палеозой	Перм	299
			Карбон	359
			Девон	419
			Силур	444
			Ордовик	485
			Кембрій	541
Д о к е м б р і й	П р о т е р о з о й	Нео протерозой	Едіакарій	635
			Кріогеній	720
			Тоній	1000
		Мезо протерозой	Стеній	1200
			Ектазій	1400
			Калімій	1600
		Палео протерозой	Статерій	1800
			Орозирій	2050
			Рясій	2300
			Сидерій	2500
	А р х е й	Неоархей		2800
		Мезоархей		3200
		Палеоархей		3600
		Еоархей		4000
	Гадей			~4600
Джерело

Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму й метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, однак виявлено рештки залізобактерій, синьо-зелених водоростей та інших організмів.

Періодизація

Міжнародна стратиграфічна комісія розділила протерозой на три геологічні ери:

• ранній (палеопротерозой, 2500—1600 млн років тому),
• середній (мезопротерозой, 1600—1000 млн років тому),
• пізній (неопротерозой, 1000—541,0±1,0 млн років тому).

У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній протерозой із розчленуванням останнього на рифей та венд (едіакарій).

Раніше протерозой розглядався як ера.

Події

Відбиток Tribrachidium heraldicum — одного з загадкових організмів едіакарського періоду

• Приблизно 2 млрд років тому вміст кисню в атмосфері досяг рівня 1% від нинішнього (так звана точка Пастера)^{[джерело?]}. За припущеннями вчених, такої кількості кисню цілком достатньо для забезпечення життєдіяльності одноклітинних аеробних організмів. За деякими гіпотезами рівень вільного кисню в атмосфері вже тоді міг складати 50%-200% від нинішнього рівня.^{[джерело?]} Внаслідок такого високого вмісту кисню відбулася киснева катастрофа, під час якої загинуло безліч анаеробних видів, для яких кисень є отрутою^[2].
• Внаслідок кисневої катастрофи настало Гуронське зледеніння.
• Під час протерозою об'єм води у світовому океані майже досяг нинішнього рівня.
• Ще одне зледеніння в кріогенії вкрило всю планету кригою, зробивши Землю сніжком.
• Поява та розвиток багатоклітинних організмів: губки, гриби, ймовірні мікроскопічні грибоподібні організми. В кінці протерозою (едіакарій) існувала фауна відносно великих організмів невідомого систематичного положення.
• Формування ґрунту внаслідок життєдіяльності прокаріотів.

Корисні копалини

Серед корисних копалин протерозою головне місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади евапоритів.

Під час раннього протерозою сформувалися залізорудні поклади, зокрема Криворізький залізорудний басейн та Курська магнітна аномалія. У Південній Африці утворилися золото-урано-піритові конгломерати.

Під час пізнього протерозою були сформовані залізорудні поклади Уральських гір, мідно-поліметалічні руди Австралії. Також сформувалася низка покладів уранових, кобальтових, мідних та олов'яних руд.

Синоніми

Назва «археозой» (від грец. αρχαιος — стародавній, ζωος — жива істота), введена амер. природознавцем Дж. Дана, рівнозначна назві «протерозой».

Див. також

• Карелій