Трауберг Леонід Захарович

Трауберг Леонід Захарович (17 січня 1902, Одеса — 13 листопада 1990, Москва, РРФСР) — радянський російський кінорежисер і сценарист. Лауреат Державної премії СРСР (1941) за кінотрилогію «Юність Максима», «Повернення Максима», «Виборзька сторона», Лауреат Державної премії Росії (1967). Народний артист РРФСР (1987).

Трауберг Леонід Захарович
Дата народження	4 (17) січня 1902[1]
Місце народження	Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[2][3]
Дата смерті	13 листопада 1990(1990-11-13) (88 років)
Місце смерті	Москва, СРСР[4]
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	СРСР[5][6][7]
Професія	кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, режисер
Заклад	Вищі курси сценаристів і режисерівd
Членство	СК СРСР
Нагороди	Кінопремія «Ніка»: «Честь і гідність»d (1988)
IMDb	ID 0871185
Трауберг Леонід Захарович у Вікісховищі

Життєпис

Навчався в студії Комічної опери в Петрограді.

В 1919 р. організував театральну студію в Одесі, а в 1921 р. — Фабрику ексцентричного актора (ФЕКС) разом з Г. Козінцевим, створивши фільми: «Пригоди Октябрини», «Мішки проти Юденича», «Шинель» та ін.

В 1962—1968 рр. керував Вищими режисерськими курсами в Москві.

Співавтор сценаріїв українських кінокартин: «У мертвій петлі» (1962), «Два роки над прірвою» (1966).

Нагороджений орденом Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Фільмографія

• «Пригоди Октябрини» (1924, у співавт.)
• «Шинель» (1926, у співавт.)
• «Братик» (1927, у співавт.)
• «Новий Вавилон» (1929, у співавт.)
• «Одна» (1931, у співавт.)
• «Юність Максима» (1934, у співавт.)
• «Повернення Максима» (1937, у співавт.)
• «Виборзька сторона» (1938, у співавт.)
• «Актриса» (1943)
• «Прості люди» (1945, у співавт.)
• «Йшли солдати ...» (1958)
• «Вільний вітер» (1961, у співавт.) та ін.