Трегубов Віктор Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трегубов.

Віктор Васильович Трегубов (нар. 24 березня 1958) — радянський та український футболіст російського походження, універсал.

Віктор Трегубов
Особисті дані
Повне ім'я	Віктор Васильович Трегубов
Народження	24 березня 1958(1958-03-24) (67 років)
	Сальськ, Ростовська область, РРФСР
Зріст	178 см
Вага	73 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	універсал
Юнацькі клуби
19??—1989	РОШІСП-10 (Ростов-на-Дону)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1975—1977 «Ростсільмаш» 40 (1) 1978—1979 «Спартак» (Ор) 45 (3) 1980—1981 «Іскра» (См) 60 (4) 1982—1985 «Металург» (З) 137 (3) 1986—1987 «Колос» (Н) 59 (4) 1988—1990 «Торпедо» (З) 131 (26) 1991—1992 / «Кривбас» 68 (4) 1993 «Ведрич» 27 (1) 1994 «Віктор» (З) 6 (0) 1994—1995 «Торпедо» (Мл) 57 (0) 1994 «Віктор» (З) 15 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2007	«Металург-2» (З)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Вихованець ростовського спортінтернату, перший тренер — В. Гаврилов. Виступав за юнацьку збірну СРСР. У 1975 році дебютував на дорослому рівні в складі «Ростсільмашу», провів у команді три сезони у другій лізі. Потім виступав у другій лізі за «Спартак» (Орел).

У 1980 році перейшов у смоленську «Іскру», в її складі дебютував у першій лізі. Потім виступав за «Металург» (Запоріжжя) та «Колос» (Нікополь). В цілому у першій радянський лізі зіграв понад 250 матчів.

З 1988 року грав за запорізьке «Торпедо», в його складі став переможцем зонального турніру другої нижчої ліги в 1990 році.

Напередодні старту останнього розіграшу чемпіонату СРСР перейшов у «Кривбас». У складі цього клубу в весняному сезоні 1992 року стало переможцем першої ліги України. Був капітаном команди. 16 серпня 1992 року зіграв дебютний матч у вищій лізі України проти тернопільської «Ниви»^[1], а всього взяв участь у трьох матчах вищої ліги.

На початку 1993 року перейшов у річицький «Ведрич», де за два неповних сезони зіграв 27 матчів та відзначився одним голом у вищій лізі Білорусі. Автором голу став 9 червня 1993 року в матчі проти мінського «Торпедо» (4:2) з пенальті. Фіналіст Кубка Білорусі 1992/93.

Після повернення в Україну виступав у другій та третій лігах за «Віктор» (Запоріжжя) та «Торпедо» (Мелітополь). Професіональну кар'єру завершив у 38 років, потім ще лекілька років грав на аматорському рівні.

Чемпіон України серед ветеранів.

Багато років працював у системі запорізького «Металурга» — дитячим тренером, головним тренером дубля та юнацької команди, входив у тренерський штаб основної команди. Серед його вихованців — гравці збірної України Максим Коваль, Сергій Сидорчук^[2], Сергій Кривцов^[3], а також футболісти, які грали в клубах вищої ліги Артур Каськов, Євген Задоя, Олексій Моісеєнко^[4].