Коваль Максим Анатолійович

Макси́м Анато́лійович Кова́ль (нар. 9 грудня 1992, Запоріжжя, Україна) — український футболіст, воротар грецького клубу «Каламата». Грав за збірну України.

Максим Коваль
Максим Коваль
Особисті дані
Повне ім'я	Максим Анатолійович Коваль
Народження	9 грудня 1992(1992-12-09)[1] (32 роки)
	Запоріжжя, Україна
Зріст	189 см
Вага	86 кг
Громадянство	Україна
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Каламата»
Юнацькі клуби
2004—2008	«Металург» (З)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2008–2010 «Металург» (З) 22 (−26) 2009–2010 →  «Металург-2» (З) 18 (−33) 2010–2019 «Динамо» 63 (−47) 2014–2015 →  «Говерла» 20 (−32) 2015–2016 →  «Оденсе» 10 (−19) 2018 →  «Депортіво» 2 (−3) 2018–2019 →  «Аль-Фатех» 29 (−41) 2019–2022 «Аль-Фатех» 75 (−90) 2022–2023 «Шериф» 13 (−6) 2024– «Каламата» 0 (−0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2008–2009 Україна (U-17) 8 (−9) 2009–2012 Україна (U-19) 1 (0) 2012–2014 Україна (U-21) 12 (−17) 2012–2017 Україна 2 (−2)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 10 січня 2024.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваль.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Коваль Максим.

Клубна кар'єра

У дитинстві займався гімнастикою і плаванням, але незабаром почав грати у футбол. Виступав як нападник, але перший тренер гравця Віктор Трегубов поставив Максима у ворота. З 2004 по 2008 роки виступав у ДЮФЛ за запорізький «Металург». Влітку 2008 року був переведений у «Металург-2».

«Металург»

1 листопада 2009 року дебютував за основу «Металурга» в Прем'єр-лізі у матчі проти ужгородського «Закарпаття» (3:0)^[2], Коваль показав дуже впевнену гру^[3]. 29 листопада цього ж року зіграв «на нуль» проти «Динамо» (Київ), відбивши удар після пенальті Артема Мілевського.

«Динамо»

Інформація про те, що воротарем цікавиться київське «Динамо», почала з'являтися ще наприкінці 2009 року. 25 липня 2010 року на прес-конференції після виїзної гри проти «Карпат» (поразка 0:1) головний тренер «Металурга» підтвердив, що це був останній матч Максима Коваля в складі запоріжців^[4]. Вартість переходу до «Динамо» оцінювалася у 4 млн доларів^[5][6].

26 липня 2010 року київське «Динамо» офіційно підтвердило інформацію про укладання контракту з гравцем^[7].

У сезоні 2012-13 став основним воротарем «Динамо». Перші 8 турів чемпіонату незмінно стояв у рамці воріт. Проявив себе у матчах 3 кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти «Феєнорда». Матч у Києві завершився перемогою «Динамо» 2-1. В матчі-відповіді Коваль зробив ряд сейвів, і вже на останніх хвилинах «Динамо» вирвало перемогу 0-1 і пройшло далі. В матчах плей-оф проти менхенгладбахської Борусії також якісно відстояв на воротах. З загальним рахунком двох матчів 4-3 на користь «Динамо», воно пройшло в груповий раунд. Незважаючи на хорошу гру, у збірній тренери надавали перевагу Андрію Пятову. Після закінчення сезону Коваля було визнано найкращим молодим гравцем чемпіонату України за версіями УЄФА та World Soccer, а також найкращим воротарем чемпіонату України.

«Говерла»

3 березня 2015-го року Коваль перейшов до ужгородської «Говерли»^[8].

«Оденсе»

31 серпня 2015 стало відомо, що Максим Коваль уклав угоду з данською командою «Оденсе»^[9].

«Депортіво»

20 січня 2018 року на правах оренди перейшов до іспанського «Депортіво»^[10].

«Аль-Фатех»

24 липня 2018 року перейшов на правах оренди на 1 рік до саудівського клубу «Аль-Фатех». у 2019 році уклав з цим клубом вже повноцінний контракт. 29 червня 2022 року залишив «Аль-Фатех» у зв'язку з закінченням терміну дії контракту.

Кар'єра в збірній

За юнацьку збірну України до 17 років дебютував 10 вересня 2008 року в матчі проти Румунії (4:0). Всього за збірну до 17 років провів 8 матчів.

У юнацькій збірній до 19 років дебютував 4 липня 2009 року в матчі проти Росії (0:0). Коваль поступається місцем в основі Ігорю Левченко.

1 червня 2012 року зіграв свій перший матч за головну збірну — в перерві Максим замінив Олександра Горяїнова в товариському матчі зі збірною Австрії.

Максим став одним з трьох воротарів (разом з Андрієм П'ятовим та Олександром Горяїновим), котрі були заявлені на Євро-2012.

Особисте життя

Батько Анатолій Вікторович займався футболом у школі запорізького «Металурга»^[11]. Родичі його матері займалися легкою атлетикою професійно.

Улюблена футбольна команда Максима Коваля — лондонський «Челсі», найкращими воротарями Коваль вважає Ікера Касільяса та Ігоря Акінфєєва^[12].

8 січня 2015 року Максим одружився з Каріною Левінською^[13].

Статистика виступів

Клубна статистика

Сезон	Команда	Чемпіонат				Кубок країни				Континентальні кубки				Інші змагання				Усього
		Ліга	Ігор	Проп.	Чистих	Ліга	Ігор	Проп.	Чистих	Ліга	Ігор	Проп.	Чистих	Ліга	Ігор	Проп.	Чистих	Ігор	Проп.	Чистих
2009-10	«Металург» З.	Прем'єр-ліга	19	23	6	КУ	0	0	0	—	—	—	—	—	—	—	—	19	23	6
2010-11	«Металург» З.	Прем'єр-ліга	3	3	0	КУ	0	0	0	—	—	—	—	—	—	—	—	3	3	0
Усього за "Металург"З.			22	26	6		0	0	0	—	—	—	—	—	—	—	—	22	26	6
2010-11	«Динамо» К.	Прем'єр-ліга	12	7	6	КУ	1	2	0	ЛЧ/ЛЄ	5	6	1	—	—	—	—	3	3	0
2011-12	«Динамо» К.	Прем'єр-ліга	8	1	7	КУ	1	2	0	ЛЄ	1	3	0	—	—	—	—	10	6	7
2012-13	«Динамо» К.	Прем'єр-ліга	23	15	13	КУ	0	0	0	ЛЧ/ЛЄ	10	13	2	—	—	—	—	32	28	15
2013-14	«Динамо» К.	Прем'єр-ліга	13	17	13	КУ	2	2	1	ЛЄ	4	7	0	—	—	—	—	2	1	1
Усього за «Динамо»			56	40	29		4	6	1		20	29	3					80	75	33
2014-15	«Говерла»	Прем'єр-ліга	20	32	5	КУ	3	4	0		—	—	—	—	—	—	—	14	16	4

За збірну

Матчі Коваля за збірну України

№	Дата	Місце	Суперник	Рахунок	Пропущені голи	Змагання	Примітки
1	1 червня 2012	Інсбрук	Австрія	2:3	2	Товариський матч	Вийшов на 46'
2	10 липня 2017	Львів	Словаччина	2:1	0	Товариський матч	Вийшов на 46'

Досягнення

• Володар Кубка України (1):

«Динамо» (Київ): 2013-14

• Володар Суперкубка України (2):

«Динамо» (Київ): 2011, 2016

• Чемпіон Молдови (1):

«Шериф»: 2022-23

• Володар Кубка Молдови (1):

«Шериф»: 2022-23

Збірні

• Чемпіон Європи (U-19): 2009

Індивідуальні

• Найкращий молодий гравець чемпіонату України за версією УЄФА : 2012–2013^[14]
• Найкращий молодий гравець чемпіонату України за версією World Soccer : 2012–2013^[15]
• Найкращий воротар чемпіонату України (1) : 2012–2013^[16]