Трембовецький Аполлон Павлович

Аполло́н Па́влович Трембове́цький (* 1913 — † 1968) — український педагог, журналіст, краєзнавець, громадсько-політичний діяч. Псевдонім — Петро Павлович.

Трембовецький Аполлон Павлович
Народився	27 лютого 1913(1913-02-27)  Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Помер	1968
Діяльність	журналіст, історик
Галузь	журналістика[1][1] і regional historiographyd[1][1]
Знання мов	українська[1][1]

Аполлон Трембовецький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трембовецький.

Біографія

Аполлон Павлович Трембовецький народився 27 лютого 1913 року в селі Підзамче Кам'янецького повіту Подільської губернії (нині в складі міста Кам'янець-Подільський).

Під час німецької окупації працював кореспондентом газети «Вінницькі вісті»^[2]. Перший український дослідник Вінницької трагедії. 1943 року видав у Вінниці дві невеликі книжки про злочини НКВС — «Злочин у Вінниці» та «Чека, ГПУ та НКВД у Вінниці». 1994 року фрагменти першої книжки передруковано у виданні «Вінниця: Злочин без кари».

Перший голова ДОБРУСу (Демократичне Об'єднання Бувших Репресованих Українців Совєтами), був заступником голови Українського Конгресового комітету Америки.

Автор ілюстрованих збірників, що під псевдонімом Петро Павлович побачили світ у видавництві «Брама Софії»:

• «Поділля. Історичні пам'ятки» (Аугсбург, 1946),
• «Слідами Михайла Коцюбинського» (Аугсбург, 1946).

Автор дослідження «Шевченкові думи в піснях Степана Руданського».

Помер 1 березня 1968 року на 55-му році життя в місті Ортанна (штат Пенсільванія, США), де і похований.