Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Трибухівці (Трибухівська сільська громада)

село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Трибухівці (Трибухівська сільська громада)map
Remove ads

Трибухі́вці — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району (до 2020 року в Бучацькому районі) Тернопільської області. Розміщене на річці Вільховець, на північному сході району.

Коротка інформація село Трибухі́вці, Основні дані ...
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Трибухівці.
Thumb
Костел Неустанної Помочі Божої Матері
Thumb
Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Було центром Трибухівської сільської ради. Від вересня 2016 — центр Трибухівської сільської громади.

У 1961—1992 рр. називалося Дружба[3]. Біля Трибухівців є хутори Заниво та Поперечки, до села приєднано хутір Завадина; хутори Верховина, Довговина, Кут виведені з облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців.

Remove ads

Місцевості села

Борщівка, Брухалівка (колишній хутір), Завадина (колишній хутір), Отинівка[4].

Історія

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Трибухівці на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Перша письмова згадка[5] описує село як власність Бучацьких гербу Абданк.

У 1611 році власником, чи посідачем, села став Станіслав Ґольський, який набув маєтність від представника роду Бучацьких-Творовських гербу Пилява.[6]

У 1672 році село згадується в щоденнику Ульріха фон Вердума.

У 1680 р. після демаркації польсько-турецького кордону Трибухівці залишилися у складі Речі Посполитої.

Thumb
Thumb

12 вересня 1702 р. дідичем був Стефан Александер Потоцький — фундатор монастиря оо. василіян у Бучачі[7]

У 1810 році дідич села — Ігнацій Красицький(пом. 20 жовтня 1844; братанок примаса Королівства Польського і Великого князівства Литовського Ігнація Красицького, проживав у Стратині[8]), від якого перейшли в руки доньки Ружі — дружини Адама Орловського (вказаний власником у 1832 р.).

З кінця 1840-х до початку 1870-х дідичами були вірмени Захаріяш та Францішек Криштофовичі, в другій половині 1870-х — граф Теодор Лянцкоронський[9].

Найпізніше з 1886 року до початку другої світової війни дідичами були Корнель (пом. 1898), Францішек (1871—1935, портретист, батько Ядвіги Городиської), Корнель (1904—1940).

У селі діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар» та інші.

15 червня 1934 р. частину земель села[10] площею 291,5499 га передали селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту[11].

Перший колгосп створили у квітні 1940 року.

1941 року в селі поблизу цвинтаря біля центральної дороги насипали 6-кутну символічну могилу, обклали насип камінними цоколями висотою 80 см, поверхню — дерном. В середину помістили землю, политу кров'ю в'язнів Чортківської тюрми, на вершині встановили березовий хрест. Знизу поставили плиту, на якій викарбували 2 шаблі, тризуб, надпис: «Спіть, хлопці, спіть. Про кращу долю і волю України сніть.» Плиту червоні окупанти знищили 1944 року, насип розгорнули 1950-го.[12]

Чимало хлопців воювали в лавах УПА. Під час однієї з облав, в якій, за спогадами Ганни Семирозум, брали участь ковпаквці, у січні 1945 відбулась перестрілка між упівцями та ними. Кілька ковпаківців вбили, зокрема, «їх старшого» — у відповідь «визволителі» підпалили хату, де виявили повстанців. Згоріла заживо худоба, все майно.[13]

Бучацький аграрний коледж на початку ХХІ століття змінив «місце прописки» на село.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади[14].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[15].

Релігія

Thumb
Церква Преподобної Параскеви (12.09.2010)

1762 року в Пишківцях відкрито експозитуру греко-католицької парафії у Трибухівцях.[16]

До Львівського псевдособору 1946 всі храми в селі належали вірним УГКЦ.

Remove ads

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували 3 окремі виборчі дільниція № 610195–610197.

Результати

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[23]:

Більше інформації Мова, Кількість ...

Пам'ятки

Узагальнити
Перспектива
  • Поселення Трибухівці I[d] (трипільська культура (IV тис. — кін. III тис. до н. е.));
  • Поселення Трибухівці II[d] (західно-подільська група скіфського часу; давньоруський час (XII—XIII ст.));
  • Поселення Трибухівці III[d] (західно-подільська група скіфського часу);
  • Поселення Трибухівці IV[d] (давньоруський час (XII—XIII ст.));
  • Поселення Трибухівці V[d] (давньоруський час (XII—XIII ст.));
  • Поселення Трибухівці VI[d] (давньоруська культура (XII—XIII ст.));
  • Поселення Трибухівці VII[d] (епоха бронзи—ранньозалізний час; черняхівська культура; давньоруська культура (XII—XIII ст.));

Втрачені

Thumb
Костел Неустанної Помочі Божої Матері (1936)
  • палац Городиських у неоготичному стилі[24] (тепер на цьому місці — залишки господарських приміщень виробничої частини колишнього Бучацького радгоспу-технікуму — тепер Бучацький агроколедж Подільського ДАТУ), але в 1944 р. його було підірвано. В 1957 році рештки споруди повністю розібрали.

Пам'ятники

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року (відновлено 1991);
  • воїнам-односельцям[d], полеглим у німецько-радянській війні (1970, реконструйовано 1984);
  • на могилі[d] воїна ЧА В. Грамоти (1979).
Пам'ятний знак (хрест) на честь скасування панщини

Щойновиявлена пам'ятка історії.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлений із каменю.

Розміри: висота хреста — 1,35 м, постамент — 1х0,9х1, нижній блок постаменту — 1,6х2х2.[25]

Remove ads

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, дільнична сімейна лікарня, аптека, дошкільний заклад, відділення зв'язку, фермерські господарства, 10 торгових закладів;

Населення

У 2007 році в Трибухівцях проживало 4232 особи.

Спорт

Узагальнити
Перспектива

У радянські часи команда радгоспу «Дружба», створена з гравців бучацького «Колгоспника (Колоса)», неодноразово брала участь у всесоюзних змаганнях за кубок «Золотий колос», у яких тричі підряд (1969—1971) перемагала, завдяки чому навічно отримала головний приз, що нині перебуває в експозиції Бучацького районного краєзнавчого музею.[26]

У часи відновлення Незалежності України сільський ФК «Трибухівці» кілька разів ставав чемпіоном та володарем Кубка Бучацького району з футболу. В сезоні 2017 року клуб бере участь у розіграші Першості Тернопільської області серед команд Першої ліги.[27]

Відомі люди

Народилися

Проживали

Поховані

Загинули в боях з червоними, убиті окупантами

  • Багрій Григорій Семенович (1922—1946, у бою біля Цвітової, там похований),
  • Борис Михайло Пилипович (1919—?, арештований 1941),
  • Вахович Василь Григорович («Ясен», 1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Микола Григорович (1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Олекса (1920-?),
  • Качур Степан Семенович (1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Пискливець Іван Григорович («Чорний», 1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Іван Пилипович (1921—1945, біля Григорова Монастириського району),
  • Гуляк Михайло Миколайович («Ох», 1925—2.4.1949, Трибухівці),
  • Гуляк Микола Миколайович (1906—1947, Чортківська тюрма),
  • Гуляк Катерина (1947, при облаві в с. Джурині),
  • Голик Максим Васильович («Гай», 1925—1945, вбитий Йосипом Рудиком),
  • Гринів Михайло Степанович (1925—1945, с. Слобідка),
  • Каліка Василь, Качур Костянтин Данилович («Залізняк», 1922—1945, сотник УПА, воював на Сокальшині 1942 року, там загинув),
  • Качур Петро (1922-?),
  • Курило Степан Михайлович (1923—1949, Бучацька тюрма),
  • Леськів Левко Антонович (1922-?),
  • Леськів Степан Антонович (1926-?, Ріпинці),
  • Лучка Микола Семенович («Музика», 1924—1946, заарештований у криївці, Чортківська тюрма),
  • Нагайовський Григорій, Настин Іван Йосипович (1922-?, під час допиту на проборстві, Цвітова),
  • Невістюк Михайло федорович («Сулима», 1915—?, Жизномир),
  • Невістюк Григорій Федорович («Вир», 1923—?, Цвітова),
  • Невістюк Степан федорович («Тур»,1925—?, Устя-Зелене),
  • Невістюк Семен (1914-?, Пишківці),
  • Нетребяк Михайло Іванович («Рішучий», 1926—1946, Поляниця),
  • Олексевич Михайло Михайлович (1922—?, Симінче),
  • Остапів Степан («Міцний», 1912—1945, Слобідка),
  • Потюк Ілля Григорович («Ісай», 1922—?, Новоставці),
  • Потюк Михайло (1912—1944, Франківщина),
  • Падлецький Михайло (1905—?, арешт 1941),
  • Поселюжний Микита Степанович (1912—1947, Карпати),
  • Пукало Григорій,
  • Римар Максим (1896—1946, розстріл),
  • Римар Іван Максимович (1922—1947, Полівці),
  • Рачковський Григорій (1921—1945),
  • Собко Павло Григорович (1925—1945, «Руцка», розстріл),
  • Свестіль Йосип Михайлович (1924—1948, Симінче),
  • Тимчишин Дмитро Васильович («Меч», 1922—1947(8), хутір Верховина, с. Пишківці),
  • Тимчишин Григорій Андрійович (1922—1945, вул. Отинівка),
  • Тимчишин Михайло, Зозуля Василь Степанович (1924—1944, Ягольницьке поле),
  • Зозуля Павло Казимирович (1921—?),
  • Цюп'як Федір Михайлович (1905, Пилява-1941, Малі Заліщики; член ОУН з 1939, підпільник, виготовляв зброю, був у групі «Довга»),
  • Шпилька Микола Семенович (1924—1947).[35]
  • Thumb
    Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці XVI—XVIIст
  • Thumb
    Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці XVI—XVIIст
  • Thumb
    Дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці XVI—XVIIст
Remove ads

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads