Троянівська волость (Житомирський повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Троянівська волость.

Троянівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Житомирського повіту Волинської губернії з центром у містечку Троянів.

Троянівська волость
Центр	Троянів
Площа	56 960 (1885)
Населення	11 825 осіб (1885)
Густота	19 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 28 сільських громад. Населення — 11825 осіб (5834 чоловічої статі та 5991 — жіночої), 816 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	7944	3817
Приватної власності	34079	3255
Казенної власності	14255	24
Іншої власності	682	258
Загалом	56960	7354

Основні поселення волості:

• Троянів — колишнє власницьке містечко при річці Гнилоп'ять за 20 верст від повітового міста, 2171 особа, 264 двори, 2 православні церкви, костел, 2 синагоги, школа, постоялий будинок, лавка, базар, кузня, 2 водяних млини. За 2, 12, 15, 20 верст — смоляні заводи. За 15 верст — поштова станція Корчак. За 15 верст — Тригірський чоловічий монастир з 3 православними церквами, ярмарок. За 25 верст — гончарний завод. За 25 верст — залізоробний завод Рудня-Старошийка. За 24 версти — пивоварний завод. За 24 верст — поштова станція Березівська
• Барашівка — колишнє власницьке село при річці Лісовій, 287 осіб, 22 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Березівка — колишнє власницьке село, 112 осіб, 17 дворів, етапний будинок, постоялий будинок.
• Волиця — колишнє власницьке село, 470 осіб, 56 дворів, постоялий будинок, винокурний завод.
• Висока Піч — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 47 осіб, 6 дворів, поштова станція, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин, чавуноливарний завод.
• Дениші — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 220 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, цегельний, чавуноливарний і залізоробний завод з копальнею.
• Залізня — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 152 особи, 19 дворів, каплиця старообрядців, постоялий будинок, водяний млин.
• Сінгурів — колишнє власницьке село при струмкові, 648 осіб, 85 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, кузня.
• Чорнодуб.
• Шумськ — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 850 осіб, 111 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)