Тупичівська волость

Тупичівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Городнянського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Великий Щимель.

Тупичівська волость
Центр	Тупичів
Площа	45 963 (1885)
Населення	14 411 осіб (1885)
Густота	28.7 осіб / км²
Наступники	Тупичівський район

Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 20 сільських громад. Населення — 14411 осіб (7277 чоловічої статі та 7134 — жіночої), 2082 дворових господарства^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	20361	14465
Приватної власності	25511	7119
Іншої власності	91	65
Загалом	45963	21649

Поселення волості:

• Тупичів — колишнє державне та власницьке село за 18 верст від повітового міста, 1913 осіб, 278 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, 5 постоялих будинків, 6 лавок, базари по четвергах, 2 ярмарки на рік. За 2 версти — винокурний завод.
• Бурівка — колишнє державне та власницьке село, 889 осіб, 127 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
• Великий Листвен — колишнє державне та власницьке село при річці Чибрис, 1486 осіб, 183 двори, православна церква, каплиця, постоялий двір, 2 постоялих будинки, 2 лавки, водяний і 3 вітряних млини, крупорушка, цегельний завод.
• Вихвостів — колишнє державне та власницьке село, 631 особа, 147 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, винокурний завод.
• Дібрівне — колишнє державне та власницьке село, 609 осіб, 110 дворів, православна церква, поштова станція, постоялий двір, 3 постоялих будинки, лавка.
• Звеничів — колишнє державне та власницьке село при болоті Замглай, 456 осіб, 84 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Івашківка — колишнє державне та власницьке село, 1984 особи, 269 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.
• Куликівка — колишнє державне та власницьке село, 1133 особи, 198 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки, 2 вітряних млини.
• Макишин — колишнє державне та власницьке село при річці Снов, 2027 осіб, 273 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка.
• Пекурівка — колишнє державне та власницьке село, 931 особа, 131 двір, постоялий будинок.
• Смичин — колишнє державне та власницьке село при річці Чибрис, 731 особа, 112 дворів, православна церква, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки.

1899 року у волості налічувалось 38 сільських громад, населення зросло до 23172 осіб (11760 чоловічої статі та 11412 — жіночої)^[2].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)