Тюменський нафтопереробний завод

Тюменський нафтопереробний завод (Тюменський НПЗ) — підприємство нафтопереробної галузі Росії. До 2021 року носило назву Антипінський НПЗ. найбільший незалежний нафтопереробний завод Росії з потужністю 7,5 млн тонн на рік^[2].

Тюменський нафтопереробний завод

Тип	бізнес і підприємство
Правова форма	акціонерне товариство
Галузь	нафтопереробний завод
Засновано	2006
Штаб-квартира	Тюмень
Виторг	156 000 000 000 ₽ (2016)[1]
Співробітники	2000 осіб
annpz.ru

Тюмень

Місце розташування підприємства

Технологічні установки

Протягом перших кількох років існування майданчику тут запустили три установки первинної переробки нафти:

• у 2006-му стала до ладу ЕЛОУ-АТ-1 (електрознесолювальна установка в комплексі з атмосферною трубчаткою). Первісно вона мала потужність у 0,44 млн тонн нафти на рік, проте вже станом на 2008 рік цей показник довели до 0,74 млн тонн;
• у 2010-му ввели в дію ЕЛОУ-АТ-2, що первісно мала потужність у 2,75 млн тонн на рік, а 2012 року модернізована до показника 3,5 млн тонн;
• у 2014-му стала до ладу ЕЛОУ-АТ-3 потужністю 3,7 млн тонн на рік, при цьому вже у 2015-му цей показник збільшили до 5 млн тонн. Таким чином, загальна потужність заводу перевищила 9 млн тонн на рік.

На першому етапі існування особливістю НПЗ було те, що всі його установки первинної переробки на мали вакуумних блоків, а тому продукували багато мазуту. Втім, вже у 2015-му ввели в дію комплекс глибокої переробки мазуту, що складався із двох основних елементів:

• секції вакуумної перегонки мазуту річною потужністю 4,2 млн тонн, з якої отримують вакуумний газойль та гудрон;
• секції уповільненого коксування гудрону, що продукує вакуумний газойль та нафтовий кокс.

Як наслідок, НПЗ повністю відмовився від випуску товарного мазуту, а глибина переробки нафти досягнула 98 %.

Іншими важливим елементами НПЗ стали:

• запущена у 2015 році установка гідроочистки дизельного пального пропускною здатністю по сировині 3,6 млн тон тон на рік;
• запущена того ж 2015-го установка зріджених вуглеводневих газів (автомобільні пропан і пропан-бутан) річною потужністю 50 тисяч тон (в 2016-му фактично видали 36 тисяч тон);
• введена у 2016-му установка депарафінізації потужністю по сировині 1 млн тон на рік, що дозволяє випускати зимові види дизельного пального (включно з арктичним);
• введена в дію наприкінці 2018-го комбінована установка виробництва високооктанових бензинів, що складається з секцій гідроочистки, ізомеризації та платформінгу. Вона має річну потужністю по сировині 0,95 млн тон на рік та здатна випускати 0,8 млн тонн бензинів АІ-95, АІ-92 та АІ-80 (з них 0,6 млн тон високооктанових АІ-95 та АІ-92) і понад 0,1 млн тон пропан-бутанової фракції.

Також майданчик випускає такий побічний продукт як сірку (15 тисяч тонн у 2016-му).

Історія

8 жовтня 2025 року два БПЛА атакували НПЗ на відстані 2000 км від України, було пошкоджено ректифікаційну колону та частину системи водопостачання^[2].

Фактичні обсяги переробки

В 2015-му НПЗ досягнув пікового показника переробки у 8,1 млн тонн, який станом на середину 2020-х так і не був перевершений.

В 2019-му через нездатність власника розрахуватись по кредитах завод потрапив до процедури банкрутства НПЗ. Хоча це й не призвело до зупинки майданчику, проте він не міг працювати з проектним завантаженням та був вимушений залучати нафту на переробку на давальницьких умовах. У 2019-му завод переробив 4,9 млн нафти, в 2022-му 5,1 млн тонн, а у 2023-му цей показник склав 5,3 млн тонн (при цьому випустили 2,6 млн тон дизельного пального, 0,5 млн тон бензину та 28 тисяч тон зріджених вуглеводневих газів).

Логістика

Ще в 1965 році до Тюмені вивели нафтопровід Шаім – Тюмень, а наступного десятиліття повз місто пройшли потужні нафтопроводи Усть-Балик – Курган – Уфа – Альметьєвськ та Нижньовартовськ – Курган – Самара.

Для відвантаження продукції НПЗ на станції Антіпіно облаштували дві двосторонні естакади з можливістю одночасного наливу 71 цистерни. У 2016 році цьому комплексу надали можливість зливати з цистерн важкі залишки нафтопереробки з метою прийому гудрону Марійського НПЗ в обсягах до 0,72 млн тонн на рік з наступним спрямуванням на секцію уповільненого коксування.

В 2015-му на додаток до естакади запустили нафтопродуктопровід Тюмень – Юргамиш.^[3]