Тюменський нафтопереробний завод

Тюменський нафтопереробний завод (Тюменський НПЗ) – підприємство нафтопереробної галузі Росії. До 2021 року носило назву Антипінський НПЗ.

Тюмень

Місце розташування підприємства

Основні технологічні установки

Протягом перших кількох років існування майданчику тут запустили три установки первинної переробки нафти:

- у 2006-му стала до ладу ЕЛОУ-АТ-1 (електрознесолювальна установка в комплексі з атмосферною трубчаткою). Первісно вона мала потужність у 0,44 млн тонн нафти на рік, проте вже станом на 2008 рік цей показник довели до 0,74 млн тонн;

- у 2010-му ввели в дію ЕЛОУ-АТ-2, що первісно мала потужність у 2,75 млн тонн на рік, а 2012 року модернізована до показника 3,5 млн тонн;

- у 2014-му стала до ладу ЕЛОУ-АТ-3 потужністю 3,7 млн тонн на рік, при цьому вже у 2015-му цей показник збільшили до 5 млн тонн. Таким чином, загальна потужність заводу перевищила 9 млн тонн на рік.

На першому етапі існування особливістю НПЗ було те, що всі його установки первинної переробки на мали вакуумних блоків, а тому продукували багато мазуту. Втім, вже у 2015-му ввели в дію комплекс глибокої переробки мазуту, що складався із двох основних елементів:

- секції вакуумної перегонки мазуту річною потужністю 4,2 млн тонн, з якої отримують вакуумний газойль та гудрон;

- секції уповільненого коксування гудрону, що продукує вакуумний газойль та нафтовий кокс.

Як наслідок, НПЗ повністю відмовився від випуску товарного мазуту, а глибина переробки нафти досягнула 98%.

Іншими важливим елементами НПЗ стали:

- запущена у 2015 році установка гідроочистки дизельного пального пропускною здатністю по сировині 3,6 млн тон тон на рік;

- запущена того ж 2015-го установка зріджених вуглеводневих газів (автомобільні пропан і пропан-бутан) річною потужністю 50 тисяч тон (в 2016-му фактично видали 36 тисяч тон);

- введена у 2016-му установка депарафінізації потужністю по сировині 1 млн тон на рік, що дозволяє випускати зимові види дизельного пального (включно з арктичним);

- введена в дію наприкінці 2018-го комбінована установка виробництва високооктанових бензинів, що складається з секцій гідроочистки, ізомеризації та платформінгу. Вона має річну потужністю по сировині 0,95 млн тон на рік та здатна випускати 0,8 млн тонн бензинів АИ-95, АИ-92 та АИ-80 (з них 0,6 млн тон високооктанових АИ-95 та АИ-92) і понад 0,1 млн тон пропан-бутанової фракції.

Також майданчик випускає такий побічний продукт як сірку (15 тисяч тонн у 2016-му).

Подальші плани розвитку включали установку гідрокрекінгу вакуумного газойлю потужністю 2,7 млн тон на рік, яка б випускала дизельне пальне, авіаційний гас та naphtha (фракція рідких вуглеводнів С5 – С9, що є цінною нафтохімічною сировиною). Втім, на продовження модернізації негативно вплинули фінансові проблеми власника НПЗ.

Фактичні обсяги переробки

В 2015-му НПЗ досягнув пікового показника переробки у 8,1 млн тонн, який станом на середину 2020-х так і не був перевершений.

В 2019-му через нездатність власника розрахуватись по кредитах завод потрапив до процедури банкрутства НПЗ. Хоча це й не призвело до зупинки майданчику, проте він не міг працювати з проектним завантаженням та був вимушений залучати нафту на переробку на давальницьких умовах. У 2019-му завод переробив 4,9 млн нафти, в 2022-му 5,1 млн тонн, а у 2023-му цей показник склав 5,3 млн тонн (при цьому випустили 2,6 млн тон дизельного пального, 0,5 млн тон бензину та 28 тисяч тон зріджених вуглеводневих газів).

Логістика

Ще в 1965 році до Тюмені вивели нафтопровід Шаім – Тюмень, а наступного десятиліття повз місто пройшли потужні нафтопроводи Усть-Балик – Курган – Уфа – Альметьєвськ та Нижньовартовськ – Курган – Самара.

Для відвантаження продукції НПЗ на станції Антіпіно облаштували дві двосторонні естакади з можливістю одночасного наливу 71 цистерни. У 2016 році цьому комплексу надали можливість зливати з цистерн важкі залишки нафтопереробки з метою прийому гудрону Марійського НПЗ в обсягах до 0,72 млн тонн на рік з наступним спрямуванням на секцію уповільненого коксування.

В 2015-му на додаток до естакади запустили нафтопродуктопровід Тюмень – Юргамиш.^{[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10]}