Нікотинова залежність

Нікотинова зале́жність — розлад поведінки, що полягає в залежності від нікотину. Найпоширенішим способом вживання нікотину є тютюнопаління.

Нікотинова залежність
Причини	нікотин[d] і куріння
Препарати	циталопрам[1], нікотин[d][1], бупропіон[1] і нікотин
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	6C4A.2
МКХ-10	F17.2 та Z72.0
МКХ-9	305.1
OMIM	188890
MeSH	D012907
SNOMED CT	56294008

Згідно з міжнародною класифікацією хвороб Х перегляду, нікотинову залежність (тютюнопаління) включено до рубрики «Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин» й класифікуються під кодом F.17. — розлади психіки та поведінки внаслідок вживання тютюну.

У нікотиновій залежності виділяють елементи психологічної та фізичної залежності.

Діагностика

Головною метою діагностики нікотинової залежності є визначення ступеня залежності, для чого розроблено багато методик. Одна з яких, полягає у постановці пацієнту наступних трьох запитань:

• 1. Чи випалюєте Ви понад 20 сигарет щодня?
• 2. Чи палите Ви протягом перших 30 хв. після пробудження?
• 3. Чи відчували Ви сильний потяг до паління або синдром відміни під час попередньої спроби кинути палити?

Якщо на всі три запитання отримано ствердну відповідь, то це є свідченням високого ступеня нікотинової залежності.

Ще одним із методів визначення ступеня нікотинової залежності є тест Фагерстрема.

Лікування

Докладніше: Лікування нікотинової залежності

Однією з найбільших проблем лікування нікотинової залежності є те, що курці заперечують свою залежність та власну неспроможність відмовитися від подальшого зловживання, тому відкидають потребу в лікуванні. Дана поведінкова реакція притаманні більшості хворим, що вживають психоактивні речовини.

Проблемою лікування пацієнтів, що пристрастилися до нікотину є поява синдрому відміни після відмови від паління. Тому пацієнтам із високим ступенем залежності рекомендовано використання медикаментозних засобів, що полегшують вираженість синдрому:

• нікотин-замісну терапію.