Тіна Пересунько

Тіна Пересунько (нар. 16 жовтня 1982 в Києві) — українська дослідниця, журналістка, культурна менеджерка, авторка й популяризаторка дослідження з історії інтернаціоналізації «Щедрика» та світових гастролей капели Олександра Кошиця, як проєкту культурної дипломатії України.

Тіна Пересунько
Народилася	16 жовтня 1982(1982-10-16)[1] (42 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Країна	Україна
Діяльність	історикиня, джерелознавиця, журналістка, сценаристка
Alma mater	МАУП

Творча біографія

Закінчила Міжрегіональну академію управління персоналом за фахом «магістр міжнародного маркетингу та реклами» (дипломна праця: «Формування інструментів соціального маркетингу у просуванні національного культурного продукту») й аспірантуру Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за спеціальністю «всесвітня історія»^[2][3], здобула післядипломну освіту за напрямком «Культурна дипломатія XXI століття» при університеті Collegium Civitas^[4].

Упродовж 2006—2008 років працювала ведучою на Радіо Культура. У 2006—2007 роках разом із Кирилом Стеценком організовувала у Києві фестивалі «Українське Різдво» й «Стеценків Великдень». У 2008—2009 роках працювала в Міністерстві культури та інформаційної політики України на посаді прес-секретарки відомства^[4]. 2010 року розробила на замовлення Інституту Адама Міцкевича звіт національної політики України в галузі виконавських мистецтв^[5]. У 2011 році — керівниця інтернет-порталу «Культура» Національного газетно-журнального видавництва^[6]. Упродовж 2011—2012 років: стипендіатка польсько-американської Програми Лейна Кіркланда. Учасниця Революції Гідності^[7].

Авторка низки наукових та публіцистичних праць з історії та практики культурної дипломатії України^{[8][9][10][11][12][13][14][15][16][17]}, Польщі^[18][19][20], США^[21]. Упорядниця вуличної виставки «Культурна дипломатія України: світовий тріумф Щедрика», яка упродовж 2018—2019 рр. експонувалася у Києві біля будівель Національної опери України, Міністерства закордонних справ, Верховної Ради України, Національного музею історії України, у фойє Центрального залізничного вокзалу та в 11 містах на Сході України^[22][23][24].

З метою відзначення у 2019 році 100-річчя культурної дипломатії України упорядкувала й опублікувала збірник архівних документів «Світовий тріумф „Щедрика“ — 100 років культурної дипломатії України»^[25] та однойменну виставку, які презентувала за участі представників влади в Дипломатичній академії при МЗС України^[26][27], у Верховній Раді України (до 100-річчя ухвалення першого в Україні закону в галузі культурної дипломатії^{[28][29][30][31]}) та в Кабінеті Міністрів України^[32]. У працях вперше в історіографії опублікувала понад півтисячу раніше невідомих архівних документів з історії світового турне Української Республіканської Капели й культурної дипломатії УНР, встановила дати світової прем'єри «Щедрика» Миколи Леонтовича у 17 країнах Західної Європи, Північної й Південної Америки у 1919—1924 роках.

У травні 2019 року презентувала на Книжковому арсеналі книгу «Культурна дипломатія Симона Петлюри: „Щедрик“ проти „русского мира“. Місія капели Олександра Кошиця (1919—2024)»^[33], що здобула відзнаку XXI Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2019» в номінації «Минувшина: популярні видання/історична белетристика»^[34]. У жовтні 2019 року разом із київським офісом Програми імені Фулбрайта провела у Національній філармонії України концерт «Від Щедрика до Carol of the Bells» на відзначення 100-річчя культурної дипломатії України^[35][36][37].

2021 року досліджувала в США історію американського турне хору О. Кошиця як стипендіатка Програми імені Фулбрайта^[38]. Співпрацювала з МЗС України в реалізації міжнародної кампанії «Щедрик: магія Різдва» на відзначення 100-річчя американської прем'єри пісні Миколи Леонтовича^[39], авторка контенту першого в світі англомовного цифрового ресурсу з історії «Щедрика» (Ukrainian origin of Carol of the Bell)^[40][41]. Спільно з Музеєм видатних діячів української культури організувала до 145-річчя з дня народження Миколи Леонтовича музейну виставку «Я співаю, отже існую», під час якої уперше в Україні експонувався оригінал рукопису «Щедрика»^[42][43][44]. Авторка дослідження «Щедрик. Відома пісня з невідомою історією», перекладеного на англійську, французьку, португальську й польську мови^[45].

2022 року за матеріалами дослідження Тіни Пересунько вийшов документальний фільм «Щедрик проти русского міра», вона ж виступила співсценаристкою кінострічки^[46]. Також за матеріалами книг і публікацій дослідниці створено серію «Машини часу» Олега Криштопи «Культурна дипломатія: як Петлюра переконував світ, що Україна не Росія» (2017 р.), випуск "ІстФакт про світовий тріумф «Щедрика» (2019 р.) з істориком Володимиром В'ятровичем, анімаційні ролики Ukraïner'а «The Untold Story of „Carol of the Bells“»^[47] та «„Щедрик“. Відома пісня з невідомою історією»^[48] (2022 р.), випуск «Стерта правда про Щедрик» проєкту «Реальна історія з Акімом Галімовим» (2023 р.), ролик з історії «Щедрика» за участі голлівудських акторок Барбри Стрейзандт й Віри Фарміги (2024 р.)^[49] тощо. Дослідження лягло в основу оновлення експозицій Музею Миколи Леонтовича у Тульчині^[50], Музею української діаспори у Києві^[51], встановлення у Києві та Кам'янці-Подільському пам'ятних дошок диригенту Олександру Кошицю та Українській Республіканській Капелі, міні-скульптури «Щедрика» на будинку МЗС України^[52][53][54], проведення у різних містах України та світу тематичних виставок, концертів, фестивалів^{[55][56][57][58][59][60]}, зокрема, ювілейного концерту в Карнеґі-Гол на відзначення 100-річчя північноамериканської прем'єри «Щедрика»^[61][62][63].

24 грудня 2023 року дослідниця організувала в Національній філармонії України концерт-реконструкцію «Гай, Рожество!» на відзначення 100-річчя південноамериканської прем'єри «Щедрика»^[64]. На заході уперше через 100 років Академічна хорова капела Українського радіо під орудою Юлії Ткач відтворила на українській сцені репертуар прем'єрного концерту хору Олександра Кошиця в Карнеґі-Гол й хіти південноамериканського турне колективу^[65][66][67]. Програму повторили 24 березня 2024 року під час концерту-реконструкції «Прилетіла ластівочка» на сцені Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Миколи Садовського^[68].

Із 2019 року працює науковою співробітницею відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України^[69]. Із 2021 року: співзасновниця й голова правління ГО «Інститут Леонтовича».

Правнучка письменника Кузьми Гриба.^[70]

Книги

• Пересунько Т. Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії України (збірник архівних документів). Київ. «АртЕк», 2018. 200 с. ISBN 978-617-7674-01-5
• Пересунько Т. Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919—1924). Київ. «АртЕк», 2019. 312 с. ISBN 978-617-7674-92-3
• Пересунько Т. Щедрик. Відома пісня з невідомою історією. Київ. Інститут Леонтовича, 2024. 52 с.