Національна філармонія України

Націона́льна філармо́нія Украї́ни — концертна організація, розташована в Києві.

Коротка інформація Національна філармонія України, Тип ...

Національна філармонія України




50°27′12″ пн. ш. 30°31′42″ сх. д.
Тип	філармонія концертна зала будівля споруда і пам’ятка архітектури
Статус спадщини	пам’ятка архітектури і пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	неоренесанс
Архітектор	Володимир Ніколаєв
Засновано	1882
Адреса	Володимирський узвіз
Сайт	philarmonia.com.ua
Національна філармонія України (Україна)

Національна філармонія України у Вікісховищі

У 1882 році на Олександрівському (нині Володимирському) узвозі збудовано двоповерховий будинок – клуб Купецького зібрання, який згодом відіграв центральну роль у культурному житті міста Київ. Його проєкт і авторський нагляд за будівництвом здійснював відомий архітектор В. Ніколаєв. Зал із колонами і нині має чудову акустику, але вже в перші роки його існування тут відбувалися концерти.

Remove ads

Дорадянський період

Узагальнити

Перспектива

1863 рік ознаменований заснуванням Київського відділення Імператорського Російського музичного товариства в Україні (Київське відділення РМТ). Цей же 1863 рік став відліком концертних сезонів нової концертної організації (нині – Національної філармонії України). Серед його організаторів – Р. Пфеніг, П. Селецький, М. Рігельман. Із діяльністю Київського відділення РМТ пов’язано багато славетних імен діячів музичної культури Києва. Зокрема, у 1888–1912 роках його головою був О. Виноградський. Його знали не лише у Києві, але й в Європі як самобутнього диригента симфонічного оркестру, яким він керував від 1889 року.

Активну участь у діяльності цього товариства брав М. Лисенко, який не лише був у складі керівного органу, але й мав виступи як блискучий піаніст, як хоровий диригент і керівник створеного ним музично-хорового товариства «Київський Боян», як композитор (зокрема, у 1903 році у залі Будинку Купецького зібрання відбулося святкування 40-річчя творчої діяльності М. В. Лисенка; у 1914 році – був виконаний антракт до четвертої дії опери «Тарас Бульба» М. Лисенка симфонічним оркестром РМТ під керуванням Р. Глієра).

Піаніст В. Пухальський знайомив київську публіку із кращими зразками світової музичної літератури, зокрема з творами Л. ван Бетховена, Ф. Шопена, Р. Шумана, Ф. Ліста та ін.

На початку ХХ століття композитор Р. Глієр постійно виступав у Києві як диригент, і під його орудою можна було почути симфонічні твори К. Дебюссі, С. Франка, Е. Лало, К. Сен-Санса, С. Рахманінова, О. Скрябіна, а також – твори київських композиторів Є. Риба, М. Тутковського, В. Пухальського. Зокрема, 18 листопада 1916 року Р. Глієр провів тут симфонічний концерт.

Серед знакових подій, що відбувалися у приміщенні Будинку Купецького зібрання у першій третині ХХ століття, відмітимо:

1. студентський хор Київського університету Святого Володимира під керуванням О. Кошиця на різдвяному концерті 29 грудня 1916 року представив «Щедрик» М. Леонтовича, з прем’єри якого розпочалася славетна історія музичного бренду України, що згодом перетворився на найпопулярніший різдвяний хіт – Carol of the Bells.

2. Всеукраїнський національний конгрес (квітень 1917 року) – перший вияв українського руху на теренах України (на якому, зокрема, Українська Центральна Рада з київської організації перетворилася на загальноукраїнський законний орган влади). У конгресі взяли участь провідні українські культурні та громадські діячі: М. Грушевський, В. Винниченко, Ф. Крижанівський, С. Єфремов, І. Шраг, П. Стебницький, Д. Дорошенко, М. Лівицький, Л. Старицька-Черняхівська, С. Ерастов, Є. Чикаленко.

3. концерти камерної та хорової музики українських і західних композиторів Музичного товариства імені Миколи Леонтовича (1921).

Краєвид Царської (нині Європейської) площі до реконструкції
Краєвид Царської (нині Європейської) площі з пам'ятником Олександру II
Фотокартка урочистої церемонії відкриття. На задньому плані — Купецьке зібрання
Пам'ятник Олександру II біля купецького зібрання, 1910-ті
Пам'ятник Олександру II біля купецького зібрання, 1910-ті

Remove ads

Радянські часи

Узагальнити

Перспектива

У 1923 році в приміщенні Купецького зібрання розпочала діяльність Українська радянська філармонія виступом симфонічного оркестру (згодом Державний симфонічний оркестр УРСР, нині Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України) під орудою Л. Штейнберга. Упродовж 1927–1934 років Українська радянська філармонія працювала в Харкові (у зв’язку з перенесенням столиці України до м. Харків), а у 1934 році повернулася до Києва. У 1937 році створено Державний симфонічний оркестр УРСР, яким керував Н. Рахлін. Державний симфонічний оркестр УРСР був постійним учасником концертних програм філармонії, брав участь у роботі музичного лекторію. Оркестром керували: Г. Адлер, Л. Брагінський, М. Канерштейн, С. Турчак, В. Кожухар, Ф. Глущенко, І. Блажков, Т. Кухар, І. Гамкало, нині очолює колектив В. Сіренко.

Із початком Другої світової війни діяльність філармонії було припинено. Після звільнення Києва від фашистських загарбників у 1943 році – відновлено. На той час філармонія мала назву «Українська державна філармонія». Згодом, назва та її підпорядкованість, змінювалася багато разів. Філармонія була і обласною, і Українською республіканською, і Київською державною аж поки у 1994 році Указом Президента України їй було надано статус національної, а у 1997 році – уточнено назву «Національна філармонія України». У 1962 році Колонному залу присвоєно ім’я М. В. Лисенка.

У післявоєнні роки у концертному складі філармонії з’явилися нові творчі колективи:

– Квартет баяністів імені М. Різоля (1939; перший славетний склад: М. Різоль, М. і Р. Білецькі, І. Журомський. Згодом І. Журомського замінив учень М. Різоля А. Тихончук. У 1992 році квартет очолив учень М. Різоля – С. Грінченко. З ним у квартеті грали А. Тихончук, В. Самофалов і В. Одінцов. З 1999 року до складу квартету увійшли молоді талановиті музиканти – О. Шиян, Р. Молоченко, а з 2002 року – І. Саєнко. У 2016 році до складу доєднався О. Коломоєць. Із 2024 року квартет продовжує свою діяльність у складі: О. Шиян, Р. Молоченко, В. Мосейчук та І. Харченко);

– Жіночий вокальний ансамбль «Мрія» (1965–1985) під орудою І. Поклада;

– лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка (1977) Квартет імені М. Лисенка (у період 1951–1963-х, 1972–1986-х; від 1962 – Струнний квартет імені М. Лисенка Київської державної філармонії, ім’я присуджено до 120-річного ювілею класика. У складі квартету у різні роки були: О. Кравчук, А. Баженов (І скрипка), А. Сікалов, Б. Скворцов, А. Баженов, Б. Криса, (ІІ скрипка), Р. Гураль, С. Кочарян, Ю. Холодов (альт), Л. Краснощок, В. Боровик, В. Потапов, В. Гайдук (віолончель);

– Квартет імені М. Леонтовича (1971–1991). У складі квартету до 1991 року працювали: О. Клочков (1971–1973, перша скрипка), С. Кобець (1971–1973, друга скрипка, 1973–1991, І скрипка), О. Панов (1977–1983), Ю. Харенко (від 1983; обидва – друга скрипка), А. Винокуров (1970-ті, друга скрипка), Г. Вайнштейн (1971–1980), В. Барабанов (1980–1991) (альт), В. Пантелеєв (1971–1991, віолончель);

– Тріо бандуристок Київської державної філармонії (1953–1988) у складі солісток–вокалісток (бандуристок): Н. Павленко, В. Третякової, Т. Поліщук, упродовж 1962–1988 років на зміну Т. Поліщук до тріо прийшла Н. Москвіна);

– Тріо бандуристок «Дніпрянка» (1965–1997) у складі солісток–вокалісток (бандуристок): Е. Миронюк (Пилипенко), В. Пархоменко, Ю. Гамової;

– Вокальний квартет «Явір» (1966–1973). У різні роки до складу квартету входили: Є. Ігнатов (тенор 1), А. Маховський (тенор 1), О. Харченко (тенор 1), І. Борко (тенор 1), Ю. Бадун (тенор 1), М. Гуменюк (тенор 2), Є. Пруткін (тенор 2), Є. Бельський (тенор 2), М. Варенюк (тенор 2), В. Дідух (баритон), В. Реус (бас), Р. Іванський (баян, фортепіано, концертмейстер), А. Мамалига, С. Боровик (баян, концертмейстер);^[1]

– лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка (1975) Тріо бандуристок Київської державної філармонії (1972–1993) у складі солісток–вокалісток (бандуристок): М. Голенко, Т. Гриценко, Н. Писаренко;

– Вокальне тріо бандуристок «Українка» (1974–2021) у складі Р. Горбатенко, сестер Лідії Криворотової (Колос) та Любові Криворотової;

– Камерний ансамбль «Боровик–тріо» (1975–1990): Е. Ідельчук (скрипка), В. Боровик (віолончель), І. Боровик (фортепіано);

– Камерний ансамбль «Гармонія» (1976–1991) під керівництвом О. Кудряшова;

– Інструментальний ансамбль «Рапсодія» (1973–1992) (керівник – Григорій Пекаровський).

У 1972 році до творчого складу Київської державної філармонії ввійшов Київський камерний оркестр, заснований А. Шароєвим у 1963 році (художніми керівниками колективу також були: І. Блажков, А. Винокуров, Р. Кофман, М. Дядюра, нині – Н. Пономарчук).

У 1980 році концертною одиницею філармонії став ансамбль народних інструментів «Рідні наспіви» під орудою Є. Чорнокондратенка. Знаний в Україні та за її межами колектив розпочав свій творчий шлях у 1975 році у Київській державній консерваторії імені П. І. Чайковського як секстет. У 1978 -му – офіційно отримав назву «Рідні наспіви». За період існування колективу (1975–2025) до складу виконавців входили відомі музиканти: С. Грінченко (баян), Ю. Федоров (баян), Н. Проценко, І. Орлова, Т. Семенова, Л. Матвійчук (домра), Г. Лещенко, Н. Пилаєва, Н. Марунич, Г. Остапенко (домри, кобзи), І. Бідненко, О. Немеш (бандура), В. Чорнокондратенко (кобза, балалайка, сопілка), О. Іванов (баян, контрабас), В. Мацко (цимбали, ударні), Б. Матвійчук (духові інструменти). У різні роки ансамблем керували Є. Чорнокондратенко (1980–1986), А. Мамалиґа (1986–1996), Н. Проценко (1996–2007), Ю. Карнаух (2007–2025). Протягом усієї історії колективу музичним керівником–консультантом був Ю. Алексик.

Згодом творчий колектив філармонії поповнився:

– Київським фортепіанним тріо (1979–1989) (склад ансамблю: В’ячеслав Новиков (фортепіано), Анатолій Мельников (скрипка), В’ячеслав Пономарьов (віолончель);

– фольклорним ансамблем «Веселі музики» (1988). Ансамбль був створений у 1981 році студентами музично-педагогічного факультету Київського державного педагогічного інституту імені А. М. Горького (нині – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). У 1983 році ансамбль працював у штаті при Київському об’єднанні музичних ансамблів. Від 1988 року ансамбль працює в Національної філармонії України. Від початку його існування у колективі працюють: П. Бугар (народні духові інструменти, спів), В. Почко (1981–2009, спів, скрипка), Ю. Різоль (ударні інструменти, спів), С. Хитряков (баян, спів, аранжувальник, художній керівник), О. Чух (контрабас, спів). Від 2010 року в ансамблі В. Почка замінив В. Голуб (спів, скрипка);

– камерно-інструментальним ансамблем «Дивограй» (1988) під керівництвом В. Чорнокондратенка. До складу ансамблю у різні періоди входили: Є. Чорнокондратенко (1988–2003; сопілка, ударні, кобза–бас), Н. Чорнокондратенко (домра), В. Дармостук (1988–2002, акордеон, баян), О. Фенюк (1991–2002, скрипка); В. Марунич (2002–2011, баян), Р. Онисків (від 2011, баян), О. Чорнокондратенко (від 2002, скрипка), В. Кириєнко (2003–2022, кобза–бас), М. Бандура (від 2022, кобза–бас);

– камерно-інструментальним квартетом «Джерело» (1992–2024) (керівник – Є. Черказова (акордеон), В. Левицький, В. Видмідський (домра), О. Олексієнко (кобза–бас; 1995–2001 та 2023–2024 – С. Ігнатенко, кобза-бас);

– квартетом гітаристів «Київ» (1992). Засновник і керівник колективу В. Шаруєв (1992–2024). Нині у складі ансамблю: Р. Черемних, О. Григорович, М. Садлова (від 2024 року – керівник), С. Свірський;

– хореографічним ансамблем «Терен» (1996). Заснований у 1990 році артистами провідних хореографічних колективів. Керівниками ансамблю балету були: М. Шамков (1990–1993), О. Суханов (1993–2000), В. Сучак (2001–2004), Є. Дралов (2004–2024). У складі ансамблю у період 1990–2004-х працювали: О. Суханов, І. Легкобіт, С. Прус, Г. Сучак, В. Сучак, Н. Дралова, Є. Дралов, Я. Мігашко. Упродовж 2004–2024-х років: О. Шалько, С. Кийко, О. Крижанівська, О. Васильєв, І. Короленко, Є. Костомаров, Л. Куянов (2000-ні), А. Матюніна, Д. Геращенко, В. Виповський, О. Коротков, О. Ковальчук, І. Окропірідзе, Я. Блажко, Д. Коваль (2020-ті);

– дуетом солістів (1997–2024): Г. Сафонов (скрипка), О. Строган (фортепіано);^[2]

– струнним квартетом «Каприс-Класік» (1997). Засновниця і керівниця – Л. Круглікова (Грушковська) (1997–2022, альт), О. Савченко (2022–2025, скрипка). Також у незмінному складі квартету були: Т. Хоменко (скрипка), Є. Дячук (віолончель);

– Київським квартетом саксофоністів (від 2003 року; керівник – Ю. Василевич). За роки існування ансамблю (від 1985 року, створений Ю. Василевичем при Спілці композиторів України) у квартеті грали провідні саксофоністи України: С. Скуратовський, З. Ковпак, Г. Івченко, І. Чернов, О. Загороднюк, О. Самойлов, В. Казикін, С. Гданський, О. Москаленко, К. Ігараші та ін.;

– камерним ансамблем «Ars Quarta» (2001–2005) у складі Х. Ернандес (художній керівник, фортепіано), К. Цепков (скрипка), Л. Лімбо (альт), Л. Стовбун (віолончель);^[3]

– тріо солісток «Козачка» (2006) під керівництвом Т. Школьної. У складі ансамблю: Т. Школьна, І. Карзанова, А. Чумаченко (2006–2018), О. Шушвар (2018–2025).

У період 1970–1980х років концертна діяльність філармонії набула досить широкого розмаху. Окрім свого основного концертного майданчику – Колонного залу імені М. В. Лисенка адміністрацією були задіяні зали Музеїв українського мистецтва, російського мистецтва, Т. Шевченка, Будинках архітектора, вчених, учителя, офіцерів, Кирилівській і Андріївській церквах, церкві Миколи Притиска на Подолі, Трапезній церкві Києво-Печерської Лаври, Київському Палаці піонерів і школярів, Українському домі, Жовтневому Палаці культури, Великому залі Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, в будинках культури і клубах Києва. Крім цього, лекторії-концерти для студентів відбувалися безпосередньо у Київському університеті, Київському інституті цивільної авіації та інших вищих навчальних закладах, а також у середніх загальноосвітніх школах, технікумах, училищах, школах-інтернатах. Артисти та творчі колективи виступали з концертами у військових частинах.

Внаслідок технічної аварії у 1988 році у Національній філармонії України були затоплені підвальні приміщення, склади, костюмерні, постраждали безцінні архіви й одна з найкращих нотних бібліотек Києва, в якій зберігалися оригінальні рукописи композиторів. Навіть під час капітального ремонту Колонного залу імені М. В. Лисенка, який тривав до 1996 року, філармонія не припиняла діяльність. У зв’язку із цим був відкритий Малий зал, де активно проводилися концерти, а також діяли абонементи для шкіл Києва. У цьому залі на абонементних вечорах виступали не тільки виконавці філармонії, а й такі видатні майстри, як: скрипалі Е. Грач, Т. Грінденко, піаністи Н. Штаркман, В. Крайнєв, М. Пєтухов, С. Навасардян. Митці філармонії гастролювали в Україні і за кордоном, а в Києві проводили концерти не лише в Малому залі філармонії, а й в Українському домі.

Пам'ятник «Червоноармійцю — захиснику народних мас» на площі III Інтернаціоналу
Пам'ятник «Червоноармійцю — захиснику народних мас» з оформленим постаментом біля входу до Пролетарського саду
Післявоєнні роки: статуя Сталіна, встановлена біля місця пам'ятника Олександру II

Remove ads

У Незалежній Україні

Узагальнити

Перспектива

У 1992 році посаду генерального директора і художнього керівника Національної філармонії України обійняв Д. Остапенко. У 1994 році філармонія отримала статус «національна». У 1996-му – реконструкційно-реставраційні роботи були завершені. У 1996–1999 роках – генеральним директором і художнім керівником Національної філармонії України був В. Лукашев. Після реконструкції, але до відкриття основної будівлі, були придбані три концертні роялі фірми «Steinway» (два із них встановлені у Колонному залі імені М. В. Лисенка, а третій – білий рояль придбано винятково для музичного салону). Вперше в історії філармонії в залі на балконі встановлено концертний орган, спеціально виготовлений у Швейцарії.

У 1996 році із відкриттям Колонного залу імені М. В. Лисенка активізувалося концертне життя (зокрема, виступи В. Крайнєва, Ю. Башмета, В. Співакова, Н. Гутман, Е. Вірсаладзе, О. Криси, Т. Грінденко, О. Любимова, М. Сука, О. Слободяника, М. Петрова, Д. Башкірова, М. Касрашвілі та ін.). Зокрема, у Колонному залі імені М. В. Лисенка надзвичайно цікавим мистецьким проєктом став цикл концертів «Роман Кофман та його друзі». Також у цей час започатковано серію концертів «Педагог і його учні», які проводили відомі митці, що успішно поєднували свою концертну діяльність із педагогічною роботою. Серед них – баяністи М. Різоль, М. Давидов, скрипаль Б. Которович, бандурист С. Баштан, вокалісти Є. Мірошниченко, В. Курін, В. Буймістер, домрист Д. Остапенко, піаністи І. Рябов, В. Воробйов, Н. Толпиго-Русіна, Н. Гриднєва, гітаристи М. Михайленко, А. Остапенко, саксофоніст Ю. Василевич і не лише.

Із розширенням форм філармонійної діяльності у 1990-х роках виникла необхідність створення власного симфонічного оркестру. У 1995 році за ініціативою Д. Остапенка як спільний проєкт Філармонії (струнна група) та Державного духового оркестру України (група духових і ударних інструментів) було створено Симфонічний оркестр Національної філармонії України (зокрема, серед його керівників були: Л. Тихонов, І. Палкін, Р. Кофман, М. Дядюра, від 2025 року головний диригент – Т. Кухар). Оркестр поступово розширював репертуар та гастролював у Німеччині, Франції, Іспанії, Австрії, Польщі, Південній Кореї, Туреччині, Японії, Китайській Народній Республіці, Швейцарії, Ліхтенштейні. Від 2001 року спільно з Національною хоровою капелою України «ДУМКА» брав участь у престижних фестивалях у Франції, де виступав з такими видатними солістами, як австрійський піаніст П. Бадура-Скода, італійський скрипаль С. Аккардо, сербський скрипаль Н. Радулович, японська скрипалька Ясуко Отані та ін. Визначною подією у становленні оркестру стало проведення циклу симфонічної музики Л. ван Бетховена, у якому були виконані всі симфонії й увертюри композитора. Із нагоди 170-річчя від дня народження Й. Брамса оркестр виконав всі його симфонії, увертюри «Академічна» і «Трагічна», Концерт для скрипки і віолончелі з оркестром.

Колективи філармонії й донині гастролюють за кордоном, беруть участь у міжнародних конкурсах, де здобувають найвищі нагороди, звання лауреатів. Квартет баяністів імені М. Різоля у 1999 році став лауреатом Міжнародного конкурсу «Citta di Castelfidardo» у м. Кастельфідардо (Італія), ансамбль «Рідні наспіви» у 2001 році здобув Ґран-Прі і звання лауреата Міжнародного фестивалю «Music World» у м. Фівіццано (Італія). Гідно представляють за кордоном національне мистецтво України й артисти різних жанрів: Ю. Шутко (флейта), А. Остапенко (гітара), О. Рівняк (скрипка).

Водночас на сцені Колонного залу імені М. В. Лисенка відбуваються виступи кращих музикантів і колективів із США, Франції, Німеччини, Туреччини, Ірану, Японії, Китайської Народної Республіки, Польщі, Іспанії, Великої Британії. Серед них – диригенти Ч. Камацо (Японія), П. Марчбенк (Велика Британія), В. Маурер (Німеччина), Р. Райкер (Канада), Р. Цольман (Бельгія), піаністи П. Ґодар, Е. Строссер (Франція), М. А. Естрелья (Арґентина), Ф. Гьоріке (Німеччина), співачки Л. Аліберті (Італія), О. Пасічник (Польща), віолончеліст М. Руммель (Австрія), клавесиніст А. Штайєр (Німеччина), гітаристиЕ. Бітетті (Іспанія), Й. Зербіб (Ізраїль), П. Пеґораро (Італія), Ж. Торрент (Іспанія).

У 2002 році в Колонному залі імені М. В. Лисенка відбулося виконання ораторіального твору «Credo» одного найвідоміших митців сучасного музичного світу, польського композитора і диригента К. Пендерецького за участю провідних польських солістів – Б. Герасимович-Гаас, І. Клосиньської, Б. Бартош, А. Здуніковського, П. Новацького і київських колективів – Симфонічного оркестру Національної філармонії України, Національної капели України «ДУМКА» і Хору хлопчиків та юнаків Київської спеціалізованої музичної школи-інтернату імені М. В. Лисенка.

За підтримки представництв різних країн у Києві було проведено низку фестивалів і ювілейних концертів. Серед них – концерт, присвячений 60-річчю трагедії Бабиного Яру (2001, спільна акція Посольства Німеччини і Посольства Ізраїлю в Україні та Національної філармонії України), Українсько-італійський фестиваль гітарної музики (2001), «Норвезька музика в Україні» за підтримки Посольства Норвегії в Україні (2001–2002), фестиваль з нагоди 200-річчя від дня народження Г. Берліоза за підтримки Посольства Франції в Україні та Французького культурного центру (2003).

Абонементні концерти (1940–2020-ті роки)

З ініціативи художнього керівника Р. Лефлер (з 1943 року) було впроваджено абонементну систему лекцій-концертів, налагоджено роботу філармонії за участю провідних творчих колективів і окремих виконавців республік СРСР (зокрема Д. Ойстраха, Е. Гілельса, Г. Беклемішева), а також іноземних виконавців. Абонементи стали невід’ємною частиною концертної роботи Національної філармонії України.

Національна філармонія України щорічно проводила абонементи: «Скрипкова музика», «Мистецтво фортепіанної гри», «Чарівна гітара», «Симфонічний вимір» (авторський проєкт М. Дядюри), «Оркестровий дивосвіт – від першоджерел до сучасності». Серед абонементів для маленьких слухачів – «Музичні сходинки» (для дітей молодшого шкіл. віку», «Історія класичної гітари» (портрети композиторів (для дітей середнього і старшого шкільного віку), «Київська дитяча філармонія», «З історії музичної культури України кінця XVIII–XIX століть», «Розповіді про музику для юнацтва».

Щороку філармонія проводила близько 1000 лекцій-концертів у школах Києва. У абонементних програмах переважає музична класика (твори Й. С. Баха, Л. ван Бетховена, Й. Гайдна, К. Дебюссі, В. А. Моцарта, М. Мусоргського, Ф. Ліста, М. Равеля, С. Рахманінова, О. Скрябіна , Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Шопена, П. Чайковського). Зокрема, у 2020 році концерти абонементу «Симфонічний вимір» присвячені музиці Людвіга ван Бетховена та мали назву «Бетховен – 250!».

Після відкриття у 1996 році Колонного залу імені М. В. Лисенка в абонементних концертах почали брати участь Симфонічний оркестр Національної філармонії України, Київський камерний оркестр, Симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України, Державний духовий оркестр України, а також артисти філармонії. Щорічно в абонементах беруть участь музиканти із Франції, США, Великої Британії, Німеччини, Італії, Норвегії, Іспанії, Австрії, Польщі та інших країн. Абонементи дали змогу слухачам познайомитись із творчістю провідних майстрів України: М. Комонька, Ю. Кота, А. Пилатюк, О. Полянського, а також відомих зарубіжних виконавців: гітаристів Л. Вітошинського (Австрія), С. Ільїна (Росія), М. Радюкевича (Росія), піаністів Д. Башкірова (Росія), В. Віардо (США), П. Гелілова (Німеччина), Г. Жисліна (Росія), О. Любимова (Росія), скрипалів Л. Ісакадзе (Грузія), С. Стадлера (Росія), М. Федотова (Росія), Д. Шварцберг (Австрія), віолончелістів Н. Гутман (Росія), О. Князєва (Росія).

Яскраву сторінку у виконавське мистецтво вписали знані дуети: Б. Гмиря–Л. Острін, Д. Петриненко–Л. Марцевич, Л. Остапенко–Е. Безано-Пірадова, B. Ілляшевич–Р. Гіндін, C. Грінченко–Є. Тростянський, В. Буймістер–В. Кнорозок, Л. Кондрашевська–Е. Безано-Пірадова, К. Столяр–Л. Острін, С. Пікульський–А. Толстих та ін. На сцені Колонного залу імені М. В. Лисенка виступали видатні виконавці: В. Буймістер, 3. Гайдай, Г. Гаркуша, Б. Гмиря, Д. Гнатюк, М. Гришко, В. Ілляшевич, Л. Коган, І. Козловський, М. Кондратюк, М. Литвиненко-Вольгемут, Є. Мірошниченко, Г. Нейгауз, К. Огнєвой, В. Пазич, С. Ріхтер, Б. Руденко, А. Солов’яненко, К. Шульженко, В. Ялкут, а також гастролери – співаки І. Архипова, З. Долуханова (Росія), Р. Бейбутов (Азербайджан), М. Бієшу (Молдова), піаністи Л. Бернстайн, В. Кліберн (США) та ін. Тут відбувались авторські вечори композиторів: О. Білаша, К. Данькевича, Л. Дичко, Д. Кабалевського, І. Карабиця, В. Кирейка, А. Кос-Анатольського, С. Людкевича, Б. Лятошинського, Г. Майбороди, П. Майбороди, В. Сильвестрова, М. Скорика, Є. Станковича, М. Степаненка, А. Хачатуряна, Т. Хрєнникова, І. Шамо, А. Штогаренка та ін.; письменників – Г. Абашидзе, М. Бажана, В. Бикова, Р. Братуня, І. Вільде, П. Воронька, О. Гончара, Л. Горлача, Г. Чубач, І. Драча, П. Загребельного, М. Зарудного, В. Козаченка, М. Луківа, Е. Межелайтіса, Ю. Мушкетика, С. Олійника, Б. Олійника, Д. Павличка, Ю. Смолича, М. Стельмаха, Р. Чілачави, В. Юхимовича, В. Яворівського та ін. Шанувальникам мистецтва художнього слова були представлені літературні програми І. Андроникова, Г. Булаха, П. Громовенка, Р. Івицького, Н. Крюкової, Б. Козака, Б. Лободи, С. Максимчука, А. Паламаренка, Т. Полторжицької , А. Сови, І. Федорової, Б. Чернова, В. Яхонтова, та інших відомих читців. Серед зарубіжних творчих колективів на сцені Національної філармонії України виступали Клівлендський симфонічний оркестр (США), симфонічні оркестри Французького, Румунського і Польського радіо і телебачення.

У 2000-х роках особливо гостро відчувалася зміна поколінь виконавців. На сцені Національної філармонії України виступали співаки Ю. Миненко, Т. Штонда, піаністи Е. Небольсін (Росія), В. Руденко (Росія), Я. Олейнічак (Польща), В. Самошко, Ф. Шаплен (Франція), І. Четуєв, вібрафоніст А. Пушкарьов, скрипалька М. Каміо (Японія), віолончеліст С. Словачевський (Росія), гітарист Г. Кривокапич (Чорногорія), та ін. Творчий склад філармонії поповнився іменами вокалісток Є. Ліпітюк, В. Матюшенко, Я. Руденко (народний спів), О. Чубаревої, а також лауреатів міжнародних конкурсів, співаків С. Бортника, О. Киреєва, А. Маслакова, Р. Смоляра, О. Табуліної, О. Чувпила, Р. Якобінчук, піаніста А. Баришевського та ін.

До 250-річчя від дня народження В. А. Моцарта в Колонному залі імені М. В. Лисенка пройшов фестиваль «МоцАртФест» за участі творчих колективів і окремих виконавців. Центральною подією стала постановка симфонія для дійових осіб з оркестром «Віч-на-віч з Моцартом» Е. Радзінського. Автор ідеї і диригент-постановник М. Дядюра, автор сценарію і режисер-постановник І. Нестеренко зуміли створити зримий образ геніального В. А. Моцарта. Успіху вистави сприяла талановита гра М. Рушковського (Леопольд Моцарт), О. Богдановича (Антоніо Сальєрі), О. Треповського (Ґотфрід ван Світен), Н. Шевченко (Констанція Моцарт). «Родзинкою» вистави була участь Е. Радзінського в ролі Автора.

На сцені філармонії ставили класичні українські оперні твори у концертному виконанні, що дало можливість при збереженні сюжету, частковому скороченні хорових епізодів виступати в невеликих приміщеннях (зокрема у Будинках культури). У 1995 році з ініціативи Д. Остапенка для постановки опер у концертному виконанні був запрошений із Харкова режисер В. Лукашев і диригент Національної опери України І. Гамкало. Постановники залучили до співробітництва ансамбль народних інструментів «Рідні наспіви». Ще до завершення реконструкції Колонного залу імені М. В. Лисенка були здійснені оперні постановки – «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» М. Лисенка, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського. Першою оперною прем’єрою у відреставрованому Колонному залі імені М. В. Лисенка став «Сокіл» Д. Бортнянського (вперше українською мовою). Згодом відбулись прем’єри оперних вистав «Травіата» Дж. Верді, «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова, «Ніжність» В. Губаренка. Вистава-концерт «Бузок» (постановка В. Лукашева) спочатку планувалась лише у формі концерту, однак жанрові межі були розширені і вистава стала своєрідним пам’ятником митцям, які змушені були залишити Батьківщину: В. Горовицю, О. Вертинському , С. Рахманінову.

Камерна опера на філармонічній сцені була винятковим явищем, зокрема концертне виконання опери «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова було здійснено лише одноразово за участі Б. Гмирі і К. Огнєвого. У 1999 році відбулася нова постановка цієї опери за участю В. Грохольського і В. Женченка та майстра художнього слова Б. Лободи, хору хлопчиків та юнаків Державної чоловічої хорової капели імені Л. Ревуцького, що посилило драматизм цієї вистави. У постановці опери «Травіата» Дж. Верді (режисер В. Лукашев) брали участь Л. Кондрашевська (Віолетта), Є. Сафрончик (Альфред), В. Буймістер (Жермон). Сторінки з роману А. Дюма «Дама з камеліями» (на його основі написано оперу) майстерно прочитав Б. Лобода. Створення театру камерної опери на філармонічній сцені відбувалося за різними напрямами: камерні оперні твори та інсценізації оперних творів класиків, а також музичної вистави для дітей («Котигорошко» М. Стецюна і «Жовтий лелека» О. Костіна). У 1972 році відбулася прем’єра моноопери «Ніжність» В. Губаренка (солістка В. Соколик, диригент В. Гнєдаш). У 2002 році ця ж вистава (солістка І. Вежневець, диригент М. Дядюра) стала першою самостійною роботою молодого режисера І. Нестеренко. Її сценічне вирішення було нетрадиційним, зокрема оркестр був розташований на сцені.

Значними мистецькими подіями стали постановки літературно-музичних вистав: «Заметіль» за О. Пушкіним, «Трубить Трубіж» за Б. Олійником, «Ave Verdi», «З глибини віків», «Гімн Києву»; концертно-театралізовані постановки опер: «Черевички» П. Чайковського, «Дідона і Еней» Г. Перселла, «Біг» В. Бібіка, «Поет» Л. Колодуба, «Богема» Дж. Пуччіні, «Руслан і Людмила» М. Глінки, «Фіделіо» Л. ван Бетховена, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського (у постановках В. Лукашева, І. Нестеренко, Р. Кофмана, М. Дядюри, І. Гамкала).

Твори Т. Шевченка у репертуарі Національної філармонії України займають значне місце. Вони звучать у програмах співаків, артистів розмовного жанру, інструменталістів. Н. Крюкова виконувала літературно-музичну композицію «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!», П. Громовенко – програму «Та неоднаково мені». До 190-річчя від дня народження Т. Шевченка були представлені три концерти-вистави («Сон», «Гайдамаки», «Думи мої думи...») із серії «Філармонічна Шевченкіана» (автори – А. Паламаренко, В. Лукашев, І. Гамкало) в блискучому виконанні А. Паламаренка за участі Симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України. На філармонічній сцені проходять звітних концертів симфонічних і камерних оркестрів обласних філармоній.

Від 2010-х років Національна філармонія України, продовжуючи традиції, поєднуючи абонементні концерти з оригінальними мистецькими проєктами, інтегрує сучасну музику в контекст власної репертуарної політики. У програмах останніх років звучать твори З. Алмаші, Л. Грабовського, В. Губаренка, В. Загорцева, І. Карабиця, Б. Лятошинського, Л. Сидоренко, В. Сильвестрова, М. Скорика, Є. Станковича, В. Польової, О. Щетинського та інших українських композиторів. Зокрема, особливістю концертного сезону 2019–2020 років були такі концептуальні монографічні програми, як:

– «Георг Фрідріх Гендель»: у виконанні флейтиста Ю. Шутка та піаніста Ю. Кота вперше в Україні звучав цикл сонат цього німецького класика;

– проєкт «Чародій Рахманінов. Життя і доля»;

– «Ріхард Вагнер» – концерт Національного академічного духового оркестру України під орудою М. Мороза;

– проєкти піаніста Є. Громова – «Гра рефренів. Барток-Загорцев» та «Відображення. Борис Лятошинський і його час»;

– концерт «На березі вічності. Іван Карабиць»;

– авторський концерт В. Польової та інші.

Окремим блоком репертуару філармонії стають джазові концерти. Зокрема, серед найцікавіших – проєкт «Музика свободи» за участі джаз-бенду оркестру військово-повітряних сил США, авторська програма американського піаніста В. Неселовського та концерти Біг-Бенду Національного академічного духового оркестру України під орудою О. Вікулова.

Національна філармонія України постійно проводить міжнародні конкурси та фестивалі, бере участь у держаних і міжнародних художніх проєктах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних і громадських акціях. Значними подіями стали щорічні фестивалі «Володимир Крайнєв запрошує», «Кyiv Music Fest», «Віртуози планети», хоровий фестиваль «Золотоверхий Київ», фестиваль оркестрової музики «Літні музичні промені», цикли концертів «Великі імена», «Всі симфонії Моцарта», «Класика плюс», «Золоті сторінки італійської музики».

Національна філармонія України – головний майданчик престижних міжнародних конкурсів: Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, Міжнародного конкурсу вокалістів імені Бориса Гмирі, Міжнародного конкурсу диригентів імені Стефана Турчака, Міжнародного музичного конкурсу імені Миколи Лисенка, Міжнародного конкурсу піаністів «Київ», Міжнародного інструментального конкурсу Євгена Станковича.

Творче життя Національної філармонії України активно інтегровано у світовий музичний простір завдяки інтенсивній плідній співпраці з посольствами іноземних держав та їх культурними представництвами.

У рамках Міжнародного року Ф. Шопена (2010) відбулася низка концертних заходів, які привернули увагу музичної спільноти України. У 2011 році з нагоди Міжнародного року Ф. Ліста відбулась низка концертів, присвячених творчій спадщині великого угорця. Серед надзвичайних подій минулих сезонів особливу увагу громадськості привернуло відзначення 1000-ліття хрещення Київської Русі. У грандіозному концерті духовної музики, присвяченій цій даті, були виконані твори сучасних українських композиторів та яскраві зразки класичної музичної спадщини. У програмі брали участь хорові колективи українських православних та греко-католицьких церков, інших релігійних організацій. Прагнення всіх віруючих до духовності і збереження миру було переконливо проявлено приїздом до столиці України Папи Римського Іоанна Павла II, який 24 червня 2001 року виступив у Колонному залі імені М. В. Лисенка з миротворчим зверненням до представників усіх релігійних конфесій в Україні.

У ХХІ столітті значно розширився спектр мистецьких заходів Національної філармонії України, з’явилися нові цикли концертів, фестивалі, конкурси. У 2004 році започатковано цикл концертів «Вечори української музики. Спадщина і сучасність», у 2009 році – цикл диригента Р. Кофмана «Український авангард». У 2004 році вперше проведено Міжнародний фестиваль гітарної музики (у 2007 році в його рамках відбувся Міжнародний конкурс гітаристів), у 2009 році – «Київська весна» Міжнародний музичний фестиваль, у 2019-му – фестиваль камерної музики «КVІНТОфест», у сезоні 2019–2020 років – цикл із концертів «Соколов плюс…», а також – концерти у форматі наживо онлайн.

У грудні 2022 року посаду генерального директора Національної філармонії України обійняв український композитор, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Премії імені М. Леонтовича, Премії імені Л. Ревуцького, Премії імені Б. Лятошинського, кандидат мистецтвознавства М. Швед. У жовтні 2023 року керівником музичної частини призначена Н. Стець – українська диригентка, лауреатка першої премії Міжнародного конкурсу диригентів Citta di Brescia – Giancarlo Facchinetti (Італія, 2023), стипендіатка Sächsische Akademie der Künste в Дрездені.

Творчий склад філармонії поповнився іменами: головний диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України – Т. Кухар, режисери Н. Агєєва-Швед, М. Рижова, О. Співаковський; бас Т. Бережанський; скрипка А. Павлов; віолончель А. Полуденний; фортепіано Р. Лопатинський М. Шадько; концертмейстери – А. Бика, Д. Кашуба , А. Поліщук; ударні інструменти – А. Сабадаш, О. Томчук; Brass Ukraine (2022): С. Череватенко (труба), О. Трегубов (труба), О. Педоренко (валторна), О. Кушнерчук (тромбон), В. Будяківський (туба); лектори–музикознавці А. Гадецька, Т. Новицька.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 2022 році, у 159–162-му (2022/2026 роки) концертних сезонах простежується абсолютне вилучення російських творів із концертних програм. Натомість зростає представленість української музики в Національній філармонії України вдвічі: з 12 % до 25 %. Представлений різноплановий і різножанровий український та світовий музичний контент, що починає цікавити нового слухача, включно зі значно молодшим за віком. У програмах концертів пропонується ще більше прем’єрних виконань творів, спеціально написаних сучасними українськими композиторами.

Національна філармонія України активно й успішно веде культурну дипломатію. Плідні творчі зв’язки із представниками «країни, де сходить сонце» триває із 2005 року. Кожні два роки Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України вирушає у велике концертне турне різними залами японських міст. У часи повномасштабної російсько-української війни гастрольне турне набуває особливого значення. Завдяки груднево-січневим виступам 2023–2024 років Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного артиста України, М. Дядюри та за участі соліста-піаніста С. Гумінюка у 30 концертах: у містах Токіо, Осака, Саппоро, Фукусіма, Нагано, Фукуока, Хіросіма та ін. із західноєвропейським репертуаром і знаковим твором нашого класика сучасності – «Гуцульським триптихом» М. Скорика, для України здобула довгоочікувану військову і гуманітарну допомогу Японії.

Проєкт «Філармонія нескорених» Національної філармонії України, започаткований 20 лютого 2023 року в день пам’яті Героїв Небесної Сотні й спрямований на підтримку музикантів з окупованих і деокупованих українських територій, а також міст, що перебувають під постійним обстрілом агресора.

Серед провідних тематичних ліній–маркерів проєкту стали:

1. ідея незламності, внутрішньої сили, стійкості та віри у перемогу (концерт “Idee Fixe” від 26 лютого 2025 року; концерт «Донеччина. Симфонія життя» від 11 травня 2025 року);

2. вшанування пам’яті невинних жертв російсько-української війни: до роковин трагедії в Маріуполі – пам’яті загиблих артистів (проєкт солістки Національної філармонії України, народної артистки України О. Чубаревої «Янголи мистецтва», від 10 червня 2023 року); авіаударів по Маріупольському драматичному театру та Міській дитячій лікарні № 3 (концерт «РЕКВІЄМ та українська класика НЕСКОРЕНИХ» від 19 березня 2024 року), до третьої річниці звільнення Бучі та Ірпеня від російських загарбників (концерт «Тиха музика» від 28 березня 2025 року);

3. громадянський і суто людський обов’язок – підтримка й збереження колективів як бренд: надання власної репетиційної бази, репертуарна підтримка, що дозволяють створити нову сторінку в творчих біографіях колективів з окупованих територій;

4. надання творчим колективам можливості вести благодійні збори на власні потреби (відновлення в усіх сенсах), на підтримку ЗСУ у день їхніх концертних виступів;

5. святкування ювілейних дат музикантів з окупованих і деокупованих українських територій (концерт Камерного оркестру «РЕНЕСАНС» Маріупольської камерної філармонії буде присвячений 70-річчю його засновника та незмінного керівника – головного дириґента В. Крячка, 19 березня 2024 року);

6. діалог із дітьми, розвиток дитячої уяви та цікавості до театру, музики, мистецтва (музично-мультиплікаційне дійство «Карнавал тварин» К. Сен-Санса, режисер і диригент вистави – М. Поляков, 27 жовтня 2023 року).

У рамках концертів проєкту «Філармонія нескорених» у Колонному залі імені М. В. Лисенка залучалися провідні колективи України – Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, Академічна хорова капела імені Платона Майбороди Українського радіо, Військово-музичний центр Сухопутних військ Збройних сил України, Заслужений академічний зразково-показовий оркестр Збройних Сил України, Камерний ансамбль «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії, Камерний оркестр «Лик домер» (м. Донецьк), Сумський національний театр імені М. Щепкіна та його оркестр,диригенти – С. Білоусова (м. Донецьк), полковник І. Биковський, полковник І. Кішман, Т. Жук-Сєдова (фортепіано), В. Козловський (Польща), В. Крячок (м. Маріуполь), Р. Торрельєдо (Іспанія), Ю. Ткач (м. Київ), підполковник О. Чуй (м. Чернігів), солісти – С. Андрощук (тенор), П. Грищенко (баритон), О. Гончаренко (мецо-сопрано), С. Ковнір (бас), К. Кондрашевська (сопрано), Г. Куликовська (клавесин), Т. Савкова (фортепіано), Н. Пилатюк (скрипка), А. Прокопенко (домра), В. Ульянєєв (домра),О. Шутко (віолончель, м. Львів), О. Шутко (скрипка, м. Львів), Р. Шутко (фортепіано, м. Львів), О. Чубарева (сопрано), журналіст – Г. Бабій та багато інших відомих музикантів.

Мистецький проєкт «Симфонія Криму. Повернення» (концерт 12 травня 2023 року) покликаний не тільки познайомити з кримськотатарською академічною симфонічною музикою високого ґатунку, але й підкреслити єдність країни, відкрити двері до недоступних сьогодні, через тимчасову окупацію Криму рф, – культурних скарбів півострова. Через відеоряд візуально висвітлюються ключові події життя кримськотатарського народу за останні 250 років. Проєкт реалізований у партнерстві з ГО «Культурно-мистецька фундація DUSHA UA» за підтримки Goethe-Institut та телеканалу ATR, інформаційні партнери – Суспільне Культура та радіо Культура.

До дня українського добровольця Національної філармонії України був здійснений мистецький проєкт «Поетична меса «Слово – зброя!» за віршами А. Матвійчука» (авторка і режисерка проєкту – Н. Агєєва-Швед, від 13 березня 2023 року). Лейтмотивом цієї поетичної меси стала тема війни у всіх її вимірах, яка змінюється темою надії та віри у світле майбутнє нашої країни. У співпраці з відомими українськими композиторами В. Криськом, К. Стеценком, М. Шведом працюють пліч-о-пліч, як на передовій, легендарний майстер художнього слова А. Паламаренко, поет, композитор, співак, публіцист А. Матвійчук, артистки філармонії Н. Агєєва-Швед і Н. Насікан (художнє слово), Г. Семець (вокал і художнє слово); музиканти К. Стеценко (скрипка), В. Крисько (клавішні) та В. Мацко (ударні).

Національна філармонія долучилася до мистецької ініціативи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України спільно з Донецькою державною адміністрацію під назвою «Культурний фронт». Наші артисти та колективи їздять на передову на Донеччину та в інші точки фронту. Спільно з місцевою владою організовуються концерти у будинках культури та інших локаціях, як для військових, так і для цивільного населення. Це живий контакт з музикою, який їх окрилює, підтримує та надихає. Тож музичне мистецтво виконує не лише пізнавальну, але й терапевтичну функцію, даючи можливість відчути підтримку та «надійне плече» поруч.

Важливою для Національної філармонії України є тема дітей війни, що потерпають від жорстокості та агресії північного сусіда, дітей, в яких украдене дитинство. Знаковим став спільний мистецький проєкт із продюсерською агенцією «НУ ШО» під патронатом уповноваженої по справам дітей при Президенті України та за підтримки Чеського центру у Києві, державної платформи «Діти війни», ГО «DUSHA UA», БФ «Голоси дітей» – прем’єра в Україні дитячої антивоєнної опери «Брундібар. Голоси дітей» Г. Краси у межах проєкту «Брундібар».(НЕ)казки війни» (режисер і продюсер – М. Добролюбов, сценографія – народний артист України О. Білозуб, переклад українською – О. Співаковський). Опера уособлює всесвітній мистецький символ боротьби з абсолютним злом – нацизмом. У виконавському складі взяли участь Дитячий хор диригентсько-хорового відділу Київського державного музичного ліцею імені М. В. Лисенка, Оркестр Академії мистецтв імені С. С. Прокоф’єва Таврійського Національного університету імені В. І. Вернадського під керівництвом А. Кедровського.

Національна філармонія України долучилася до Національного проєкту «Український АРТ ХАБ “Мистецька ФОРТЕЦЯ”». У травні–жовтні 2024 року провідні артисти філармонії – Brass Ukraine, Rizol Quartet, квартет гітаристів «КИЇВ», С. Бортник (тенор), Р. Смоляр (бас), О. Рудько (художнє слово), В. Шпудейко (степ-танець) виступали на концертах з аншлагами у Харкові (Харківський національний театр опери та балету імені М. В. Лисенка) та Харківській області (Первомайська громада Харківської області, Біляївська територіальна громада Харківської області, Наталинській громаді Красноградського району Харківської області, у санаторії «Бермінводи» тощо). У рамках Kharkiv Music Fest–2024 в межах Національного проєкту «Український АРТ ХАБ “Мистецька ФОРТЕЦЯ”» у концерті «Нездійсненна зустріч: Брамс – Борткевич» виступили артисти Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України В. Герасимов (фагот), О. Педоренко (валторна), С. Сорока (фагот).

Національна філармонія України у 2023 році започаткувала серію концертів під егідою відкритості та безбар’єрності для людей з інвалідністю. У приміщенні обладнали простір для безбар’єрного доступу маломобільних гостей – для цивільних і військових, які знаходяться на лікуванні та реабілітації у шпиталях міста. Завдяки цим вжитим заходам на концертах змогли бути присутніми наші воїни, які лікуються та проходять реабілітацію у Головному медичному центрі МВС України. Вперше, тему відкритості та безбар’єрності на сцені Колонного залу імені М. В. Лисенка, втілив проєкт «Музика чуттів», що відбувся за підтримки Українського культурного фонду та Goethe-Institut в Україні 21 вересня 2025 року та за участю Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики під керуванням В. Козловського (Польща) та Ф. Клізера (валторна, Німеччина). Наскрізною ідеєю проєкту стало об’єднання музикантів, що мають інвалідність із Німеччини, Польщі та України. Через музику розкриваються найважливіші найактуальніші проблеми: інклюзія, емпатія, подолання фізичних і внутрішніх бар’єрів. Соліст проєкту – Ф. Клізер, всесвітньовідомий німецький валторніст, котрий грає на інструменті ногами, бо народився без рук, уособив собою й власним мистецтвом гри міць людського духу, жагу до життя і творчості, всупереч усьому.

Національна філармонія систематично запрошує на концерти ліцеїстів, батьки яких загинули на війні. Зокрема, за сприяння Товариства закарпатців у Києві на концерт «Віктор Плоскіна. Олег Безбородько. Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України» (від 8 листопада 2024 року) завітали 25 вихованців Юридичного ліцею імені Ярослава Кондратьєва Національної академії внутрішніх справ. Серед гостей філармонії – військові медики: хірурги, терапевти та військові, які проходять реабілітацію у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь». У серпні 2024 року колектив Національної філармонії України отримав Грамоту Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» «За патріотизм, високу громадську позицію: благодійні запрошення на концерти музикотерапії для Захисників України, медичного персоналу центру, що сприяє емоційному піднесенню, підтримує бойовий настрій наших військовослужбовців, лікарів та медичних сестер».

У 2024 році Національна філармонія України підписала меморандум про співпрацю із Національним музеєм історії України у Другій світовій війні (Меморіальний комплекс) щодо популяризації історії боротьби українців за власну свободу та незалежність.

Серед напрямів співпраці: проведення заходів у рамках реалізації програми «Філармонія нескорених», зокрема, спрямованих на охоплення максимальної кількості захисників та ветеранів, культурними послугами Філармонії (на пільгових умовах), соціокультурну реабілітацію захисників України, залучення музикантів-ветеранів до активного концертного життя, збереження пам’яті про музикантів, загиблих на війні або в результаті бойових дій, популяризацію їх творчого спадку; організація та проведення спільних або ініційованих однією зі Сторін екскурсій у експозиційних площах Музею; організація та проведення занять з арт-терапії на території Музею.

Так, згідно із меморандумом, у межах однієї із сесій арт терапії для захисників та їхніх родин у Музеї війни прозвучав фрагмент перформативної програми «Багряний. Етюд», що поєднує в собі літературу, хореографію та музику (режисерка та авторка ідеї М. Рижова). Ще однією із форм співпраці із Музеєм війни стала участь Національної філармонії України 27 лютого 2025 року у програмі, присвяченій Дню створення Міжнародного легіону.

У День ментального здоров’я, 10 жовтня 2024 року відбулася проєкт «Почути і відчути». Відвідувачам заходу була запропонована можливість ознайомитися з унікальною технологією: 360-градусним просторовим відео- і аудіо- інтерактивним стрімінгом у VR-шоломі із записом В. А. Моцарта у виконанні струнного квартету Kyiv Chamber Orchestra. Спеціальна гостя – психотерапевтка платформи “Pleso” Олександра Алексюк розповіла про вплив музики на ментальне здоров’я людини, зокрема, під час війни, з точки зору доказової медицини.

Художня рефлексія на тему жіночої стійкості, болю, очікування та відродження відобразилася у проєкті «Інша» Національної філармонії України (8 березня 2025 року). Його авторка, українська колажистка К. Туренко, створила унікальну подію, яка об’єднує візуальне мистецтво, інсталяції, музику та моду, аби передати історію сучасної української жінки. В основі – виставка художніх колажів К. Туренко, присвячених жінкам, які чекали і дочекалися своїх синів та чоловіків із полону. А також показ лімітованої колекції сучасних вишиванок ручної роботи від дизайнерки О. Скакун з прикрасами С. Головчук. Музичне мистецтво було представлено виконанням творів Л. Бетховена, Ф. Борна, Ф. Доплера, Ф. Куперена, О. Некрасова , А. Понк'єллі, О. Яковчука піаністкою І. Порошиною, жіночим камерним ансамблем: А. Гудовською (валторна), А. Поліщук (фортепіано), О. Синяковою (флейта), В. Стефанко (гобой), І. Сухарєвою (гобой), .

20–26 лютого 2025 року у фоє Національної філармонії України відбулася унікальна фотовиставка «Хроніки евакуації». Це – документальний альманах діяльності Благодійного фонду «Схід SOS» у період із травня 2022 року по серпень 2024 року. Світлини, зроблені в Дніпрі, Покровську, Краматорську, Часовому Ярі, Бахмуті, Лимані, Авдіївці, Херсоні, Гуляйполі, Умані, на Сумщині та Херсонщині, показують боротьбу за життя в умовах війни. Це долі людей, врятованих евакуаційними екіпажами, це спогади про міста, знищені російськими окупантами, це історії небайдужих сердець, які подарували надію на порятунок.

Національною філармонією України впродовж 2023–2026 років започатковано фестивалі: Kyiv Spring Sound, Kyiv Baroque Fest, Фестиваль музики Бориса Лятошинського Liatoshynsky Space, Soundtrack: Ukraine – фестиваль музики українського кіно.

Проєкт «Відкрита репетиція» спочатку був екстрапольований на студентів, але згодом призначений і для широкої мистецької публіки. На генеральній репетиції глядачі стають ближчими до виконавців, можуть поспілкуватися, відчути зворотний зв’язок.

Серед проєктів філармонії категорії «Для дітей віком від 3-х до 8-ми років» – мюзикли, інтерактиви та театралізовані вистави, зокрема:

– Квест-концерт з кроликом Філармоном. Для дітей від 3-х до 6-ти років;

– «Гра в класику» для віку 3+;

– «Звукова гімнастика для мами, тата і малюка на велосипеді» 3+;

– Мюзикл для дітей від 4-х років сучасного українського композитора О. Потієнка «Бременські музики» (за ідеєю квінтету «Brass Ukraine» та О. Рудька);

– «Цар Плаксій і Лоскотон» 6+ за мотивами казки В. Симоненка, музика Р. Смоляра;

– «Квиток в Париж» 6+;

– серія концертів «Ближче до музики» – «Анатомія оркестру з маестро Дядюрою» 8+.

У 162-му концертному сезоні Національною філармонією України започатковано «Молодіжну академію–2025» – платформу, що відкриває нові можливості для професійного зростання молодих музикантів через спілкування з наставниками–експертами, співпрацю з провідними митцями України та світу. Серед творчо-виконавських форм академії пропонуються: майстер-класи, воркшопи, відкриті уроки, концерт-закриття за участю усіх учасників. Висока місія, закладена в ідейну основу Молодіжної академії, – це підтримка молодих талантів, формування нових мистецьких традицій та розвитку українського музичного мистецтва.