УЄФА

Спілка європейських футбольних асоціацій (UEFA, фр. Union Européenne de Football Association, в українській транслітерації УЄФА) — адміністративний орган, який керує футбольними асоціаціями в Європі, хоча кілька держав-членів частково або повністю розташовані в Азії. Це одна з шести континентальних конфедерацій ФІФА, причому найбільш впливова й багата. Майже всі найсильніші футболісти світу грають у Європі через те, що саме в ній найбільші зарплати, особливо в Англії, Іспанії, Німеччині, Італії та Франції. Також УЄФА представляють багато сильних збірних світу, що визначає велике представництво країн цієї конфедерації на світових першостях: так, з 32 команд на чемпіонаті світу 2014 року УЄФА представляли 13. УЄФА складається з 55 членів національних асоціацій.

Союз європейських футбольних асоціацій
Карта конфедерацій ФІФА
Абревіатура	UEFA (УЄФА)
Гасло	We care about football (Ми дбаємо про футбол)
Гімн	Zadok the Priest
Тип	Спортивна організація
Засновано	15 червня 1954 Базель
Вид спорту	футбол, футзал і пляжний футбол
Країна	Швейцарія[1]
Штаб-квартира	Ньйон, Швейцарія
46.371009° пн. ш. 6.23103° сх. д. / 46.371009; 6.23103
Місце діяльності	Європа
Членство	55 національних асоціацій
Офіційні мови	Англійська, французька, німецька
Центральний орган	Конгрес УЄФА
Генеральний секретар	Теодор Теодорідіс
Президент	Александер Чеферін
Почесний президент	Леннарт Юганссон
Членів	55 (2019)
Материнська організація	ФІФА
Дочірня(і) організація(ї)	Федерація футболу Вірменії Білоруська федерація футболу Футбольна асоціація Боснії і Герцеговини Федерація футболу України Футбольна федерація Косова Футбольна асоціація Ірландії Футбольна асоціація Фінляндії Асоціація футболу Албанії Футбольна асоціація Ісландії Футбольна асоціація Уельсу Футбольна асоціація Чеської Республіки Футбольна федерація Македонії Футбольна федерація Нідерландів Футбольний союз Сербії Швейцарська футбольна асоціація Ліхтенштейнський футбольний союз Футбольний союз Чорногорії Футбольний союз Словенії Французька футбольна федерація Італійська федерація футболу Футбольний союз Німеччини Шведський футбольний союз Грецька федерація футболу Австрійський футбольний союз Данський футбольний союз Португальська футбольна федерація Футбольна федерація Андорри Королівська іспанська футбольна федерація Хорватський футбольний союз Норвезька футбольна асоціація Турецька футбольна федерація Литовська футбольна федерація Федерація футболу Люксембургу Естонська футбольна асоціація Футбольна федерація Сан-Марино Футбольна асоціація Мальти Грузинська футбольна федерація Болгарський футбольний союз Польський футбольний союз Угорська футбольна федерація Ізраїльська футбольна асоціація Шотландська футбольна асоціація Футбольна асоціація Гібралтару Асоціація футбольних федерацій Азербайджану Кіпрська федерація футболу Федерація футболу Фарерських островів Латвійська футбольна федерація Футбольна асоціація Молдови Ірландська футбольна асоціація Словацький футбольний союз Румунська футбольна федерація Казахстанська федерація футболу Російський футбольний союз Королівська Бельгійська футбольна асоціація Футбольна асоціація Англії
Вебсайт: uefa.com
УЄФА у Вікісховищі

Штаб-квартира УЄФА на березі Женевського озера

УЄФА представляє національні футбольні асоціації Європи, проводить національні та клубні змагання, включаючи Чемпіонат Європи, Ліги націй УЄФА, Лігу чемпіонів УЄФА, Лігу Європи УЄФА, Лігу конференцій УЄФА і Суперкубок УЄФА та розподіляє прибутки від реклами й трансляції на цих змаганнях, а також контролює грошові призи, регламент і права ЗМІ.

До 1959 року головний штаб розташовувався у Парижі, а потім в Берні. У 1995 році штаб-квартира УЄФА була переведена в Ньйон, Швейцарія. Анрі Делоне був першим генеральним секретарем, а Еббе Шварц — першим президентом. Нинішнім президентом є колишній президент Футбольної асоціації Словенії Александер Чеферін, який був обраний сьомим президентом УЄФА на 12-му Надзвичайному конгресі УЄФА в Афінах у вересні 2016 року і автоматично став віцепрезидентом ФІФА.

АФК, КАФ, КОНКАКАФ, КОНМЕБОЛ, ОФК, УЄФА

Історія і членство

УЄФА було засновано 15 червня 1954 року в Базелі, Швейцарія після консультацій між італійськими, французькими і бельгійськими асоціаціями. Європейський футбольний союз спочатку налічував 25 членів; це число подвоїлося до початку 1990-х років. Членство в УЄФА здебільшого збігається з визнанням як суверенної країни в Європі, хоча є й винятки. Деякі держави (Монако і Ватикан) не є членами. Деякі члени УЄФА не є суверенними державами, але є частиною більш великої визнаної суверенної держави в контексті міжнародного права. До їх числа відносять Північну Ірландію, Шотландію, Англію і Уельс (Сполучене Королівство), Гібралтар (Британська заморська територія), Фарерські острови (автономна країна Данії) і Косово (спірна територія і частково визнана держава), проте в контексті цих країн функції уряду щодо спорту, як правило, виконуються на територіальному рівні, схожим з організацією-членом УЄФА. Деякі члени УЄФА є трансконтинентальними державами (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Туреччина і Росія). Країни, які були членами Азійської футбольної конфедерації, також були допущені в європейську футбольну асоціацію, зокрема Ізраїль і Казахстан. Крім того, деяким членам асоціації УЄФА дозволяють мати команди за межами своєї основної території та брати участь в їх «домашніх» іграх. Наприклад, Монако бере участь у Французькій лізі (хоча і є окремою державою); валлійські клуби Кардіфф Сіті і Суонсі Сіті беруть участь в Англійській лізі; Бервік Рейнджерс, який розташований у Англії, грає в Шотландській лізі і Деррі Сіті, розташований в Північній Ірландії, грає в Ірландській Лізі Ірландії.

2023 року після заборони УЄФА повернув до змагань юнацькі команди з росії^[2], мотивувавшим це турботою про неповнолітніх футболістів. Після цього англійська Футбольна асоціація відмовилася грати проти збірних із росії^[3], згодом до бойкоту долучилися Латвія та Польща^[4][5].

Список членів

Код	Асоціація	Національні збірні	Дата заснування	Рік вступу до УЄФА	Рік вступу до ФІФА
AUT	Австрія	Чоловіки	1904	1954	1905
AZE	Азербайджан	Чоловіки	1992	1994	1994
ALB	Албанія	Чоловіки	1930	1954	1932
ENG	Англія	Чоловіки	1863	1954	1905
AND	Андорра	Чоловіки	1994	1996	1996
BEL	Бельгія	Чоловіки	1895	1954	1904
BLR	Білорусь	Чоловіки	1989	1993	1992
BUL	Болгарія	Чоловіки	1923	1954	1924
BIH	Боснія і Герцеговина	Чоловіки	1992	1998	1996
ARM	Вірменія	Чоловіки	1992	1993	1992
GIB	Гібралтар	Чоловіки	1895	2013	2016
GRE	Греція	Чоловіки	1926	1954	1927
GEO	Грузія	Чоловіки	1990	1992	1992
DEN	Данія	Чоловіки	1889	1954	1904
EST	Естонія	Чоловіки	1921	1992	1923
ISR	Ізраїль1	Чоловіки	1928	1994	1929
IRL	Ірландія	Чоловіки	1921	1954	1923
ISL	Ісландія	Чоловіки	1947	1954	1947
ESP	Іспанія	Чоловіки	1913	1954	1914
ITA	Італія	Чоловіки	1898	1954	1905
KAZ	Казахстан2	Чоловіки	1914	2002	1994
CYP	Кіпр	Чоловіки	1934	1962	1948
KVX	Косово	Чоловіки	1946	2016	2016
LVA	Латвія	Чоловіки	1921	1992	1922
LTU	Литва	Чоловіки	1922	1992	1923
LIE	Ліхтенштейн	Чоловіки	1934	1974	1974
LUX	Люксембург	Чоловіки	1908	1954	1910
MLT	Мальта	Чоловіки	1900	1960	1959
MDA	Молдова	Чоловіки	1990	1993	1994
NED	Нідерланди	Чоловіки	1889	1954	1904
GER	Німеччина	Чоловіки	1900	1954	1904
NOR	Норвегія	Чоловіки	1902	1954	1908
NIR	Північна Ірландія	Чоловіки	1880	1954	1911
MKD	Північна Македонія	Чоловіки	1948	1994	1994
POL	Польща	Чоловіки	1919	1954	1923
POR	Португалія	Чоловіки	1914	1954	1923
RUS	Росія	Чоловіки	1912	1954	1912
ROU	Румунія	Чоловіки	1909	1954	1923
SMR	Сан-Марино	Чоловіки	1931	1988	1988
SRB	Сербія	Чоловіки	1919	1954	1921
SVK	Словаччина	Чоловіки	1938	1993	1994
SVN	Словенія	Чоловіки	1920	1992	1992
TUR	Туреччина	Чоловіки	1923	1962	1923
HUN	Угорщина	Чоловіки	1901	1954	1906
WAL	Уельс	Чоловіки	1876	1954	1910
UKR	Україна	Чоловіки	1991	1992	1992
FRO	Фарерські острови	Чоловіки	1979	1990	1988
FIN	Фінляндія	Чоловіки	1907	1954	1908
FRA	Франція	Чоловіки	1919	1954	1904
CRO	Хорватія	Чоловіки	1912	1993	1992
CZE	Чехія	Чоловіки	1901	1954	1907
MNE	Чорногорія	Чоловіки	1931	2007	2007
SUI	Швейцарія	Чоловіки	1895	1954	1904
SWE	Швеція	Чоловіки	1904	1954	1904
SCO	Шотландія	Чоловіки	1873	1954	1910

Примітки

1: Колишній член АФК (1954—1974); приєднався до УЄФА, оскільки кілька команд АФК відмовилися грати проти них.
2: Колишній член АФК (1994—2002); приєднався до УЄФА.

Колишні члени

• Саарский футбольний союз (1954—1956)
• Футбольний союз НДР (1954—1990)
• Федерація футболу СРСР (1954—1991), з 1992 Російський футбольний союз. Нові незалежні 14 радянських республік створили свої власні футбольні асоціації, і всі вони стали членами ФІФА та УЄФА або АФК.
• Чехословацький футбольний союз (1922—1993). Чехія і Словаччина стали окремими незалежними державами і створили власні футбольні асоціації
• Футбольний союз Югославії (1954—1992). Сербія і Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Македонія і Словенія стали незалежними державами і створили власні футбольні асоціації.
• Футбольний союз Сербії і Чорногорії (1992—2006). Сербія і Чорногорія стали окремими незалежними державами і створили власні футбольні асоціації

Змагання

УЄФА проводить офіційні міжнародні змагання в Європі і деяких країнах Північної, Західної та Центральної Азії для національних команд та професійних клубів. Деякі з цих змагань вважаються найпрестижнішими в світі.

Міжнародні

Основним змаганням для чоловічих збірних є чемпіонат Європи з футболу, заснований в 1958 році, перший фінал якого пройшов у 1960 році і отримав назву Кубок європейських націй і називався так до 1964 року. Його ще називають ЄВРО. УЄФА також проводить національні змагання на рівні молодіжних команд U-21, U-19 і U-17. Для жіночих збірних існує жіночий чемпіонат Європи, а також молодіжні жіночі змагання WU-19 і WU-17.

УЄФА раніше організовував Кубок Меридіана спільно з КАФ для молодіжних команд, щоб посилити молодіжний футбол. З 1999 року проводить Кубок Регіонів для напівпрофесійних команд, які представляють місцеві регіони. У футзалі проводить чемпіонат Європи та молодіжний чемпіонат Європи.

Італійські, німецькі, іспанські та французькі чоловічі збірні є єдиними командами, які виграли чемпіонат Європи з футболу в усіх категоріях.

Клубні

УЄФА проводить наступні клубні турніри (також відомі в сукупності як Єврокубки):

1. Ліга чемпіонів УЄФА (в минулому ‒ Кубок європейських чемпіонів)
2. Ліга Європи УЄФА (в минулому ‒ Кубок УЄФА)
3. Ліга конференцій УЄФА

Ліга чемпіонів (з 1955 по 1992 рік відома як Кубок європейських чемпіонів) є найпрестижнішим клубним турніром УЄФА. Проходить кожен рік починаючи з сезону 1992/93 і збирає найкращі 1-4 команди ліги кожної країни (кількість команд залежить від рейтингу цієї країни і може збільшуватися або зменшуватися).

УЄФА також проводить жіночу Лігу чемпіонів. Турнір був вперше проведений в 2001 році і називався Кубок УЄФА серед жінок. З 2009 року має теперішню назву.

Ліга Європи (з 1971 по 2009 рік відома як Кубок УЄФА) є другим турніром за престижем. Це турнір, для команди з сильніших країн за рейтингом асоціацій, а саме переможців національних кубків та для команд вищих ліг національних чемпіонатів, які не потрапили до Ліги чемпіонів, а також команд, які вибули з пізніших етапів кваліфікації Ліги чемпіонів. Турнір був започаткований як Кубок УЄФА в 1971 році в ролі наступника Кубка Ярмарків (який існував з 1955 року).

Ліга конференцій ‒ третій за престижністю турнір УЄФА, рішення про створення якого УЄФА ухвалили у 2018 році. Перший розіграш відбувся в сезоні 2021—2022. До цього, третього за престижністю турніру, потрапляють переможці національних кубків з асоціацій, які не потрапляють до Ліги Європи, а також команди з національних чемпіонатів, які не потрапили до інших двох турнірів.

Існує також Суперкубок УЄФА, який розігрується між переможцем Ліги чемпіонів та переможцем Ліги Європи. З'явився в 1973 році, до 1999 року проводився між переможцем Ліги чемпіонів та володарем Кубку володарів кубків.

Головним і єдиним клубним турніром УЄФА з футзалу є Кубок УЄФА з футзалу (з 2018 року — Ліга чемпіонів УЄФА з футзалу), який проводиться з 2001 року замінивши неофіційний Турнір європейських чемпіонів.

Скасовані й реформовані турніри

• Кубок Інтертото — щорічний літній турнір, який керувався декількома центрально-європейськими футбольними асоціаціями, а пізніше офіційно визнаний УЄФА і почав проводитися під його егідою. В ньому брали участь команди, що не отримали путівки ні до Ліги чемпіонів, ні до Кубку УЄФА. Переможці (до 2007 року їх було 3, потім 11) отримували право на участь у Кубку УЄФА. В 2009 Кубок Інтертото і Кубок УЄФА було об'єднано в один турнір — Лігу Європи.
• Міжконтинентальний кубок — міжнародне змагання, що проводилося з 1960 по 2004 рік спільно УЄФА та КОНМЕБОЛ. У змаганні брали участь переможці Ліги чемпіонів УЄФА та Кубку Лібертадорес. Останній розіграш змагання відбувся 2004 року, з 2005 року змагання було замінено Клубним чемпіонатом світу, який проводиться під егідою ФІФА.
• Кубок володарів кубків — щорічний клубний турнір, що розігрувався з 1960 по 1999 рік. Право участі в турнірі мали володарі кубку країн, або фіналісти (у випадку, якщо кубок країни здобувався чемпіоном). В 1999 році об'єднано з Кубком УЄФА.
• Кубок європейських чемпіонів — щорічний клубний турнір, що розігрувався з 1955 по 1992 рік. В турнір потрапляли команди, що найуспішніше виступили в національних чемпіонатах минулого сезону. В 1992 році реформовано в Лігу чемпіонів.
• Кубок ярмарків — неофіційний попередник Кубку УЄФА. Розігрувався з 1955 по 1971 рік. В турнірі брали участь збірні команди з міст Європи, де регулярно проводилися міжнародні ярмарки. В 1971 році реформовано в Кубок УЄФА.
• Кубок УЄФА — неофіційний правонаступник Кубку ярмарків. Розігрувався з 1971 по 2009 рік. В турнірі брали участь команди, що в минулому сезоні посіли певні місця в національному чемпіонаті, згідно з рейтингом УЄФА. В 2009 році реформовано в Лігу Європи.
• Тільки п'ять команд («Ювентус», «Аякс», «Баварія», «Челсі» та «Манчестер Юнайтед») виграли кожен з трьох основних змагань (Кубок європейських чемпіонів/Ліга чемпіонів, Кубок володарів кубків і Кубок УЄФА/Ліга Європи), що вже є неможливим для будь-якої команди, яка не виграла Кубка володарів кубків. Наразі в Європі є дев'ять команд, які виграли два з трьох трофеїв; всі, крім одного, виграли Кубок володарів кубків: чотирьом потрібно виграти Лігу чемпіонів, а п'ятьом Лігу Європи.
• Італійський «Ювентус» став першою командою в Європі, і поки що єдиною, яка виграла всі офіційні кубки УЄФА, і в знак цього досягнення отримала Почесний знак УЄФА від 12 липня 1988 року.

Змагання УЄФА

Клубні: Ліга чемпіонів УЄФА Ліга Європи УЄФА Ліга конференцій УЄФА Суперкубок УЄФА Жіноча Ліга чемпіонів УЄФА Юнацька ліга УЄФА Кубок УЄФА з футзалу Недіючі Кубок володарів кубків УЄФА Кубок Інтертото

Міжнародні: Чемпіонат Європи Ліга націй УЄФА (з 2018 року) Чемпіонат Європи серед молодіжних команд Юнацький чемпіонат Європи (U-19) Юнацький чемпіонат Європи (U-17) Жіночий чемпіонат Європи Жіночий чемпіонат Європи (U-19) Жіночий чемпіонат Європи (U-17) Чемпіонат Європи з футзалу Молодіжний чемпіонат Європи з футзалу

Міжконтинентальні: Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА Недіючі Суперкубок міжконтинентальних чемпіонів Міжконтинентальний кубок Кубок Меридіан

Аматорські: Кубок регіонів УЄФА Недіючі Аматорський кубок УЄФА

Поточні переможці

Змагання	Чемпіон	Титул
Клубні
Ліга чемпіонів УЄФА	«ПСЖ»	1-й
Ліга Європи УЄФА	«Тоттенгем»	3-й
Ліга конференцій УЄФА	«Челсі»	1-й
Суперкубок УЄФА	«Реал Мадрид»	6-й
Жіноча Ліга чемпіонів УЄФА	«Олімпік Ліон»	8-й
Юнацька ліга УЄФА	«Бенфіка»	1-й
Ліга чемпіонів УЄФА з футзалу	«Барселона»	4-й
Кубок регіонів УЄФА	Нижньосілезьке воєводство	2-й
Міжнародні чоловічі
Чемпіонат Європи з футболу	Італія	2-й
Ліга націй УЄФА	Франція	1-й
Чемпіонат Європи серед молодіжних команд	Німеччина	3-й
Юнацький чемпіонат Європи (U-19)	Іспанія	11-й
Юнацький чемпіонат Європи (U-17)	Нідерланди	4-й
Чемпіонат Європи з футзалу	Португалія	1-й
Юнацький чемпіонат Європи з футзалу (U-19)	Іспанія	1-й
Міжнародні жіночі
Жіночий чемпіонат Європи	Нідерланди	1-й
Жіночий чемпіонат Європи (U-19)	Франція	5-й
Жіночий чемпіонат Європи (U-17)	Німеччина	7-й
Жіночий чемпіонат Європи з футзалу	Іспанія	1-й

Керівні органи УЄФА

• Конгрес УЄФА
  • Конгрес УЄФА є вищим органом контролю УЄФА, який об’єднує президентів і генеральних секретарів, які представляють кожну з 55 асоціацій-членів, щоб ухвалювати рішення, які допомагають формувати європейський футбол. Під головуванням чинного президента УЄФА учасники обговорюють і голосують за рішення, заходи та пропозиції як від керівного органу, так і від асоціацій. Конгреси, як правило, проводяться протягом одного дня, можуть бути звичайними або позачерговими. Звичайні конгреси збираються щороку, а надзвичайний конгрес може бути скликаний Виконавчим комітетом УЄФА або за письмовим запитом однієї п’ятої чи більше асоціацій-членів. Другий черговий з’їзд також може бути скликаний Виконавчим комітетом для розгляду фінансових та/або особливо важливих питань.
• Виконавчий комітет УЄФА
  • Виконавчий комітет УЄФА складається з президента УЄФА та 19 інших членів: 16 обираються Конгресом УЄФА (включаючи принаймні одну жінку-члена), ще 2 — Асоціацією європейських клубів і хтось один представляє Європейські ліги. Усі члени мають однакові права та обов’язки. Виконавчий комітет УЄФА не повинен включати більше одного представника однієї асоціації-члена УЄФА. Це правило не поширюється ні на жінок-членів, ні на членів, обраних Європейською асоціацією клубів (ECA) і Європейськими лігами. Члени, обрані ECA, не можуть належати до клубів, які належать до однієї асоціації-члена. Кожен кандидат, який балотується на виборах до комітету, повинен обіймати активну посаду (тобто президента, віце-президента, генерального секретаря або головного виконавчого директора) у своїй асоціації-члені – за винятком президента УЄФА та будь-якої жінки-члена. За пропозицією президента комітет обирає першого віцепрезидента, чотирьох інших віцепрезидентів і скарбника (з таким самим статусом, як і віцепрезидент). Президент може покласти конкретні обов'язки на кожного з віцепрезидентів.
• Інші комітети
  • Дев'ятнадцять комітетів беруть участь у формуванні політики УЄФА в широкій палітрі європейського футболу. Комітети обговорюють питання, починаючи від медичних і статусу/трансферів гравців до суддівства, фінансів і змагань УЄФА, а також подають поради, пропозиції та рекомендації Виконавчому комітету УЄФА, який також може делегувати деякі свої обов'язки комітету. Члени комітетів та експертних груп призначаються на чотири роки.
• Адміністрація УЄФА
  • Адміністрація УЄФА відповідає за повсякденну роботу керівного органу європейського футболу. Вона очолюється генеральним секретарем УЄФА. Адміністрація УЄФА базується на березі Женевського озера в штаб-квартирі в Ньоні, Швейцарія, яка офіційно відкрилася для роботи 5 жовтня 1999 року. До цього штаб-квартира знаходилася в Парижі (до 1959 року); у федеральній столиці Швейцарії, Берн (1959–1995), та тимчасовому офіси в Ньоні (1995–вересень 1999). У жовтні 2010 року УЄФА відкрили нову адміністративну будівлю «Ла Клер'єр» (фр. La Clairière),^[6] а в березні 2012 року відкрили третю «Буа-Бужи» (фр. Bois-Bougy).
• Органи УЄФА з питань здійснення правосуддя
  • Члени органів відправлення правосуддя є незалежними і не можуть входити до жодного іншого органу чи комітету УЄФА. Члени органів здійснення правосуддя обираються виконавчим комітетом строком на чотири роки. Вибрані члени органів УЄФА з відправлення правосуддя представлені Конгресу для ратифікації. Подальші правила, що стосуються органів УЄФА для відправлення правосуддя, викладені в Дисциплінарному регламенті УЄФА або в інших спеціальних положеннях, ухвалених Виконавчим комітетом. До органів УЄФА з питань здійснення правосуддя належать:
    • Дисциплінарні органи УЄФА (Контрольний, етичний і дисциплінарний орган і Апеляційний орган)
    • інспектори з етики та дисципліни
    • Орган фінансового контролю клубу

Керівники УЄФА

Президенти УЄФА

	Ім'я	Країна	Термін
1.	Еббе Шварц		1954—1962
2.	Густав Відеркер		1962—1972
-	Шандор Барч (в. о.)		1972—1973
3.	Артеміо Франкі		1973—1983
3.	Жак Жорж		1983—1990
5.	Леннарт Юганссон		1990—2007
6.	Мішель Платіні		2007—2015
-	Анхель Марія Вільяр (в. о.)		2015—2016
7.	Александер Чеферін		2016—

Генеральні секретарі УЄФА

Анрі Делоне — перший генеральний секретар

1954–1999 рр. посада називалась, як «генеральний секретар».^[7] В грудні 1999 року Адміністративний секретаріат був переформатований на адміністрацію УЄФА. Її в ролі виконавчого директора очолив Гергард Айгнер, котрий з 1989-го займав посаду генерального секретаря.^[8] На десятому позачерговому конгресі УЄФА, який відбувався в Цюриху 28 травня 2007 року вирішено, що посада голови адміністрації УЄФА знову буде називатись, як «генеральний секретар».^[9]

	Ім'я	Країна	Термін
1.	Анрі Делоне		1954—1955
2.	П'єр Делоне		1955—1960
3.	Ганс Бангертер		1960—1989
4.	Гергард Айгнер		1989—2003
5.	Ларс-Крістер Ольссон		2003—2007
6.	Девід Тейлор		2007—2009
7.	Джанні Інфантіно		2009—2016
8.	Теодор Теодорідіс		2016—

Логотип

• 
  Логотип із 2012 року

Див. також

• Рада ФІФА
• Таблиця коефіцієнтів УЄФА
• Статистика та рекорди футбольних клубних турнірів УЄФА
• Категорії стадіонів УЄФА
• Ювілейні нагороди УЄФА
• Нагорода УЄФА за сто матчів