Уральська (станція метро)

56°51′29″ пн. ш. 60°36′05″ сх. д.

Уральська
Єкатеринбурзький метрополітен Перша лінія Платформа станції
Загальні дані
Тип	Пілонна трисклепінна
Глибина закладення	42 м
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	104 м
Будівництво
Дата відкриття	23 грудня 1992
Архітектор(и)	С. У. Зіганшин
Будівельник(и)	«Свердловськметробуд»
Виходи до	вул. Челюскінців, вул. Вокзальна, вул. Стрілочників, пров. Нев'янський
Час відкриття	06:00
Час закриття	00:00
Стільниковий зв'язок	«МОТИВ», «МТС», «Білайн», «Мегафон», «Утел»

п о р Єкатеринбурзький метрополітен
Легенда ТЧ «Калинівське» Проспект Космонавтів Уралмаш Машинобудівників Уральська Динамо Площа 1905 року Геологічна Бажовська Чкаловська Ботанічна Уктуські гори

«Ура́льська» (рос. Уральская) — станція Єкатеринбурзького метрополітену, яка розташована між станціями Машинобудівників та «Динамо».

Станція відкрита 23 грудня 1992 року.

Історія будівництва

• 28 серпня 1980 року з вертикального стовбура шахти станції на урочистому мітингу вийнято перший екскаваторний ківш землі — почалося будівництво свердловського^[1].
• У вересні 1980 року розпочато гірничопрохідницькі роботи^[1].
• У грудні 1980 року зібрано копер для розміщення гірського шахтного комплексу^[1].
• У травні 1981 року закінчена проходка шахтного стовбура^[1].
• У грудні 1981 року поблизу станції побудовано і введено в експлуатацію перший адміністративно-побутовий корпус^[1].
• У липні 1982 року завершено спорудження підхідної виробки, насосної камери і рудничного двору, почалася проходка перегінного тунелю в бік станції «Машинобудівників»^[1].
• У серпні 1982 року на найдовшому перегоні пускової дільниці між станціями «Машинобудівників» і «Уральська» розпочато будівництво тунелів^[1].
• У серпні 1982 року введено в експлуатацію залізничний тупик з приколійними складами^[1].
• У березні 1986 року на спорудженні станційних тунелів станції розпочато монтаж чавунної «оболонки» з тюбінгів великого діаметра (8,5 м)^[1].
• У серпні 1986 року бригада Н. Вопілова зі станції «Уральська», пробивши під землею 750 метрів правого перегінного тунелю, здійснила збійку на проміжному стволі № 10 (на перегоні до станції «Машинобудівників»)^[1].
• У лютому 1987 року розпочато будівництво похилого ескалаторного ходу^[1].
• У грудні 1987 року розпочаті роботи по проходці середнього станційного тунелю^[1].
• У листопаді 1988 року бригада прохідників А. Пелінського зробила збійку в лівому перегінному тунелі на трасі між станціями «Уральська» і «Машинобудівників», позаду — 1560 метрів^[1]
• Лютий 1989 після збійки, проведеної бригадою прохідників Ю. Гнидіна в лівому перегінному тунелі між станціями «Динамо» і «Уральська», забезпечено наскрізний проїзд поїзда під землею по всій трасі від центру міста до станції «Проспект Космонавтів»^[1].
• У червні 1989 року завершено проходка похилого ходу на станції «Уральська»^[1].
• 22 грудня 1992 державною комісією прийнята в експлуатацію^[2].
• 23 грудня 1992 року відкрито пасажирський рух
• 22 грудня 1994 року відкрито пасажирський рух до станції «Площа 1905 року».

Технічна характеристика

Конструкція станції — трисклепінна (глибина закладення — 42 м).

Технічний тунель розташований під станцією «Уральська» служить для водовідведення: вода буквально виривається зі скель та прямує у каналізацію. Саме тут можна побачити надзвичайно міцні підземні породи, через які прокладалося уральське метро, ​​яке стало одним із найдорожчих та найглибших у колишньому СРСР.

Вестибюлі

Станція має один підземний вестибюль, похилий хід має чотиристрічковий ескалатор, починається з північного торця станції. Станція розташована поруч з залізничним вокзалом та Північним автовокзалом.

Оздоблення

На пероні пілони стоять на литих чавунних плитах. Усередині пілонів (абсолютно унікально) були залишені природні скельні породи. Підлога платформи виконана з сірого полірованого граніту, колійні стіни станції викладені мармуром Нижньо-Тагильського родовища, пілони — мармуром коєлгінського родовища, арки та інші елементи перону прикрашені плитами серпентину, аркові обрамлення, ніші зроблені з металу. Об'ємні декоративні люстри з кованого металу, виготовлені на Уральському електромеханічному заводі, підвішені до склепіння^[1].

Також заплановано другий вихід зі станції, який буде вести прямо до будівлі залізничного вокзалу, сьогодні будь-які дані про його будівництво відсутні.