Урсула Келлер

Урсула Келлер (нім. Ursula Keller; нар. 21 червня 1959(19590621), Цуг) — швейцарська физикиня, фахівчиня з лазерів надкоротких імпульсів. Членкиня Швейцарської академії технічних наук, Шведської королівської АН (2003) і Леопольдини (2008), докторка філософії (1989), професор Федеральної вищої технічної школи Цюриха, випускницею якої є і де працює від 1993 року. В 1991—1999 роках — третя з найбільш цитованих дослідниць у галузі оптоелектроніки, згідно з Thomson Citation Index.

Урсула Келлер
Народилася	21 червня 1959(1959-06-21)[1] (66 років)  Цуг, Швейцарія
Країна	Швейцарія
Діяльність	вчена-фізик, винахідниця, підприємиця, науково-педагогічна працівниця, викладачка університету, науковиця, laser physicist
Alma mater	Стенфордський університет (28 вересня 1989)[2]
Галузь	ultrafast laserd, фізика[3], оптика[3], фотоніка[3], лазер[3] і спектроскопія[3]
Заклад	Федеральна вища технічна школа Цюриха[4] Bell Labs Holmdel Complexd[5] Стенфордський університет[6] Університет Геріот-Ватт[7]
Науковий ступінь	доктор філософії
Членство	Леопольдина Шведська королівська академія наук Національна академія наук США[8]
Нагороди	Медаль Чарлза Гарда Таунса (2015) Премія Карла Цайса (1998) Philip Morris Research Prized (2005) Премія Вейцманаd (2017) IEEE Photonics Awardd (2018) European Inventor Award (2018) член IEEEd медаль Едісона (2019) медаль Фредеріка Айвза (2020) SPIE Gold Medald (2020) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (2025)
Урсула Келлер у Вікісховищі

Життєпис

Народилася і виросла в Цузі. Вивчала фізику у Федеральній вищій технічній школі Цюриха (1984). У Стенфордському університеті здобула ступінь магістерки (1987) і докторки філософії (1989) з прикладної фізики. У 1989—1993 роках — співробітниця AT & T Bell Labs. У 1993 році повернулася на батьківщину і з того ж року викладає в альма-матер — Федеральній вищій технічній школі Цюриха, спочатку як асоційована професор, від 1997 року фул-професор, протягом 2003—2005 років — директорка там само Інституту квантової електроніки. Підготувала 77 PhD-студентів. Співзасновниця і перша президент ETH Women Professors Forum. Від 2014 року — членкиня дослідницької ради Швейцарського національного наукового фонду^[en]. Фелло Оптичного товариства (2003) і IEEE (2014). Від 2010 року — членкиня AcademiaNet. Членкиня редколегій Applied Physics B (з 1994) і Laser Physics Letters^[en] (з 2005).

Опублікувала 300 рецензованих журнальних робіт і 13 глав у книгах.

Одружена, має двох синів (1997 і 1998 р. н.).

Нагороди та відзнаки

• Лауреатка програми Фулбрайта (1985—1986)
• Премія Карла Цайса (1998)
• IEEE LEOS Distinguished Lecturer (2000—2001)
• Berthold Leibinger Innovationspreis^[de] (2004)
• Philip Morris Forschungspreis^[de] (2005)
• професор імені Міллера Каліфорнійського університету в Берклі (2006)
• Joseph Fraunhofer Award / Robert M. Burley Prize, Оптичне товариство (2008)
• Senior Prize, Європейське фізичне товариство (2011)
• ERC Advanced Grant (2012, 2018^[9])
• Arthur L. Schawlow Award^[de] (2013)
• Geoffrey Frew fellowship Австралійської АН (2015)
• Премія Таунса, Оптичне товариство (2015)
• Weizmann Women & Science Award^[en] (2017)^[10]
• IEEE Photonics Award^[en] (2018)
• European Inventor Award (2018)
• Медаль Едісона (2019)^[11]
• Почесна докторка Університету Геріота-Ватта (2019)^[12]