Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Успенський монастир (Бахчисарай)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Успе́нський монасти́р (крим. Uspeniye keşişhanesi), зараз Успенський Анастасіївський чоловічий монастир УПЦ (МП) — діючий монастир поблизу Бахчисарая, на шляху від останнього до Чуфут-Кале. Монастир розташований на вертикальній кам'яній стіні.
Remove ads
Загальний опис
Один з найвідоміших печерних монастирів, який виник наприкінці VIII століття поблизу майбутнього Бахчисараю. Являє собою незахищене поселення, в якому підземна церква, житлові й господарчі печери доповнюються наземними будівлями монастиря. Кілька разів перебудовувався та змінював свій зовнішній вигляд.
Широкі сходи, що йдуть від дороги, поступово заглиблюються в гірський масив і прямують на майданчик другого ярусу. Звідси вужчі сходи виводять у головну Успенську церкву, споруджену в прямовисній скелі. Просторий світлий зал склепінчастої форми прикрашений колонами й розписами.
У стінах прорубані вікна, з яких відкривається вид на ущелину, де колись було урумське містечко Маріамполь (у 1778 році російські війська насильно переселили місцевих християн у Північне Приазов'я, де вони заснували місто Маріуполь).
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Середньовіччя
Точна дата виникнення монастиря невідома. Але археологічні дослідження[джерело не вказане 1033 дні] відносять християнські поселення в долинах біля монастиря до VI століття, тоді ж, імовірно, виник і Успенський монастир. На той час йшла епоха іконоборства в Візантії, поклоніння іконам переслідувалося як єресь. За наказами влади руйнувалися церкви з розписами, ікони знищувалися. Монахи були змушені оселятися в дальніх закутках країни, в тому числі в Криму було побудовано багато[джерело не вказане 1033 дні] монастирів.

Перша будівля — Успенська церква — належить до VIII століття. Збереглися келії в скелях, фонтан, будинок настоятеля.
Ранньомодерний час
Після заснування Кримського ханства Успенський монастир став резиденцією митрополит. Монастир був вшанований не тільки християнами, а і мусульманами. Відомо, що засновник династії Ґераїв просив допомоги у Пресвятої Богородиці[джерело не вказане 1033 дні].
В XV столітті Успенський монастир став центром православ'я в Криму, резиденцією митрополита, який навіть входив до дивана (державної ради) Кримського Ханства. Іноді кримці дозволяли полоненим християнам брати участь у богослужіннях монастиря.
На богослужіннях були присутні російські посли, які приїжджали до хана. Росія через Успенський монастир хотіла розповсюджувати свій вплив, тому і не шкодувала грамот (від Федора Іоановича та Бориса Годунова) та коштів.
Напроти Успенського монастиря можна побачити залишки будинків, видовбаних печер, сходів. Саме звідси в 1778 році уруми-християни, жителі Мариамполя, були насильно переселені російською армією до Приазов'я, де заснували місто Маріуполь.
Російська окупація
Внаслідок виселення монастир спорожнів, там залишився всього один монах[джерело не вказане 1033 дні]. В 1783 року Російська імперія анексує Крим. З 1781 монастир діяв як парафіяльна церква, очолювана грецьким священиком.
15 серпня 1850 року відбувається урочисте відкриття Успенського монастиря під егідою РПЦ.

Під час першої оборони Севастополя 1854—1855 років у келіях, гостинному будинку й інших будівлях монастиря розміщався офіцерський шпиталь. Померлих від ран ховали напроти скиту знизу.
В наступні кілька десятиліть тут вирубуються нові келії, облаштовуються старі, а також будуються три церкви. Скелі розписують образами святих. Кількість ченців зросла до 30 осіб, а храмів — до п'яти. Найдавнішим з них був власне Успенський, на половині висоти скелі. Ще були: церква св. Марка, теж печерна (1859 р.), св. Костянтина і Олени (1857 р.), на протилежному боці ущелини — храм Юрія-Змієборця (1875 р.). На нижньому майданчику при дорозі на Чуфут-Кале будують в 1896 р. храм Інокентія Іркутського.
Радянська окупація
Після радянської окупації монастир був розграбований, ченці розстріляні[джерело не вказане 1033 дні]. Більшовики вивезли багато цінних ікон та золота. Остаточно Успенський скит закритий у 1921 році.
Під час Другої світової війни тут розміщався військовий шпиталь. Зліва від дороги на території монастиря розташована братська могила радянських воїнів. Після депортації кримських татар у 1944 році на території монастиря був розміщений психоневрологічний диспансер.
Сучасність
Зараз це пам'ятка історії й архітектури. У 1993 року переданий Українській православній церкві Московського патріархату. Відновлено чотири з п'яти монастирських храмів, келійні корпуси, будинок настоятеля, дзвіницю, облаштовано водне джерело, реконструйовано сходи. Будуються нові храми (святого великомученика Пантелеимона; святителя Спиридона Триміфунтського).
Настоятелем монастиря з 13 червня 1993 року є архімандрит Силуан.
Нині за чисельністю обитель є найбільшою у Криму. Зведена надбрамна капличка, ведуться ремонтні роботи. Сама Успенська церква маленька, невисокі стелі, площа велика, але поділена на дві частини стрічкою, яку не можна переступати.
У лютому 2014 року окупований Росією.
Remove ads
Галерея
- Одна з дзвіниць
- Дзвіниця серед величезних скель
- Територія монастиру та природа, що його оточує.
- Вигляд на дзвіницю зверху
Джерела та література
- Байцар А. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк : УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
Посилання
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads


