Ухтомський Андрій Григорович

Ухтомський Андрій Григорович (1771—1852) — російський гравер на міді, академік гравірування Імператорської Академії мистецтв^[5].

Ухтомський Андрій Григорович
Народження	1770[1] або 1771[2][3][…]  Ярославль, Московська губернія, Російська імперія
Смерть	1852[1][2][…]
	Санкт-Петербург, Російська імперія[4]
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1800)
Діяльність	художник-гравер, науковий ілюстратор
Родичі	Konstantin Ukhtomskyd
Нагороди
Ухтомський Андрій Григорович у Вікісховищі

Життєпис

В академії він навчався у німецького гравера Ігнаца Себастьяна Клаубера^[5].

18 серпня 1800 — закінчив курс академії зі званням художника XIV класу.

1 вересня 1808 — присвоєно звання академіка за портрети князя Я. П. Салтикова і його дружини з оригіналів Мартіна Фердинанда Квадаля^[5].

16 жовтня 1815 — йому доручена в управління академічна Друкарська палата^[5].

1815—1817 — викладач в граверному класі Академії.

1817 — через слабкість зору звільнений від занять з учнями граверного класу і призначений бібліотекарем Академії^[5].

5 лютого 1831 — зберігач Академічного музею^[5].

27 квітня 1834 — одержав за праці діамантовий перстень.

1840 — йому доручено зробити відбитки з дощок подорожі російського мореплавця Василя Головніна.

1848 — відряджений для прийняття з пароплава художніх творів, надісланих для академії.

1850 — звільнений від служби з призначенням пенсії.

Помер в 1852 році. Похований на Смоленському православному кладовищі в Санкт-Петербурзі

Джерела

• Олеся Стужук. Ухтомський Андрій Григорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 462.
• Ухтомский, Андрей Григорьевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914. — Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1915. — Т. 2 (Часть биографическая). — С. 441—442.