Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Фарина Ігор Андрійович
український журналіст, літератор, поет, перекладач З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ігор Андрійович Фарина (нар. 26 березня 1958, с. Загір'я Зборівського району Тернопільської області) — український журналіст, літератор, поет, перекладач. Член Національної спілки журналістів України. Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2016)[1].
Remove ads
Життєпис
Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1980).
Від 1980 року працював у редакціях Зборівської, Лановецької та Шумської районних газет; від 1991 — власний кореспондент тернопільської обласної газети «Свобода»[2].
Живе у місті Шумську.
З травня 2024 року член редакційної ради художньо-аналітичного альманаху «Кременецький культурний контекст»[3].
Творчість
Вірші, статті, переклади з французької і польської мов, краєзнавчі дослідження опубліковані у місцевій та всеукраїнській періодиці, альманасі «Курінь», збірниках.
Автор збірок поезій:
- «Думаю про журавля» (1998),
- «Пісня пісень» (2003, переспіви з біблійних текстів),
- «Осінні жорна» (2004),
- «Різьби по словодреві»
Автор повісті-есе про Уласа Самчука «Пекуча чужина» (2005), а також повісті «Чорне сонце»[4].
Ігор Фарина. Сопілка мавколюбна (з віршів останнього часу) // «Літературний Тернопіль», 2018. – №3. – С. 45-48[5].
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads