Фарінеллі-кастрат

«Фарінеллі-кастрат» (фр. Farinelli) — біографічний фільм 1994 року про долю відомого співака XVII століття Карло Броскі, поставлений режисером Жераром Корб'є. Стрічка отримала премію «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою, дві премії «Сезар» в категоріях за «Найкраще звукове оформлення» та «Найкращі декорації» (1995) та низку інших кінонагород .

Фарінеллі-кастрат
Farinelli
Жанр	байопік / драма / музичний
Режисер	Жерар Корб'є
Продюсер	Вера Белмонт
Сценаристи	Андре Корб'є Жерар Корб'є
У головних ролях	Стефано Діонізі Енріко Ло Версо Ельза Зільберштейн
Оператор	Вальтер ван ден Енде
Композитор	Крістоф Руссе
Музика	Рікардо Броскі, Г. Ф. Генделя, І. А. Гассе
Художники	Джанні Кваранта / Ольга Берлуті, Анн де Логардієре (по костюмах)
Дистриб'ютор	Sony Pictures Classicsd і Netflix
Тривалість	111 хв.
Мова	італійська
Країна	Франція  Італія  Бельгія
Рік	1994
Дата виходу	Франція: 7 грудня 1994  Італія: 16 березня 1995
Кошторис	8 870 000 €[1]
Касові збори	1 320 617 (Франція)[1]
IMDb	ID 0109771
Рейтинг	MPAA: R / IMDb:

Синопсис

В центрі сюжету фільми життєва драма відомого у XVIII-му столітті оперного співака Карла Броскі, відомого у мистецькому світі як Фарінеллі. Він виступає з концертами по всій Європі разом зі своїм братом, композитором Ріккардо Броскі, який безпощадно експлуатує талант Карла. Аби зберегти унікальний голос брата, що є запорукою успіху, в тому числі й фінансового, Ріккардо без жодних докорів сумління піддає його кастрації у підлітковому віці.

Карл-Фарінеллі мріє виконувати арії шанованого ним Георга Фрідріха Генделя, але він не може розлучитись зі своїм братом, з яким його поєднують не лише захоплення музикою, а й кохані жінки…

У ролях

Актор(ка)		Роль
Стефано Діонізі	…	Карло Марія Броскі (Фарінеллі)
Енріко Ло Версо	…	Рікардо Броскі
Ельза Зільберштейн	…	Александра
Єрун Краббе	…	Георг Фрідріх Гендель
Каролін Сельє	…	Маргарет Гантер
Рено Ду Пілу Де Сейнт Ромейн	…	Бенедикт
Омеро Антонутті	…	Нікола Порпора
Маріанн Басле	…	Графиня Мауер
П'єр Паоло Каппоні	…	Броскі
Грем Валентайн	…	принц Уельський
Жак Буде	…	Філіп V

Неточності фільму

• Рікардо Броскі, брат Фаринеллі, оперу «Орфей» не писав.
• Фарінеллі ніколи не співав опер Генделя^[2], одного дня заспівав декілька арій на приватному прийомі у короля Георга II і на його ж прохання.
• Гендель дійсно слухав спів Фарінеллі в «Театрі Знаті», але ніякого потрясіння він не пережив, швидше, навпаки.

«Дворянський» театр починає оперний сезон вже 28 жовтня, відновленням «Поліфема», потім сезон продовжувався оперою Верачіні «Адріано в Сирії», написаній на лібретто Метастазіо. Про те, який інтерес викликав цей твір, інформує у своєму листі від 25 листопада лорд Герві:

«Якраз зараз я з королем повернувся з позіхання, що тривало чотири години, викликаного щонайдовшою і найнуднішою оперою на світі, яку благородне неуцтво наших нинішніх музичних керівників нав'язало неосвіченій англійській публіці. Драму написав один безіменний дурень, а музику деякий Верачіні, ненормальний, який, щоб показати своє досконале уміння, написав півдюжини дуже поганих партій, і найгірші для Куццоні і Фарінеллі. Але найгірший серед них Сенесіно, який, як якась луна, що заблукала, втратив голос, і окрім одного хіба що тіла нічого не залишилося вже від його колишнього ореолу. Гендель статечно і дуже гордо сидів в середині ложі партеру, і було видно, що своєю тихою перемогою він посилює агонію цієї нещасної опери; він не помітив, що є таким же ненормальним, внаслідок того що не вигадує, яким ненормальним виставив себе Верачіні, коли написав цю оперу. У цього хлопця [Генделя] більше розуму, більше уміння, більше розсудливості, і він має набагато більшу силу музичного вираження, ніж хто-небудь інший…»

— Іштван Барна «Якби Гендель вів щоденник...»^[3]

Цікаві факти

• Саундтрек до кінофільму записав французький барочний оркестр «Ліричні таланти» (Les Talens Lyriques) під управлінням Крістофа Руссе.
• Голос барочного співака діапазоном у 3.5 октави у фільмі «Фарінеллі-кастрат» реконструйовано змішуванням звучання контратенора Дерека Лі Реджіна (Derek Lee Ragin) та жіночого сопрано Еви Малас-Годлевської (Ewa Małas-Godlewska). Верхні ноти, які контратенор був не здатен виконати, були доповнені схожим за тембром жіночим голосом. Однорідності звучання було досягнуто за допомогою цифрової обробки. Цей процес тривав 17 місяців^[4].

Визнання

Нагороди та номінації фільму „Фарінеллі-кастрат“[5]
Рік	Нагорода	Категорія	Номінант	Результат
1995	Міжнародний кінофестиваль в Палм-Спрінгз	Приз глядацьких симпатій	Жерар Корб'є	Перемога
1995	Премія «Сезар»	Найкращі декорації	Джанні Кваранта	Перемога
1995		Найкращий звук	Жан-Поль Муґель та Домінік Еннекен	Номінація
1995		Найкращий дизайн костюмів	Ольга Берлуті, Анн де Логардієре	Номінація
1995	Золотий глобус	Найкращий фільм іноземною мовою	Фарінеллі-кастрат	Перемога
1995	Премія «Оскар»	Найкращий фільм іноземною мовою	Фарінеллі-кастрат	Номінація
1995	Давид ді Донателло	Найкращий дизайн костюмів	Ольга Берлуті	Перемога
1995		Найкращі декорації	Джанні Кваранта	Номінація
1995	Національна рада кінокритиків США	Топ іноземних фільмів	Фарінеллі-кастрат	Перемога
1995	Кінофестиваль у Карлових Варах	Кришталевий глобус	Жерар Корб'є	Номінація

Джерела

• Иштван Барна. Если бы Гендель вел дневник... — Будапешт : «Corvina», 1972. — 276 с. — ISBN 963-13-2517-2.