Федеральний президент Німеччини

Федеральний президент Німеччини (нім. Bundespräsident) — голова держави в Німеччині^[2][3].

Федеральний президент Федеративної республіки Німеччини нім. Bundespräsident der Bundesrepublik Deutschland
Посаду обіймає Франк-Вальтер Штайнмаєр від 19 березня 2017
Стиль	Його Високоповажність (використовується тільки в міжнародних відношеннях)
Тип	президент республікиd
Абревіатура	BPr[1]
Резиденція	Палац Бельв'ю в м. Берлін Вілла Гаммершмідт[de] в м. Бонн
Місце	Палац Бельв'ю
Призначає	Федеральні збори Німеччини
Каденція	П'ять років, можливий другий термін поспіль
Твірний інструмент	Основний закон ФРН
Попередник	Райхспрезидент
Створення	24 травня 1949
Перший на посаді	Теодор Гойс (13 вересня 1949 — 12 вересня 1959)
Заступник	Президент Бундесрату
Вебсайт	bundespraesident.de

Палац Бельв'ю — резиденція Президента Німеччини

Вілла Гаммершмідт — резиденція Президента Німеччини в місті Бонн

Його обирають Федеральні збори — конституційний орган, скликаний спеціально для цієї мети. До його складу входять депутати бундестагу і така сама кількість делегатів, що обираються земельними парламентами за пропорційним принципом^[4]. Федеральний президент обирається простою більшістю голосів строком на п'ять років. Переобрання допускається один раз.

Резиденції федерального президента — Палац Бельвю (Берлін) та вілла Hammerschmidt (Бонн).

Функції та повноваження

Федеральний президент виконує представницькі функції — він представляє Німеччину на міжнародній арені й акредитує дипломатичних представників. Крім того, він володіє правом помилування ув'язнених.

Президент має такі офіційні функції:

• Підписання та оприлюднення федеральних законів (при цьому він має право здійснювати конституційний нагляд за законотворчою діяльністю).
• Висунення кандидатури федерального канцлера на розгляд парламенту, затвердження федерального канцлера на посаді і звільнення його з посади.
• Затвердження на посаді і звільнення з посади федеральних міністрів за поданням федерального канцлера.
• Затвердження на посаді і звільнення федеральних суддів, федеральних службовців, офіцерів і унтер-офіцерів.

У вищезазначених випадках він є лише виконавцем рішень, що приймаються іншими органами влади. Серйознішими політичними повноваженнями федеральний президент володіє тільки за виняткових обставин.

Ослаблення позицій федерального президента на сучасному етапі розвитку німецької держави пояснюється сумним досвідом Ваймарської республіки.

Строк повноважень президента після виборів 5 років.

Вибори і присяга

При своєму вступі на посаду федеральний президент приносить перед присутніми членами Бундестагу та Бундесрат таку присягу: «Я присягаюся присвятити свої сили благу німецького народу, примножуючи його надбання, оберігати його від шкоди, дотримуватися й оберігати Основний закон і закони Федерації, сумлінно виконувати свої обов'язки і дотримуватися справедливості щодо кожного. Нехай допоможе мені Бог». За конституцією ця присяга може бути виголошена без релігійного звернення.

Вибір кандидата

Вибори президента у Федеративній Республіці Німеччина, як і в інших країнах, пов'язані з певними вимогами. Ці вимоги викладено в статті 54 Основного закону ФРН. По-перше, це національно-етнічний ценз, тобто кандидат у президенти ФРН повинен обов'язково мати її громадянством («кожен німець» може стати президентом). По-друге, це наявність виборчого права, тобто права бути обраним в нижню палату парламенту (Бундестагу). По-третє, це віковий ценз, тобто вік кандидата в президенти повинен бути не менше сорока років. Безпосереднє переобрання допускається тільки один раз.

Президенти з 1949 року

Федеральні президенти Німеччини
1	Теодор Гойс	ВДП	13 вересня 1949	12 вересня 1959	1949/1954
2	Гайнріх Любке	ХДС	13 вересня 1959	30 червня 1969	1959/1964
3	Густав Гайнеман	СДПН	1 липня 1969	30 червня 1974	1969
4	Вальтер Шеель	ВДП	1 липня 1974	30 червня 1979	1974
5	Карл Карстенс	ХДС	1 липня 1979	30 червня 1984	1979
6	Ріхард фон Вайцзеккер	ХДС	1 липня 1984	30 червня 1994	1984/1989
7	Роман Герцог	ХДС	1 липня 1994	30 червня 1999	1994
8	Йоганнес Рау	СДПН	1 липня 1999	30 червня 2004	1999
9	Горст Келер[5]	ХДС	1 липня 2004	31 травня 2010	2004/2009
10	Крістіан Вульфф[6]	ХДС	30 червня 2010	17 лютого 2012	2010
11	Йоахім Ґаук	безпартійний	23 березня[7] 2012	19 березня 2017	2012
12	Франк-Вальтер Штайнмаєр	СДПН	19 березня 2017		2017