Федоров Всеволод Тихонович

Федоров Всеволод Тихонович (1902, Асхабад, Закаспійська область, Російська імперія (нині Ашгабат, Туркменістан) - 1989, Москва РСФРР, СРСР) - начальник Головного управління шосейних доріг (ГУШОСДОР) НКВС СРСР, генерал-майор технічних військ (10.11.1942)., заступник міністра будівельного, дорожнього та комунального машинобудування СРСР. Лауреат Сталінської премії 3-го ступеня за видатні винаходи і докорінні удосконалення методів виробничої роботи в галузі машинобудування (1951).

Федоров Всеволод Тихонович
Керівник Головного управління шосейних доріг НКВС СРСР
21.04.1939 — 14.05.1942
Попередник	Малінін Миколай Федорович
Наступник	Павлов Карпо Олександрович
Керівник Головного управління аеродромного будівництва НКВС СРСР
27.03.1941 — 31.07.1941
Наступник	Сафразьян Леон Богданович
Народився	1902[1]  Асхабад, Закаспійська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	1 квітня 1989(1989-04-01)[1]  Москва, СРСР
Відомий як	політик
Країна	СРСР
Alma mater	Московський автомобільно-дорожний державний технічний університетd
Політична партія	КПРС (1919)
Звання	Генерал-майор
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Москви» Медаль «За оборону Ленінграда» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «За взяття Кенігсберга» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федоров.

Дати з біографії

• 10.19-05.20 - секретар слідч. комісії ГО Туркестанського фронту;
• 05.20-06.21 - секретар політ. від. Ташкентської залізниці, Оренбург;
• 06.21-10.21 - зав. Учраспред бюро ЦК Союзу залізничників Туркестану;
• 10.21-08.23 - зав. обліково-статистичним від. райкому Ташкентського міськкому РКП (б);
• 09.23-06.25 - Механічний ін-т ім. М.В.Ломоносова, Москва;
• 06.25-06.28 - голова місцевкому профспілки залізничників (Учпрофсожа №1) Московсько-Білорусько-Балтійської залізниці, Москва;
• 06.28-08.29 - політрук технікуму 43 школи, Москва ;
  • 08.29-07.30 - Московський автодорожній ін-т.
• 07.30-01.31 - нач. ділянки Таджицького Главтранса ;
• 02.31-06.35 - нач. об'єкта, заст. нач. дорожнього будівництва, нач. будівництва набережної (дорожньо-буд. від. Московської міської ради;
• 06.35-1937 - начальник-гол. інженер експлуатаційного упр. Московської міської ради;
• 1937-10.37 - гл. інженер отд. будівництва доріг і набережних Московської міської ради;
• 10.37-11.37 - нач. упр. дорожньо-мостового господарства Наркомату комунального господарства РРФСР;
• 11.37-05.38 - заст. наркома комунального господарства РРФСР ;
• 05.38-03.39 - нач. Гол. дорожнього упр. при РНК РРФСР;
• 05.03.39 - 21.04.39 - заст. нач. ГУШОСДОР НКВС СРСР;
• 21.04.39-05.42 - нач. ГУШОСДОР НКВС СРСР;
• 05.42-04.46 - Заст. нач. Гол. дорожнього упр. РСЧА, НКО і МВС СРСР;
• 04.46-05.53 - заст. міністра будів. і дорожнього машинобудування СРСР;
• 05.53-09.53 - нач. Гол. упр. автомобільного транспорту МШС СРСР;
• 09.53-07.56 - заст. міністра автомобільного транспорту і шосейних доріг СРСР;
• 07.56-04.59 - нач. Голошляхбуду при РМ СРСР;
• 04.59-05.63 - заст. міністра трансп. будівництва СРСР;
• 05.63-04.74 - гол. редактор журналу «Автомобільні дороги»;
• 04.74 - пенсіонер, Москва.

Військові та спеціальні звання

• воєнінженер 1 рангу (05.03.1939)
• бригінженер (08.09.1941)
• генерал-майор технічних військ (10.11.1942)

Нагороди

• 2 ордена Леніна;
• 2 ордени Червоного Прапора;
• Орден Дружби народів;
• 2 ордени «Знак Пошани»;
• Орден Трудового Червоного Прапора;
• Орден Червоної Зірки;
• 14 медалей.

Джерела

• Петров Н. В., Скоркин К. В. Кто руководил НКВД, 1934–1941 : справочник / Под ред. Н. Г. Охотина и А. Б. Рогинского. — М.: Звенья, 1999. — 502 с. — 3000 экз. — ISBN 5-7870-0032-3.