Фелікс Казімеж Потоцький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.

Фе́лікс Казімеж Пото́цький (пол. Feliks Kazimierz Potocki, 1630 — 15 травня 1702) — польський шляхтич гербу Пилява, військовий і державний діяч Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Засновник Кристинополя.

Фелікс Казімеж Потоцький
пол. Feliks Kazimierz Potocki
Псевдо	Фелікс Казимир Потоцький, Щенсний Казимир Потоцький
Народився	1630(1630) Краків, Річ Посполита
Помер	15 травня 1702(1702-05-15) м. Кристинополь, нині Шептицький, Львівська область
Підданство	Річ Посполита
Національність	поляк
Діяльність	воєначальник, державний діяч
Знання мов	польська
Посада	великий гетьман коронний[1], польний гетьман коронний[2], Краківський каштелян, посол Сейму Речі Посполитої[d], воєвода серадзькийd, Краківський воєвода[d], учасник виборів короля Польщіd, підстолій великий коронний[3], Маршалок Сейму Речі Посполитої, Белзький старостаd, Староста Сокальськийd, Староста Красноставськийd, староста Ропчицькийd, староста ніжинськийd і Тлумацький старостаd
Військове звання	Великий гетьман коронний
Конфесія	католик
Рід	Потоцькі
Батько	Станіслав «Ревера» Потоцький
Мати	Зоф'я з Калиновських
Родичі	Анджей Потоцький (брат)
Брати, сестри	Анджей Потоцький
У шлюбі з	Кристина з Любомирських Констанція Ружа Лось
Діти	Міхал, Юзеф, Станіслав Владислав, Єжи, Маріанна
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син Станіслава «Ревери» Потоцького та його дружини Зоф'ї Каліновської (Калиновської; донька вінницького старости Валентія Александра Каліновського), рідний брат Анджея Потоцького.

Воював під командуванням Стефана Чарнецького, Станіслава Єжи Себастьяна Любомирського (майбутнього тестя), Яна III Собеського, беручи участь в усіх важливих кампаніях, починаючи від Шведського потопу.

В останні роки життя короля Яна ІІІ часто гостював у нього в Жовкві, Вілянуві, Куликові.^[4]

Був власником чималих маєтностей (міст, зокрема, спільно з братом Анджеєм були дідичами Підгайців, Кристинополя^[5] містечок, сіл; зокрема, Тартакова, якому за його сприяння король надав маґдебурґію, Мужилова).

Помер у Кристинополі (місто назвав на честь своєї дружини Кристини), був похований у фундованому ним бернардинському костелі святого Духа в місті.

Посади

Підстолій коронний — 1663 р., воєвода: сєрадзький — 1669 р., воєвода київський — 1682 р., воєвода краківський — 1683 р. Гетьман польний коронний — 1692 р., каштелян краківський, гетьман великий коронний — 1702 р. Маршалок сейму 1669 року. Староста: белзький, красноставський, грубешівський, ропчицький, сокальський, тлумацький, ніжинський.^[6]

Сім'я

Перша дружина — княжна Кристина з Любомирських, донька польного гетьмана коронного Станіслава Єжи Себастьяна Любомирського. Діти:

• Міхал — волинський воєвода, староста красноставський , сокальський
• Юзеф — староста белзький, ропчицький
• Станіслав Владислав Потоцький  — белзький воєвода, староста грубешівський
• Єжи — староста тлумацький, грабовецький
• Маріанна Потоцька — дружина:
  • старости богуславського, солотвинського Станіслава Кароля Яблоновського
  • люблінського воєводи, солотвинського старости Адама Пйотра Тарла; о. Каспер Несецький ТІ на перших сторінках 2-го тому «Корони польської…» написав їй присвяту.^[7]