Феррарський університет

Ферра́рський університет (лат. Universitas Ferrariensis, італ. Università degli Studi di Ferrara) — державний університет в Італії, в місті Феррара. Один із найстаріших італійських освітніх закладів. Заснований 1391 року феррарським маркізом Альбертом V, з дозволу римського папи Боніфація IX. Був передовим закладом в галузі медицини та права часів Відродження і Католицької Реформи. Має 8 факультетів, понад 600 викладачів. Станом на 2017 рік в університеті навчалося 18 465 студентів. Скорочено — Unife.

Феррарський університет
UNIFE
44°50′32″ пн. ш. 11°36′59″ сх. д.
Тип	видавництво[d]
Країна	Італія
Розташування	Феррара
Гасло	Ex labore fructus
Засновано	1391
Студентів	22 800
Співробітників	600 осіб
Членство у	ORCID[d][1][2], Netval Research Universities Networkd[3], Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[4], European Open Science Cloud Associationd[5], COLOURS European University Allianced і Alps-Adriatic Rectors' Conferenced[6]
Мова викладання	італійська
Випускники	Категорія:Випускники Феррарського університету
Сайт	unife.it​(італ.)​(англ.)
University of Ferrara у Вікісховищі

Назва

• Ферра́рський університет (лат. Universitas Ferrariensis) — офіційна, історична назва.
• Феррарський загальноосвітній університет (італ. Università degli Studi di Ferrara)

Історія

Феррарський університет як studium generale заснований 4 березня 1391 року феррарським маркізом Альбертом V, з дозволу римського папи Боніфація IX. Початок занять було відкрито 18 жовтня, на день святого Луки. В університеті викладали право, вільні мистецтва і теологію.

Після об'єднання Італії Феррарський університет став вільним університетом з юридичним і математичним факультетами, і 3-річним медичним курсом (скороченим в 1863 — 1864 роках до 2-річного). При університеті діяла школа ветеринарної медицини, скасована в 1876 році, фармацевтики та публічних нотаріусів.

Після Другої Світової війни Феррарський університет перетворено на державний заклад.

Факультети

• Архітектурний
• Гуманітарний
• Економічний
• Інженерний
• Математично-природничний
• Медично-хірургічний
• Фармацевтичний
• Юридичний

Персоналії

Викладачі

• Акілліні, Клавдіо — італійський філософ, викладач права.
• Веккіо, Джорджо дель — італійський філософ доби ЄС, викладач права.
• Помпонацці, П'єтро — італійський філософ, викладач філософії.
• Патріці, Франческо — італійський філософ, викладач філософії Платона.

Випускники. Учні

• Аріосто, Лудовіко — італійський поет епохи Відродження.
• Брасс, Тінто — італійський кінорежисер епохи ЄС.
• Гвічардіні, Франческо — італійський історик епохи Відродження і Реформації.
• Коперник, Миколай — польський астролог епохи Відродження і Реформації.
• Лузітанський, Аматус — португальський лікар XVI ст.
• Мануцій, Альд — італійський видавець епохи Відродження.
• Мірандола, Джованні Піко делла — італійський філософ поет епохи Відродження.
• Парацельс, Теофраст — німецький лікар епохи Відродження.
• Петкович, Юрій — литовський єпископ XVI ст.
• Піко, Алессандро I — мірандольський герцог XVI ст.
• Піко, Федеріко II — мірандольський герцог XVI ст.
• Савонарола, Джироламо — італійський домініканець, засновник Флорентійської теократичної республіки.
• Садолето, Якопо — італійський кардинал епохи Відродження і Реформації.
• Тассоні, Алессандро — італійський письменних XVIII ст.
• Фортіс, Луїджі — італійський єзуїт часів Наполеона, генерал Ордену.
• Франческіні, Даріо — італійський політик епохи ЄС, міністр.
• Чапарро, Хосе Давид — венесуельський підприємець ХХІ ст.