Феєрверкер

Феєрве́ркер (нім. Feuerwerker — «працівник вогню») — військове звання та посада унтер-офіцерського складу в артилерійських частинах російської імператорської армії, а також у деяких іноземних арміях.

Канонір та феєрверкер гвардійської пішої артилерії, 1809—1810.^[1]

Канонір та феєрверкер 1878^[2]

У російській армії з'явилося на початку XVIII століття, спочатку лише в «потішних» полках і дорівнювало в армійській артилерії званню капрал.

Після реформи 1884 року в артилерії впроваджено два нових звання:

• Феєрверкер (молодший феєрверкер) або віце-феєрверкер прирівнювалося до молодшого унтер-офіцера в інших родах військ;
• Старший феєрверкер або обер-феєрверкер.

Австро-угорська армія (1867–1918)

Докладніше: Збройні сили Австро-Угорщини, Військово-морські сили Австро-Угорщини та Цісарсько-королівські повітряні сили (Австро-Угорщина)

У артилерії Австро-Угорської армії феєрверкер (нім. Feuerwerker) військове звання унтерофіцерського класу. У кавалерії йому відповідало звання – вахмістр, в піхоті – фельдфебель, в гірськострілецьких частинах – оберєгер.

Знаками розрізнення були петлиці з трьома білими шестипроменевими зірками. Петлиця мала облямівку у вигляді 13-міліметрового імперського жовтого шовкового галуну

Феєрверкер

Молодше звання Зброяр 2 кл.

Феєрверкер

Старше звання Штабсфеєрверкер

Див. також

• Батарея артилерійська
• Табель про ранги
• Вахмістр
• Фельдфебель