Фома з Вілланови

Святий Фома з Вільянуеви (також Фома з Вілланови; ісп. Tomás de Villanueva ; (1488 , Фуенльяна, Кастилія-Ла-Манча  — 8 вересня 1555 , Валенсія )) — іспанський монах- августинець, відомий проповідник, аскет і письменник свого часу. архієпископ Валенсії, який особливо прославився турботою про бідних.

Фома з Вілланови
У чернецтві:	Фома
Народився	1488[1][2][…]  Фуенльяна
Помер	8 вересня 1555[3][4]  Валенсія
У лику	католицький святий[d]
День пам'яті	22 вересня
Патрон	Данао (Себу) Сантолан (Пасіг) Алімодіан і Міагао (Ілоіло) Дао (Капіз) Університет Вілланова
Атрибути	Єпископ роздає милостиню бідним.
Медіафайли на Вікісховищі

Біографія

Томас Гарсіа-і-Мартінес (ісп. Tomás García y Martínez) народився в 1488 році в сім'ї мірошника з Фуенльяни, який регулярно роздавав їжу жебракам^[5][6][7]. Виріс і вивчився у Вільянуеві-де-лос-Інфантес, звідки й пішло його ім'я Фома з Вільянуеви. У 16-річному віці вступив до університету в алкалі вивчати богослов'я. Він став професором і викладав мистецтво, логіку та філософію, незважаючи на розсіяність та погану пам'ять^[8].

У 1516 році вирішив приєднатися до ченців-августинців у Саламанці і в 1518 році був висвячений у сан священника. Прославився промовистими та палкими проповідями в церквах Саламанки^[7]. Почувши його проповідь, Карл V вигукнув: «Цей монсеньйор зрушить навіть каміння!» Він зробив Фому одним зі своїх радників і придворним проповідником у резиденції імператора у Вальядоліді^[5]. Різка критика інших єпископів принесла йому репутацію реформатора^[6]. Також проповідував проти жорстокості кориди.

В ордені послідовно обіймав посади пріора свого місцевого монастиря, генерального візитатора та пріора провінції андалусія та Кастилія. В 1533 Фома відправив перших ченців-августинців до Мексики^[5]. Карл V пропонував йому пост архієпископа Гранади, але Фома відмовився.

Фома з Вільянуеви зцілює хворих. Мурільйо, 1668 р.

Єпископство

В 1544 призначений архієпископом Валенсії, але відмовлявся прийняти посаду доти, поки не надійшов офіційний наказ. Виділені кошти на обстановку архієпископської резиденції він відправив до лікарні, що потребує ремонту^[7]. Насамперед він відвідав усі парафії, щоб дізнатися, чого потребують люди^[9], і з допомогою свого помічника єпископа Хуана Сегріа він упорядкував запущені справи архієпархії. Організував спеціальний коледж для новонавернених маврів і, зокрема, втілив у життя ефективний проект із надання соціальної допомоги. У 1547 році висвятив у священники Луїса Бертрана, майбутнього «апостола Південної америки»^[9].

Відомий аскет і «батько бідняків»^[6], він продав свій солом'яний матрац, щоб роздати гроші жебракам, і носив той самий, що і в послушництві, одяг, власноруч полагоджений^[8]. Він невтомно допомагав нужденним, особливо піклуючись про сирот, безприданниць і хворих. Тим не менше він мав розумне уявлення про благодійність і прагнув вирішити проблему бідності зсередини: «Благодійність — це не просто роздача милостинь, але усунення потреби тих, хто отримує милостиню, і по можливості звільнення їх від неї». Заснував інтернати та школи^[10].

Фома з Вільянуеви помер у Валенсії 8 вересня 1555 від «грудної жаби» у віці 68 років. Похований у соборі Валенсії^[9].

Уславлення

Зарахований до лику блаженних 7 жовтня 1618 року папою Павлом V, канонізований папою Олександром VII 1 листопада 1658^[11][8].

День пам'яті — 22 вересня.