Фотометрична величина

Фотометри́чна величина́ — адитивна фізична величина, що визначає часовий, просторовий, спектральний розподіл енергії оптичного випромінювання і властивостей речовин, середовищ і тіл як посередників перенесення або приймачів енергії (визначення узяте з ГОСТ 26148—84). Фотометричні величини використовуються у фотометрії й інших галузях науки.

За кількісним виразом фотометричні величини можна розділити на такі групи:

• Енергетичні фотометричні величини
• Фотонні фотометричні величини
• Зредуковані фотометричні величини
• Світлові величини

Розподіли фотометричних величин в часі, просторі і по спектру описуються з допомогою:

• Розподілу фотометричної величини в часі
• Індикатриси фотометричної величини
• Спектрального розподілу фотометричної величини

Засобом вимірювання фотометричних величин служить фотометри.

До фотометричних величин відносяться сила світла, освітленість, світловий потік, яскравість, коефіцієнт проходження і коефіцієнт відбиття.

Фотометричні одиниці SI edit
Величина	Позначення	Формула	Одиниця SI	Скорочення	Примітка
Світлова енергія	Qv	Q= Ф*t, t-час	люмен-секунда	лм·с	Іноді цю одиницю називають тальботом
Світловий потік	Ф	Ф= I*4п	люмен = кд·ср	лм	-
Сила світла	Iv	I= Ф/4п	кандела=лм/ср	кд	-
Яскравість	B	B=I/A, А-площа поверхні, що світиться		кд/м2	-
Освітленість	Ev	Е=Ф/А	люкс = лм/м2	лк	Використовується щодо світла, яке падає на поверхню
Світність	Mv	M=Ф/А	люкс = лм/м2	лк	Використовується щодо світла, яке випромінюється поверхнею
Світловий вихід	-	-		лм/Вт	Відношення світлового потоку до густини потоку електромагнітного випромінювання, максимальне значення дорівнює 683
Світлова експозиція	Н	Н= Et= Q/A= ∫E dt	люкс·секунда	лк·с	-
Світлова віддача	К	-	люмен/ват	лм/вт	-