Франко Андрій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Андрій Франко.

Андрі́й Іва́нович Франко́ (16 липня 1887, Львів — 22 квітня 1913, Львів) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Найстарший син Івана Франка, його помічник і секретар.

Андрій Франко
Андрій Франко (світлина ц. к. надвірного фотографа Т. Багриновича, м. Львів).
Народився	16 липня 1887(1887-07-16) Львів, Королівство Галичини та Володимирії
Помер	22 квітня 1913(1913-04-22) (25 років) Львів, Королівство Галичини та Володимирії
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Громадянство	Австро-Угорщина
Діяльність	філолог, фольклорист, етнограф, перекладач
Magnum opus	«Григорій Ількевич як етнограф»
Батько	Іван Франко
Мати	Франко Ольга Федорівна (Хоружинська)
Франко Андрій Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Діти Івана Франка. Зліва Андрій, Петро, Тарас, у центрі Ганна. 1902 р.

Народився 16 липня 1887 року у Львові. Змалку ріс хворобливою дитиною, у зв'язку з чим пізніше пішов до школи та ходив в один клас із молодшим на два роки братом Тарасом. Зокрема, у 1901 році вони закінчили ІІб клас цісарсько-королівської Львівської академічної гімназії^[2], весною 1907 року — VIIIb, влітку отримали свідоцтва зрілости^[3].

У 1907^[4] після закінчення гімназії разом із братом Тарасом вступив до Львівського університету на класичну філологію.

У період загострення хвороби Івана Франка (з березня 1908 року) був першим його помічником і секретарем, записував під диктовку наукові та художні твори (у співавторстві з батьком), робив переклади, коментарі, редагував тексти, вів листування батька.

Могила Андрія Франка на 66 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Помер 22 квітня 1913 року. Похований на полі № 66 Личаківського цвинтаря.

Праці

• Франко Андрій. Григорій Ількевич як етнограф // Записки НТШ. — Львів, 1912.

  . — Т. 109, кн. 3. — С. 91—122.

  . — Т. 110, кн. 4. — С. 123—156.

  . — Т. 111, кн. 5. — С. 117—139.

• Збірка поезій «Полин життя» (залишилась в рукопису)
• Вважається автором перекладу частини «Германа та Доротеї. Поеми з німецького народного життя з кінця XVIII віку» Гете.