Франсуа-Огюст Парсеваль-Гранмезон

Франсуа-Огюст Парсеваль-Гранмезон, іноді Огюст Парсеваль де Гран-Мезон (нар. 7 травня 1759 року в Парижі — пом. 7 грудня 1834 року там само) — французький художник і поет. Член Французької академії.

Франсуа-Огюст Парсеваль-Гранмезон
Народився	7 травня 1759(1759-05-07)[1][2][…]  Париж, Французьке королівство[1]
Помер	7 грудня 1834(1834-12-07)[1][2][…] (75 років)  Париж[1]
Поховання	Пер-Лашез
Країна	Франція
Діяльність	поет, перекладач, художник, письменник
Знання мов	французька[2]
Мова творів	французька
Членство	Французька академія (7 грудня 1834)[3]
Рід	Q16034190?
Брати, сестри	Марк-Антуан Парсеваль
Нагороди
Франсуа-Огюст Парсеваль-Гранмезон у Вікісховищі

Біографія

Парсеваль-Гранмезон був молодшим братом математика Марка-Антуана Парсеваля (1755—1836).

Парсеваль-Гранмезон спочатку навчався живопису у Жака-Луї Давіда. Після розорення під час Революції він заробляв на життя портретистом протягом наступних років в епоху терору.

Потім він приєднався до Наполеона Бонапарта, на честь якого написав кілька віршів. Він був членом Комісії наук і мистецтв, яка супроводжувала Бонапарта під час його походу до Єгипту 1798 року, де став членом Каїрського інституту.

Як наступник письменника Анжа-Франсуа Фарйо де Сент-Анжа, Парсеваль-Гранмезон був обраний членом Французької академії (крісло 1) у 1811 році.

У віці 75 років Парсеваль-Гранмезон помер 7 грудня 1834 року в Парижі та знайшов свій останній спочинок на кладовищі Пер-Лашез (11-й відділ).

Доробок

Його головною працею є двотомник «Філіп-Огюст» (1825; 1826), над яким він працював понад 20 років. Він також написав «Епічні любові» (1804) та поему, що оспівує шлюб Наполеона та народження його сина. Його епічна поема про єгипетську експедицію ніколи не була опублікована.

Твори

• Poésies diverses composées en Égypte, en Angleterre et en France. Paris 1803.
• Les Amours épiques, poëme en six chants, contenant la traduction des épisodes sur l'amour composés par les meilleurs poëtes épiques. Dentu, Paris, 1804.
• Philippe-Auguste. Poëme héroïque en douze chants. Édition André, Paris 1826 (2 Bde.).