Францішек Цетнер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цетнер.

Франці́шек Це́тнер гербу Пшерова (пол. Franciszek Cetner; пом. 5 січня 1732, Острів) — польський шляхтич, військовик та урядник Корони Польської в Республіці Обох Націй (Речі Посполитій), смоленський воєвода. Представник роду Цетнерів.

Францішек Цетнер
Народився	17 століття  Люблін, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер	5 січня 1732(1732-01-05)[1]  Чорний Острів, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[1]
Країна	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Діяльність	військовослужбовець, політик
Посада	смоленський воєвода[1], посол Сейму Речі Посполитої[d] і кам'янський старостаd
Конфесія	католицтво
Рід	Цетнери
Батько	Ян Цетнер
Мати	Zofia Anna Danilowiczównad
У шлюбі з	Q123734744?[1] і Anna Cetnerd[1]
Діти	Franciszka Rzewuskad і Q11717167?

Життєпис

Син львівського старости Яна Цетнера та його дружини Зофії Анни з Даниловичів — підчашанки коронної (донька Миколи Даниловича, пом. бл. 1676 р.^[2]). Каспер Несецький ТІ помилково стверджував, що його батьком був Александер Цетнер, теребовельський і щуровицький староста^{[джерело?]}.

Брав активну участь у громадському й політичному житті Львівської землі, Руського воєводства. З 1702 року — кам'янський староста. Також того року його обрали на «вишенському генералі» до скарбового суду; багато разів був послом від Вишенського сеймику до короля, примаса, гетьманів. Пізніше був членом комісії з випровадження «ауксиліярних» військ із Польщі. 1712 року обраний послом на сейм від Львівської землі. У 1714 році став смоленським воєводою, але надалі брав участь у житті Львівської землі. У 1725 р. був директором суду «боні ордініс» Львівської земли. 1727 року отримав Вербельське староство. В 1702—1703 роках отримав листи для найму панцерних корогв.

Сім'я

Перша дружина — Анна з Ходоровських, львівська підкоморянка — яка привнесла йому чимале віно; підписувався також на Ходорові та Острові. Мали доньку Анелю (у чернецтві — Зофія) — фундаторку і настоятельку костелу і монастиря сакраменток у Львові.

Друга дружина — люблінська воєводичка Анна^[3] з Тарлів. Діти:

• Францішка — дружина подільського воєводи Міхала Жевуського,
• Ян — староста жидачівський, кам'янський (пол. kamionacki), генерал королівської армії, кухмістр великий коронний; у 1727, 1730 роках отримав згоду («консенс») короля на передачу йому Кам'янського і Вербельського староств від батька.