Франческо Марія Грімальді

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грімальді.

Франческо Марія Грімальді (італ. Francesco Maria Grimaldi; 2 квітня 1618, Болонья — 28 грудня 1663, там само) — італійський єзуїт, фізик і астроном.

Франческо Марія Грімальді
італ. Francesco Maria Grimaldi
Народився	2 квітня 1618(1618-04-02)[1][2]  Болонья, Папська держава[3][1]
Помер	28 грудня 1663(1663-12-28)[1] (45 років) або 18 грудня 1663(1663-12-18)[2] (45 років)  Болонья, Папська держава[3][1]
Країна	Італія
Діяльність	католицький священник, фізик, астроном, математик
Alma mater	Ex chiesa e convento di Sant'Ignaziod (1638)[4][5] Болонський університет (1647)[5]
Галузь	астрономія
Заклад	Ex chiesa e convento di Sant'Ignaziod[4] Liceo Galvani - Ex convento dei Padri Barnabitid[5]
Науковий керівник	Джованні Баттіста Річчолі[6]
Аспіранти, докторанти	Джованні Доменіко Кассіні[6]
Франческо Марія Грімальді у Вікісховищі

Життєпис

Народився 2 квітня 1618 в Болоньї. 18 березня 1632 вступив в орден єзуїтів, протягом 1637—1645 років вивчав філософію, риторику, теологію, в 1647 році отримав ступінь доктора філософії, в 1651 році прийняв сан священика.

Викладав в болонській Колегії єзуїтів спочатку філософію, потім, внаслідок суперечок зі співбратами з Товариства Ісуса був відсторонений від викладання філософії і викладав математику.

Відкрив дифракцію світла (робота опублікована в 1665 році). Спільно з Джованні Баттістою Річчолі склав карту Місяця і ввів назву місячних утворень, що їх вживають донині.

Пам'ять

Ім'ям Грімальді названо кратер на видимій стороні Місяця.