Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Фруктове (село)
населений пункт в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Фрукто́ве (до 1945 року — Бєльбє́к[2]; крим. Belbek) — село в Україні, в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Верхньосадівській сільській раді. Розташоване за 8 км на захід від села Верхньосадового і близько 25 км від Севастополя. Через село проходить автошлях Н06 (Сімферополь—Севастополь). Дворів 177, населення становить 502 особи[3]. Утворене в кінці 18 століття[3].
_1.JPG)
.svg)
.svg)
У селі розташована могила Героя Радянського Союзу Габріадзе Григорія. Поруч знаходиться аеропорт Бельбек.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Існує думка, що у середні віки Бельбек був найбільш північно-західним поселенням князівства Феодоро, яке входило до володіння феодального укріплення, розташованого на протилежному березі річки (умовно відомого як Бельбек).[4]
Після розгрому князівства османами у 1475 році Бельбек увійшов до складу Османської імперії (Мангупського кадилику Кефинського санджаку).
Основне населення Бельбека, ймовірно, складали караїми, оскільки в хроніках 1633 року згадуються «жидівські Бельбеки», розграбовані запорозькими козаками.
Можливо, Бельбек — це село Вікне (Папаялниз), де у 1520 році проживало 54 немусульманські родини.
Після здобуття ханством незалежності від османів за Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року, Бельбек увійшов до складу Кримського ханства і фіксувався як велике село з трьох кварталів (Белбек Бахтіяр Кесек, Белбек Орта Кесек та Белбек Тамак). Входило до складу Мангупського кадилика Бакчі-сарайського каймаканства Кримського ханства, що зафіксовано в Камеральному Описі Криму 1784 року.[5]
У 1778 році відбулося насильницьке виселення російською армією кримських християн (урумів та вірмен) до Приазов'я. З села Белбек за відомістю О. В. Суворова було виведено 70 урумів (30 чоловіків та 40 жінок). За відомістю митрополита Ігнатія, з Белбектоя виїхало 15 християнських сімей. На момент анексії Криму Росією (1783 р.) у Бельбеку залишилося 6 порожніх будинків.
Після російської анексії Криму входило до Сімферопольського повіту Таврійської губернії, а пізніше — до Чоргунської волості.
1805 рік: У селі Белбек числилося 14 дворів та 59 жителів (винятково кримських татар). На карті 1842 року село позначено як «мале село» (менше 5 дворів), ймовірно, через еміграцію кримських татар до Туреччини, спричиненою політикою російської адміністрації. Однак до 1864 року Бельбек відродився: 30 дворів з 204 жителями (власницьке татарське село) та мечеттю.
1915 рік: У селі числилося 38 дворів з 350 приписними кримськотатарськими жителями та економія Л. М. Фон-Гротте.
Після встановлення радянської окупації (1921) Бельбек увійшов до складу Севастопольського повіту, а з 1923 року — до Севастопольського району.
Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, в селі значився 121 двір, з них 92 селянські, населення становило 508 осіб, з них 415 кримських татар, 73 росіян, 20 українців, 1 білорус, 4 естонці, 6 греків, 3 записані у графі «інші», діяли 2 російсько-татарські школи I ступеня (п'ятирічки).[6]
Після звільнення Криму від нацистів 18 травня 1944 року кримські татари були депортовані до Центральної Азії.
21 серпня 1945 року Бельбек перейменували на Фруктове Указом Президії Верховної Ради РРФСР.[7]
У район прибули переселенці з Воронезької області РРФСР, а з 1950-х років — з Сумської області УРСР. З 1960 року село увійшло до складу Верхньосадовської сільської ради Бахчисарайського району, а з 1965 року — до складу Севастопольської міськради (Нахімовського району).
7 вересня 2023 року село перейшло зі складу міста зі спеціальним статусом Севастополь до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.[8][9]
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads