Фрідріх Альперс

Фрідріх Людвіг Герберт «Фріц» Альперс (нім. Friedrich Ludwig Herbert «Fritz» Alpers; 25 березня 1901, Зоннеберг, Брауншвейг — 3 вересня 1944 поблизу Монса, Бельгія) — державний і партійний діяч часів Третього рейху, обергруппенфюрер СС (21 червня 1943 року).

Фрідріх Альперс
нім. Friedrich Alpers
Народився	25 березня 1901(1901-03-25)[1]  Sonnenbergd, Фехельде, Пайне, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	3 вересня 1944(1944-09-03)[1] (43 роки)  Монс, Бельгія
Країна	Німецький Райх
Діяльність	політик, правник
Alma mater	Грайфсвальдський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Учасник	Друга світова війна
Членство	СА, СС[2] і Erlanger Senioren-Conventd
Військове звання	обергруппенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Золотий німецький хрест Почесний хрест ветерана війни Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Цивільний знак СС Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Німецький кінний знак Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Нагрудний знак спостерігача Кримський щит Йольський свічник СС
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Син вчителя протестантської початкової школи. Навчався з 1907 по 1911 рік в початковій школі в Зоннеберзі, а потім до березня 1919 року в гуманітарній «Martino-Katharineum» -Gymnasium в Брауншвейгу, де отримав атестат про закінчення середньої школи. З травня 1919 по березень 1920 був членом Добровольчого корпусу. З 1923 по 1924 року вивчав економіку і право в Грайфсвальском, Мюнхенському і Гейдельберзькому університетах. З 1924 по 1928 рік працював в різних юридичний фірмах Брауншвейга. Після отримання диплома з 1929 до 1933 року працював юристом.

У 1929 році вступив в НСДАП (квиток № 132 812), а в травні 1930 року — в СА у званні штурмфюрера. У 1930 році обраний від НСДАП членом ландтагу Брауншвейга. 1 березня 1931 року вступив у СС (посвідчення № 6 427), був командиром 1-го, а з 1932 року — 2-го штурмбанна 12-го штандарту СС.

З 8 жовтня 1932 по 3 травня 1933 року — командир 49-го штандарту СС. Займав посаду обласного лісничого провінції Бранденбург, був протеже Германа Герінга. З 8 травня 1933 року — державний міністр юстиції і фінансів Брауншвейга.

1 грудня 1937 був зарахований в Особистий штаб рейхсфюрера СС. З 1940 по 3 вересня 1944 року — генерал-лісничий (Generalforstmeister). У 1941 році Герінг призначив Фрідріха Альперса керівником робочої групи лісів в очолюваному ним управлінні по чотирирічного плану. Був також членом економічного штабу «Схід», який займався пограбуванням природних багатств СРСР.

У січні 1942 року вирішив вступити у діючі частини Люфтваффе, де був призначений командиром 4-ї зенітної розвідувальної групи, отримав чин майора резерву.

З 21 серпня 1944 року — командир 9-го парашутного полку. Брав участь в боях в Нормандії.

Могила Альперса

3 вересня був важко поранений і покінчив життя самогубством.

Звання

• Штурмфюрер СА (1 травня 1930)
• Анвертер СС (1 лютого 1931)
• Манн СС (1 березня 1931)
• Шарфюрер СС (26 жовтня 1931)
• Труппфюрер СС (15 грудня 1931)
• Штурмфюрер СС (18 березня 1932)
• Штурмгауптфюрер СС (5 квітня 1932)
• Штурмбаннфюрер СС (8 жовтня 1932)
• Штандартенфюрер СС (3 травня 1933)
• Статс-міністр (8 травня 1933)
• Оберфюрер СС (9 листопада 1934)
• Бригадефюрер СС (30 січня 1936)
• Райхсштелленляйтер НСДАП (1937)
• Фельдфебель резерву люфтваффе (31 березня 1937)
• Лейтенант резерву люфтваффе (1 вересня 1937)
• Статс-секретар (1 листопада 1937)
• Обер-лейтенант резерву люфтваффе (1 березня 1939)
• Гауптман резерву люфтваффе (5 вересня 1939)
• Группенфюрер СС (20 квітня 1941)
• Майор резерву люфтваффе (1 червня 1942)
• Обергруппенфюрер СС (21 червня 1943)

Нагороди

• Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931
• Німецький кінний знак в сріблі
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в сріблі
• Почесний кут старих бійців
• Почесний хрест ветерана війни
• Цивільний знак СС (№ 1 255)^[3]
• Йольський свічник (16 грудня 1935)^[3]
• Німецький кінний знак у сріблі^[3]
• Кільце «Мертва голова»
• Почесний кинджал СС^[3]
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Нагрудний знак спостерігача (1 січня 1938)^[3]
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»^[3]

Друга світова війна

• Залізний хрест 2-го класу (1939)
• Залізний хрест 1-го класу (2 червня 1940)
• Німецький хрест в золоті (9 квітня 1942) — як гауптман (капітан) авіації^[3]
• Лицарський хрест Залізного хреста (14 жовтня 1942) — як майор авіації і командир 4-ї зенітної розвідувальної групи^[3]
• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1943)
• Кримський щит (20 березня 1943)
• Знак парашутиста Німеччини (1944)^[3]
• Авіаційна планка розвідувальної групи в золоті
• Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі і сріблі (15 років)
• Медаль «За вислугу років у СС»
• Авіаційна планка розвідника в золоті