Фрідріх Кройцвальд

Фрі́дріх Ра́йнгольд Кро́йцвальд (ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald; 26 грудня 1803 — 25 серпня 1882) — естонський поет, письменник, фольклорист, просвітитель, лікар та громадський діяч. Основоположник естонської національної літератури.

Фрідріх Райнгольд Кройцвальд
нім. Friedrich Reinhold Kreutzwald
Фрідріх Кройцвальд
Ім'я при народженні	ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald
Народився	26 грудня 1803(1803-12-26) маєток ест. Jõepere біля Везенберґу
Помер	25 серпня 1882(1882-08-25) (78 років) Тарту
Поховання	цвинтар Рааді
Країна	Російська імперія
Національність	естонець
Діяльність	перекладач, поет, дитячий письменник, лікар-письменник, письменник, збирач казок, лікар
Відомий завдяки	основоположник естонської національної літератури
Alma mater	Дерптський імператорський університетd
Знання мов	естонська[1][2], німецька і російська
Членство	Угорська академія наук
У шлюбі з	Marie Elisabeth Kreutzwaldd
Діти	Friedrich Alexis Kreutzwaldd
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Батьки Фрідріха були кріпаками^[3] в маєтку Їепере, Вірумаа (тепер волость Кадріна, Ляяне-Вірумаа). Батько Фрідріха Юхан Кройцвальд (1766—1832) був шевцем, а потім комірником. Мати Анна (1770—1846) працювала покоївкою. 1815 року, за рік до скасування кріпосницького права в Естонії, батькові вдалося отримати вільну. Цього ж року Кройцвальд почав учитися у Везенбердзі, але незабаром був змушений покинути навчання через брак коштів. Пізніше продовжив учитися в Ревелі (нині Таллінн), склав іспити на звання вчителя і там же працював у початковій школі. 1833 року Кройцвальд закінчив медичний факультет Імператорського університету Тарту. 1833—1877 рр. працював муніципальним лікарем у Виру^[4]. Фрідріх Кройцвальд був членом багатьох наукових товариств Європи^[5] та отримав почесні докторські ступені від ряду університетів^[6].

Літературна діяльність

З 1840 року публікував свої праці естонською мовою. Ще будучи студентом, Кройцвальд збирав і записував народні перекази й пісні, а в 1840-х з'явився цілий ряд його статей про естонські старожитності, міфологію, народні перекази, казки й пісні. Крім того, він склав національний епос Калевіпоеґ (Син Калева)^[7], матеріал до якого спочатку збирав його друг Фрідріх Роберт Фельман^[8].

Кройцвальд вважається автором першої оригінальної естонської книжки^[9]. Він був одним з лідерів національного пробудження, а також зразком і покровителем молодої естонськомовної інтелігенції.

Особисте життя

18 серпня 1833 Фрідріх Кройцвальд одружився з Марі Елізабет Сядлер (1805—1888). Весілля відбулося в Віру-Нігула. Подружжя мало двох дочок і сина. Старша дочка, Адельгайд Анетт Блюмберґ (1834—1895), дружина вчителя і громадського діяча Густава Блюмберґа (1834—1892), в них була дочка на ім'я Еліс, єдина онука Фрідріха Кройцвальда (1867 р.н.)^[10]. Молодша дочка, Марі Оттілі (1836—1851), померла у віці 15 років. Син Фрідріх Алексіс Кройцвальд (1845—1910) був начальником станції Кадріна^[11].

Твори

• «Wina-katk» («Viinakatk») (1840)
• «Sippelgas» («Sipelgas») I—II (1843—1861)
• «Narrilased. Reinuvader Rebane. Lühikene õpetus loodud asjust» (1847)
• «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (I—II vihk) (1848)
• «Reinuvader Rebane» II osa (1848)
• «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (III—V) (1849)
• «Risti-sõitjad» (1851)
• «Lenora. Üks kuulus muistne laulujutt» (1851)
• «Kalevipoeg» (1857—1861)
• «Kilplaste imevärklikud […] jutud ja teud» (1857)
• «Eesti-rahwa Ennemuistsed jutud ja Wanad laulud» I:1860, II: 1864
• «Angervaksad» (1861)
• «Viru lauliku laulud» (1865, 1926, 1946)
• «Eestirahwa Ennemuistsed jutud» (1866) (terviktekst)
• «Lühikene seletus Kalevipoja laulude sisust» (1869)
• «Rahunurme lilled» I 1871, II 1875
• «Lembitu» (1885)
• «Kodutohter» (1879)
• «Teosed» (1953)

Довідники

• Короткий курс, як берегти здоров'я («Lühhikenne öppetus terwisse hoidmissest») (1854)
• Домашній лікар («Kodutohter») (1879)

Редактор

• Естонський народний календар («Ma-rahva Kassuline Kalender ehk Tähtraamat») (1844)

Вшанування пам'яті

У кількох естонських містах названі на честь Фрідріха Кройцвальда вулиці. Також у кількох містах Естонії є пам'ятники письменникові: в Тарту, Раквере, Виру і Таллінні.

У Виру працює будинок-музей Кройцвальда, також там є Вируська гімназія Кройцвальда.

На його честь названо культурний вебсайт Естонського літературного музею «Століття Кройцвальда».