Фрідріх фон дер Шуленбург

Граф Фрідріх Бернгард Карл Густав Ульріх Еріх фон дер Шуленбург (нім. Friedrich Bernhard Karl Gustav Ulrich Erich Graf von der Schulenburg; 22 листопада 1865, Бобіц — 19 травня 1939, Занкт-Блазієн) — німецький офіцер, один з вищих почесних членів СС, обергрупенфюрер СС, генерал кавалерії запасу вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Фрідріх фон дер Шуленбург
нім. Friedrich von der Schulenburg
Народився	21 листопада 1865(1865-11-21)[1]  Бобіц, Північно-Західний Мекленбург, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер	19 травня 1939(1939-05-19)[1] (73 роки)  Занкт-Блазієн
Країна	Німецький Райх
Діяльність	політик
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СА і СС[2]
Посада	депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання	Генерал кавалерії запасу  Обергруппенфюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2] і Німецька національна народна партія
Рід	Schulenburgd[3]
Батько	Werner von der Schulenburgd
Мати	Mary, Freiin von Maltzahnd[4]
У шлюбі з	Freda-Marie von Arnimd[5]
Діти	Вольф-Вернер фон дер Шуленбург, Fritz-Dietlof von der Schulenburgd, Tisa von der Schulenburgd[4], Adolf-Heinrich von der Schulenburgd і Johann Albrecht Graf von der Schulenburgd
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Столітня медаль Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія) Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург) Орден Генріха Лева Орден Вендської корони Орден Грифона (Мекленбург) Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) Лицарський хрест 2-го класу ордена Білого Сокола Командорський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне Командор ордена Леопольда II Кавалер ордена Данеброг Офіцер ордена Почесного легіону Командорський хрест Ордену Спасителя Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря Лицарський Хрест ордена Корони Румунії Орден Білого слона Командор ордена дому Гогенцоллернів Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Золотий партійний знак НСДАП Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шуленбург.

Біографія

Виходець з аристократичного роду, власник великого маєтку в Мекленбурзі. Навчався в Гайдельберзькому університеті. 1 червня 1888 року вступив у 2-й гвардійський уланський полк, з грудня 1888 року — лейтенант Гвардійського кавалерійського полку. У 1899-1902 і 1906-1908 роках служив у Великому Генштабі. У 1902-1906 роках — військовий аташе в Лондоні. З 1908 року — начальник оперативного відділу штабу 13-й дивізії (Мюнстер), з 1909 року — штабу гвардійського корпусу. З 18 березня 1913 року — командир гвардійського кавалерійського полку.

При мобілізації 2 серпня 1914 року призначений начальником штабу гвардійського корпусу. З 21 квітня 1916 року — начальник оперативного відділу штабу 5-ї армії. 28 серпня 1916 року очолив штаб 6-ї армії. 27 жовтня 1916 року переведений на аналогічний пост в 5-у армію, якою командував кронпринц Вільгельм. Коли кронпринц був призначений командувачем групою армій, 25 листопада 1916 року очолив його штаб. У зв'язку з тим, що кронпринц не володів талантом воєначальника, фактично керівництво групою армій було зосереджене в руках Шуленбурга.

З 20 січня 1919 року — командир 1-ї гвардійської кавалерійської бригади. 26 травня 1919 року вийшов у відставку. З 7 грудня 1924 по 31 березня 1928 року — депутат Рейхстагу від Мекленбургу (обраний за списками Німецької національної партії). 1 грудня 1931 року вступив у НСДАП (квиток № 852 947). З 1931 року — представник імперського керівника спорту. 29 серпня 1933 року вступив в СА. З 29 серпня 1933 по 13 березня 1936 року — офіцер зв'язку Вищого командування СА при оперативному управлінні рейхсверу. 4 вересня 1934 року обраний депутатом Рейхстагу від Померанії (з 1936 року — від Мекленбургу). 16 березня 1936 року вступив у СС (посвідчення № 162 240). Користувався довірою Адольфа Гітлера, який часто прислухався до порад Шуленбурга, зокрема щодо призначення військовиків на керівні посади.

Сім'я

21 липня 1897 року одружився з графинею Фредою-Марі фон Арнім. У шлюбі народилися 5 синів і дочка:

• Йоганн Альбрехт (1898—1945) — землевласник, ротмістр вермахту. Загинув у бою.
• Вольф-Вернер (1899—1944) — бригадефюрер СА і оберстлейтенант люфтваффе. Загинув у бою.
• Адольф-Генріх (1899—1944) — оберштурмфюрер СА. Помер від раку товстої кишки.
• Фріц-Дітлоф (1902—1944) — віцеоберпрезидент Сілезії. Страчений за участь у Липневій змові.
• Елізабет (1903—2001) — художниця і черниця-урсулинка.
• Вільгельм (1904—1936) — загинув в автокатастрофі.

Звання

• Фанен-юнкер (1 червня 1888)
• Другий лейтенант (13 грудня 1888)
• Перший лейтенант (30 листопада 1895)
• Ротмістр Генштабу (14 вересня 1900)
• Майор Генштабу (22 березня 1907)
• Оберстлейтенант Генштабу (2 вересня 1913)
• Оберст Генштабу (24 липня 1915)
• Генерал-майор (12 червня 1918)
• Оберфюрер СА (1933)
• Оберфюрер СС (16 березня 1936)
• Бригадефюрер СС (29 березня 1936)
• Групенфюрер СС (8 листопада 1936)
• Генерал кавалерії запасу (1 квітня 1938)
• Обергрупенфюрер СС (20 квітня 1939)

Нагороди

• Орден Червоного орла
  • 4-го класу
  • 3-го класу з бантом
  • 2-го класу з мечами, дубовим листям і короною
• Орден Корони (Пруссія)
  • 4-го класу з короною
  • 3-го класу
• Столітня медаль
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1913)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу
• Орден Генріха Лева, лицарський хрест 2-го класу
• Орден Вендської корони, лицарський хрест
• Орден Грифа, лицарський хрест
• Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний лицарський хрест 2-го класу з срібною короною
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу
• Орден Білого Сокола, лицарський хрест 2-го класу
• Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 1-го класу
• Орден Леопольда II, командорський хрест (Бельгія)
• Орден Данеброг, лицарський хрест (Данія)
• Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція)
• Орден Спасителя, командорський хрест (Греція)
• Королівський Вікторіанський орден, командорський хрест (Британська імперія)
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, офіцерський хрест (Італія)
• Орден Корони Румунії, лицарський хрест
• Орден Меча, командорський хрест (Швеція)
• Орден Білого слона, офіцерський хрест (Сіам)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів
  • лицарський хрест з мечами (5 червня 1915)
  • командорський хрест з мечами (1917)
• Pour le Mérite з дубовим листям
  • орден (24 липня 1917)
  • дубове листя (№ 74; 23 березня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний кут старих бійців
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Золотий партійний знак НСДАП (1 квітня 1938)

Вшанування пам'яті

У серпні 1939 року 22-й полк СС у Шверіні отримав почесну назву «Граф Фрідріх фон дер Шуленбург».

Див. також

• Вернер фон дер Шуленбург — двоюрідний брат.

Література

• Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7
• Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 353.
• Klaus D. Patzwall: Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1934—1944, Studien der Geschichte der Auszeichnungen Band 4. Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2004, ISBN 3-931533-50-6, S. 86.