Вільгельм, кронпринц Пруссії

Фрідріх Вільгельм, Фрідріх Вільгельм Віктор Август Ернст (нім. Friedrich Wilhelm Victor August Ernst; 6 травня 1882, Потсдам — 20 липня 1951, Гехінген) — кронпринц Німецької імперії та Прусського королівства.

Вільгельм, кронпринц Пруссії
нім. Friedrich Wilhelm Victor August Ernst
Народився	6 травня 1882(1882-05-06)[1][2][…]  Потсдам, Прусське королівство, Німецька імперія[1]
Помер	20 липня 1951(1951-07-20)[1][2][…] (69 років)  Гехінген[1]  ·хвороба
Поховання	Замок Гогенцоллерн
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер, політик
Галузь	Перша світова війна[3] і військова справа[3]
Alma mater	Боннський університет
Знання мов	німецька[3]
Учасник	Перша світова війна
Членство	Сталевий шолом, Corps Borussia Bonnd[4] і Націонал-соціалістичний механізований корпус
Суспільний стан	шляхтич[d][3]
Титул	Принц Оранський і кронпринц
Військове звання	генерал від інфантерії
Рід	Гогенцоллерни
Батько	Вільгельм II Гогенцоллерн[5]
Мати	Августа-Вікторія
Брати, сестри	Вікторія Луїза Прусська, Адальберт Фердинанд Прусський, Август Вільгельм Прусський, Йоахім Прусський, Оскар Прусський і Айтель Фрідріх Прусський
У шлюбі з	Цецилія Мекленбург-Шверінська
Діти	Вільгельм Прусський, Губертус Прусський, Фрідріх Пруськийd, Луї Фердинанд, Принцеса Александріна Пруська і Цецилія Пруська
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден Чорного орла Великий Хрест ордена Червоного орла Великий командор ордена дому Гогенцоллернів Орден Вендської корони Орден Альберта Ведмедя (Ангальт) Військовий хрест Фрідріха (Ангальт) Орден Вірності (Баден) Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга Великий хрест ордена Церінгенського лева Орден Генріха Лева Орден Людвіга Гессенського Великий хрест ордена Білого Сокола Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг) Столітня медаль Великий хрест Військового ордена Святого Генріха Військовий орден Максиміліана Йозефа Великий хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг) Медаль «За відвагу» (Гессен) Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген) Ганзейський хрест (Гамбург) Ганзейський хрест (Бремен) Ганзейський хрест (Любек) Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Почесний хрест (Ройсс) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана Кавалер ордена Золотого руна Орден Слона Орден Підв'язки Кавалер Королівського Вікторіанського ланцюга Орден Святого Олафа (командор із зіркою) Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр» Орден Подвійного дракона Великий хрест Ордену Спасителя Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Вищий орден Святого Благовіщення Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря Орден князя Данила I Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева Лева і Сонця 1 ступеня Кавалер Великого хреста ордена Христа Орден Кароля I Великий Хрест ордена Корони Румунії Орден Білого орла (Сербія) Орден Пошани (Османська імперія) Орден Слави (Османська імперія) Орден Османие 1 ступеня Великий хрест Авіського ордена Орден Королівського дому Чакрі Орден Святого Андрія Первозванного Орден Білого Орла (Російська Імперія) Орден Святого Олександра Невського Орден Святої Анни 1 ступеня Орден Святого Станіслава 1 ступеня
IMDb	ID 0389818
Медіафайли у Вікісховищі

Див. також: Вільгельм III

Старший син кайзера Вільгельма II та імператриці Августи-Вікторії. Народився в Мармуровому палаці Потсдама.

Майбутній спадкоємець Німецької імперії з'явився на світ у прусському королівському Будинку Гогенцоллернів 6 травня 1882 року в Потсдамі, в сім'ї принца Вільгельма (1859–1941), майбутнього останнього імператора Німеччини Вільгельма II Гогенцоллерна.

Освіта та виховання

Кронпринц Вільгельм навчався в Плені. У 10-річному віці у 1892 році був записаний до прусської гвардії. Пізніше витримав офіцерський іспит і в 1900 році 18-річний кронпринц був становлений в обер-лейтенанти 1-го гвардійського піхотного полку.

У 1901–1903 рр. кронпринц навчався в Боннському університеті. У 1906—1908 рр. і з 1913 року служив у Великому Генштабі Німецької імперії. З жовтня 1908 року кронпринц був командиром 1-го батальйону 1-го гвардійського піхотного полку, а з 1911 року — командиром 1-го Лейбгусарського полку в Данцигу.

Міжвоєнна діяльність

Після підписання перемир'я 11 листопада 1918 року кронпринц Вільгельм змушений був скласти з себе командування і оселитися у вигнанні в м. Остерланд на острові Віріген в Нідерландах, де тоді ж сховався і останній імператор Німеччини Вільгельм II.

Вільгельм III та А. Гітлер

1 грудня 1918 року кронпринц Вільгельм остаточно зрікся своїх прав на престол Німеччини. 9 листопада 1923 року кронпринц Вільгельм отримав дозвіл жити в Німеччині і оселився у своєму маєтку поблизу Потсдама. У 1932 році під час президентських виборів до Рейхстагу він виступив на підтримку Адольфа Гітлера. Посланий Гітлером в Нідерланди Герман Герінг, торкнувся у розмові з Вільгельмом і його дружиною питання про можливість повернення престолу Гогенцоллернам. Гітлер, безсумнівно, був зацікавлений у підтримці зв'язків і з екс-принцом, що додавали нацистській партії все більше значення в міру зростання її популярності серед виборців. Зазнавши невдачі зі спробою висунення власної кандидатури на виборах до рейхстагу 1932 р., екс-кронпринц закликав виборців віддати голоси Гітлеру, неодноразово виступав на підтримку націонал-соціалістів і спонукав батька заявити про свої симпатії до фюрера, проте кронпринц скоро розчарувався в ньому, так як Гітлер зовсім не збирався реставрувати монархію, хоча ще в 1925 р. Гітлер переконував Вільгельма, що вбачає «у відновленні монархії вінець своїх прагнень». У 1945 році кронпринц Вільгельм був інтернований французькими військами, проте після закінчення Другої світової війни був відпущений на свободу. Кронпринц Вільгельм був автором мемуарів: «Спогади про моє життя» (1922) та «Мої спогади про німецькі військові дії» (1922). Останній кронпринц Німецької імперії помер у вигнанні на 69-му році життя 20 липня 1951 року від серцевого нападу в м. Гехінген (Баден-Вюртемберг).

Нагороди

Нагороди Німеччини

• Орден Чорного орла з ланцюгом (1892)
• Орден Червоного орла, великий хрест з короною
• Орден Корони (Пруссія) 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест з ланцюгом
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами
• Орден Вендської корони, великий хрест з короною
• Орден Альберта Ведмедя, великий хрест
• Військовий Хрест Фрідріха (Ангальт)
• Орден Вірності (Баден)
• Орден Церінгенського лева, великий хрест
• Орден Святого Губерта
• Орден Генріха Лева, великий хрест (1902)
• Орден Людвіга Гессенського, великий хрест
• Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною
• Орден Білого Сокола, великий хрест з мечами (1896)
• Орден Вюртемберзької корони, великий хрест
• Столітня медаль
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Військовий орден Святого Генріха, великий хрест
• Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест
• Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест
• Pour le Mérite з дубовим листям
  • орден (22 серпня 1915)
  • дубове листя (8 вересня 1916)
• Ганзейський Хрест (Гамбург, Бремен і Любек)
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
• Почесний військовий хрест за героїчний вчинок
• Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
• Почесний хрест (Ройсс)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами

Іноземні нагороди

• Орден Серафимів (Швеція) (27 липня 1888)
• Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина) (1898)
• Орден Золотого руна (Іспанія) (січень 1900)
• Орден Слона (Данія) (6 травня 1900)
• Орден Підв'язки (Британська імперія) (27 січня 1901) — позбавлений у 1915 році.
• Королівський вікторіанський ланцюг (Британська імперія) (червень 1904) — позбавлений у 1915 році.
• Орден Святого Олафа (Норвегія)
  • командорський хрест із зіркою
  • великий хрест з ланцюгом
• Орден Леопольда I, великий хрест (Бельгія)
• Орден «Святий Олександр», великий хрест (Болгарія)
• Орден Подвійного дракона 1-го ступеня, 2-й класу (Китай)
• Орден Спасителя, великий хрест (Греція)
• Орден хризантеми (Японія)
• Орден Восьми тигрів 1-го класу (Корея)
• Вищий орден Святого Благовіщення (Італія)
• Орден Корони Італії, великий хрест
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (Італія)
• Орден Святого Карла (Монако), великий хрест
• Орден князя Данила I, великий хрест (Чорногорія)
• Орден Нідерландського лева, великий хрест
• Орден Лева і Сонця, великий хрест (Іран)
• Пояс двох орденів (Португалія)
• Орден Христа, великий хрест (Португалія)
• Авіський орден, великий хрест (Португалія)
• Орден Вежі й Меча, великий хрест з ланцюгом (Португалія)
• Орден Кароля I, великий хрест (Румунія)
• Орден Корони Румунії, великий хрест
• Орден Андрія Первозванного (Російська імперія)
• Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія)
• Орден Білого Орла (Російська імперія)
• Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія)
• Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (Російська імперія)
• Орден Білого Орла (Сербія), великий хрест
• Орден Королівського дому Чакрі (Сіам)
• Орден Пошани (Османська імперія)
• Орден Слави (Османська імперія)
• Орден «Османіє» 1-го класу з діамантами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 1-го класу

Бібліографія

• Aus meinem Jagdtagebuch, Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart/Berlin 1912
• Erinnerungen des Kronprinzen Wilhelm. Aus den Aufzeichnungen, Dokumenten, Tagebüchern und Gesprächen, herausgegeben von Karl Rosner, Cotta, Stuttgart/Berlin 1922
• Meine Erinnerungen aus Deutschlands Heldenkampf, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1923
• Ich suche die Wahrheit! — Ein Buch zur Kriegsschuldfrage, Cotta, Stuttgart/Berlin 1925