Фуна (фортеця)

Фу́на (крим. Funa, грец. Φουνα) — фортеця, яка розташована на скельному пагорбі за два кілометри на північ від села Лучисте біля західного підніжжя гори Демірджі.

Фуна
Руїни фортеці Фуна
44°45′6″ пн. ш. 34°23′18″ сх. д.
Тип	фортеця
Статус спадщини	Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна	Україна
Розташування	Лучисте, Автономна Республіка Крим
Будівництво	XV ст.
Фуна (фортеця) (Україна)
Фуна у Вікісховищі

Реконструкція оборонних споруд Фуни. А — 1423 р. Б — друга чверть XV ст. В — 1459—1475 рр.

Герби князів Феодоро із надпису 1459 р., знайденого під час розкопок Фуни.

Церква св. Феодора Стратилата. Фото О. Бертьє-Делагарда, 1889 р.

Схема церкви св. Феодора Стратилата. (О. Бертьє-Делагард)

Зображення святого Георгія, знайдене під час розкопок Фуни.

Східний форпост середньовічного князівства Феодоро. Назва походить від тодішньої назви гори Фуна (сучасна г. Демірджі), що в перекладі з грецької означає димна^[1].

Згадки про укріплення

Перша згадка про фортецю належить до XIV століття. У патріарших грамотах 1384 року та інших йдеться про суперечки між митрополитами Херсонським (Херсонес з округою), Готським (територія південно-західного передгір'я та південного узбережжя Криму) та Сугдейським (Судак з околицями) за володіння парафіями, серед спірних сіл згадується Фуна, яку генуезці називали Фонна. У пізніших церковних записах, складених 1836 року на основі опитування переселених з Криму греків Маріупольського повіту, містяться відомості про церкву святого Феодора Стратилата в селі Фуна^[2].

Історія

У середньовіччя фортеця мала важливе військове значення. Після захоплення Генуєю кримського узбережжя від Кафи (нині Феодосія) до Чембало (нині Балаклава), князі Феодоро збудували низку укріплень, розташованих вище в горах, напроти основних генуезьких фортець.

Ці укріплення з одного боку контролювали і стримували просування генуезців углиб Кримського півострова, з іншого боку, були плацдармами для захоплення прибережних міст. Такі дії феодоритів було викликано боротьбою між князівством та Генуєю за володіння узбережжям.

Фуна в цій системі виконувала роль східного прикордонного форпосту, яка протистояла генуезькій фортеці Алустон (Алушта), а також контролювала один з найважливіших караванних шляхів зі степового Криму до узбережжя^[3].

Укріплення було одним з ключових фортифікаційних об'єктів під час генуезько-феодоритських воєн 1422-1423 і 1433-1441 років, родових міжусобиць, османської кампанії 1475 р.^[4]

Фортифікаційний комплекс було зведено у 1422-1423 роках. У жовтні-листопаді 1423 року Фуна була зруйнована у результаті потужного землетрусу. Однак укріплення було відновлене. Незабаром форпост згорів, імовірно, внаслідок нападу або генуезців (каральна експедиція 1434 року на чолі з Карло Ломелліно), або османів (у 50-х роках XV століття), які неодноразово грабували узбережжя.

1459 року фортечний ансамбль зазнав істотної реконструкції і був перетворений на замок.

1475 р. Фуну остаточно знищили турки-османи, які захопили Крим.

Структура фортеці

Найбільша протяжність фортеці з півночі на південь — 106 м; із заходу на схід — 56 м. Площа укріплення — 0,52 га.

Під час дослідження пам'ятки виявлено практично всі основні види оборонних споруд, що були відомі середньовічній військової архітектурі — мури, вежі, донжон, брами, потерни, сходи для сполучення між бойовими рівнями, цистерна, допоміжні будівлі.

Результати розкопок показали, що 1459 року фортецю було капітально перебудовано й значно посилено. Зокрема, було зведено 15-метровий триярусний донжон, внутрішні розміри якого становили приблизно 6×10 м із товщиною мурів 2,3 м. Гарнізон замку становив приблизно 30-40 воїнів.

Важливе місце в архітектурному ансамблі Фунської фортеці посідає церква св. Феодора Стратилата, руїни якої залишилися донині. Після руйнування фортеці 1475 року турками-османами церква збереглася. Храм неодноразово ремонтувався й перебудовувався, внаслідок чого зберігся до початку XX століття.

1894 року неподалік руїн виник «кам'яний хаос» — нагромадження величезних кам'яних брил, що стало результатом обвалу скелі внаслідок землетрусу. Як наслідок, місцеві мешканці полишили територію. Згодом значної шкоди спорудам завдав Ялтинський землетрус 1927 року.

Фуна в легендах

Згідно з легендою, у тій місцевості похована цариця готів. У її могилі начебто схована надзвичайно коштовна корона з щирого золота. Після захоплення Криму німецькими військами й проведених там німцями розкопок ця легенда не підтвердилася. Однак місцеві жителі досі вірять, що корона лежить десь під мурами замку^{[джерело?]}.

Джерела

• Иванов А. В. Крепости и замки Южного берега Крыма. Мир крымского средневековья. — Севастополь: Библекс, 2008.
• Кирилко В. П. Крепостной ансамбль Фуны. (1423—1475 гг.) - Київ: Стилос, 2005. - 269 с. ISBN 966-8518-30-6
• Кирилко В. П. Кирилко В. П. Середньовічне укріплення Фуна XV століття: комплексне архітектурно-археологічне дослідження фортифікаційної структури пам'ятки: Дис. канд. ыст. наук: 07.00.04 / НАН України; Кримський філіал Інституту археології. — Сімферополь, 2001. — 294 арк.
• Кирилко В. П., Мыц В. Л. Крепость Фуна в системе обороны княжества Феодоро// Византийская Таврика. — Киев, 1991
• Мыц В. Л. Война 1433—1441 гг. между Каффой и Феодоро // Античная древность в Средние века. Екатеринбург, 2000. Вып. 31.
• Мыц В. Л. Некоторые итоги изучения средневековой крепости Фуна // Архитектурно-археологические исследования в Крыму. К., 1988.