Дзьобик Юлія Любомирівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дзьобик.

Юлія Любомирівна Фінковська (нар. 11 серпня 1995, м. Чортків, Україна) — українська журналістка, поетка. Членкиня Національної спілки письменників України (2016).

Юлія Любомирівна Фінковська
Народилася	11 серпня 1995(1995-08-11) (30 років) м. Чортків, Тернопільська область, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	поетеса
Alma mater	Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Життєпис

Юлія Фінковська народилася 11 серпня 1995 році в місті Чорткові Тернопільської області України.

У 2012 р. вступила одразу на два факультети Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк, диплом з відзнакою). У виші вивчала українську філологію, літературу та журналістику.

У 2016 р. стала авторкою постійної рубрики літературних портретів «Обличчя ІФЖ» у студентському виданні «Об’єктив», згодом продовжила журналістську діяльність на волинських інтернет-порталах.

У липні 2018 р. одружилася з викладачем польської та білоруської мов Ягором Дзьобиком, змінила прізвище, але для творчості залишила дошлюбне — Фінковська.

Живе та працює у Луцьку. Працювала на розважальному порталі «Таблоїд Волині», тепер перебуває у творчій відпустці.

Доробок

Друкувалася в журналах і газетах — «Літературний Тернопіль», «Дніпро», «Мистецькі грані», «Літературна Україна» та альманахах «Світязь», «Святий Володимир».

Долучилася до поетичної антології «три_літ_ри» та збірки революційної поезії «Говорить майдан». Переможниця кількох творчих змагань в мережі Інтернет:

• поетичного конкурсу «Юне слово»,
• конкурсу малої прози від Всеукраїнської організації «Союз обдарованої молоді».

Учасниця місцевих, всеукраїнських, закордонних поетичних читань. Була гостею:

• «Стральцовського фесту» (м. Мінськ, Білорусь),
• поетичного фестивалю «Meridian Lutsk»,
• Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера»;
• «Наради молодих літераторів» (НСПУ).

Авторка збірок:

• «Жасминовий світанок» (2011)^[1]
• «Трояндовий чай» (2020)
• «Спеція» (2015)^[2]
• «Лиця ялиці» (2020, видана коштом гранту Президента України^[3])^[4]

Відзнаки

• срібна призерка волинського обласного літературного конкурсу «Неповторність» (2013), а в рамках цього ж змагання виборола золото (2015).