Халявинська волость

Халявинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Чернігівського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Халявин.

Халявинська волость
Центр	Халявин
Площа	32 047 (1885)
Населення	12 768 осіб (1885)
Густота	36.5 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 31 поселення, 28 сільських громад. Населення — 12 768 осіб (6331 чоловічої статі та 6437 — жіночої), 2228 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	14711	12445
Приватної власності	16962	13541
Казенної власності	1	—
Іншої власності	373	324
Загалом	32047	26310

Основні поселення волості:

• Халявин — колишнє державне й власницьке село при річці Стрижень за 11 верст від повітового міста, 1379 осіб, 244 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 22 вітряних млини, 2 маслобійних заводи. За 5 верст — поштова станція. За 4 верст — цегельний завод.
• Бобровиця — колишнє державне й власницьке село при річці Десна, 635 осіб, 142 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 6 вітряних млинів.
• Масани — колишнє державне й власницьке село, 226 осіб, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 вітряних млини.
• Петрушин — колишнє державне й власницьке село при річці Замглай, 1376 осіб, 358 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, 19 вітряних млинів, маслобійний завод.
• Полуботки — колишнє державне й власницьке село при річці Стрижень, 338 осіб, 66 дворів, православна церква, вітряний млин.
• Рогощі — колишнє власницьке село при річці Білоус, 113 осіб, 21 двір, православна церква.
• Роїще — колишнє державне й власницьке село при річці Стрижень, 1276 осіб, 199 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 23 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
• Сибереж — колишнє державне село при річці Сибереж, 1229 осіб, 209 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 24 вітряних млини, 2 крупорушки, 2 маслобійних заводи.
• Хмільниця — колишнє державне село при річці Ропотна, 734 особи, 127 дворів, православна церква, постоялий будинок, 19 вітряних млинів, крупорушка, маслобійний завод.

1899 року у волості налічувалось 24 сільських громад, населення зросло до 17 870 осіб (10028 чоловічої статі та 7842 — жіночої)^[2].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)