Хараху Сергій Олександрович

Сергі́й Олекса́ндрович Хараху (nom de guerre «Сотник»; нар. 1 грудня 1970; Ош, Киргизстан) — український педагог, громадський діяч, вчитель географії та Захисту Вітчизни, керівник Центру військово-патріотичного виховання Самооборони «Галичина», сотник ГФ «Народна Самооборона Львівщини», інструктор табору «Гайдамацька Січ», засновник громадської організації «Клуб толерантності»^[3], член Української світової спілки професійних учителів^[4].

Хараху Сергій Олександрович
Народився	1 грудня 1970(1970-12-01) (54 роки) Ош, Киргизька РСР, СРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Місце проживання	Львів
Діяльність	педагог, громадський діяч, географ
Alma mater	Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Заклад	Класична гімназія при ЛНУ імені Івана Франка
Членство	Українська світова спілка професійних учителів
Партія	Народний рух України[1] Вперед, Україно![2]
Діти	Лев
Нагороди

У 2017 році увійшов у список 20 найкращих вчителів України за версією Global Teacher Prize^[5].

Після російського вторгнення в Україну 2022 року став військовослужбовцем ЗСУ.

Біографія

Народився 1 грудня 1970 року в місті Ош, Киргизстан^[6].

У 1993 році закінчив географічний факультет ЛНУ ім. І. Франка, спеціальність — географ, вчитель географії. Має педагогічний стаж з 2002 року.

У 2004 році почав працювати у Класичній гімназії при ЛНУ імені Івана Франка.

У 2006 році балотувався до Львівської міської ради від Блоку «Наша Україна»^[7].

Від 2008 року Сергій Хараху бере участь у громадській діяльності, засновуючи Клуб толерантності^[8][9]. У листопаді 2008 року був співорганізатором Всеукраїнської учнівської науково-практичної конференції «Постать Степана Бандери в українській історії. Погляд молоді»^[10], а у 2012 — «70 років УПА — від особистостей до боротьби за волю України»^[11].

У 2013 році стає співзасновником громадського формування «Народна Самооборона Львівщини»^[12], бере участь у Євромайдані та займається патрулюванням та охороною громадського порядку у Львові^[13].

У 2015 році — викладач поліцейської академії у Львові (курс про права людини та толерантність)^[14].

Від 2017 року — член Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації^[15], з 2019 по 2021 — голова комісії освіти і науки^[16].

Після початку російського вторгнення в Україну, 28 лютого 2022 року пішов добровольцем у Збройні сили України^[17]. Служить у 53-му окремому стрілецькому батальйоні ЗСУ. Брав участь у битві за Бахмут, де отримав контузію та травму і був відправлений на реабілітацію^[18].

Конфлікт щодо підручника Захисту Вітчизни

У вересні 2018 року у місцевих ЗМІ повідомлялося, що Сергій Хараху виявив у новому підручнику Захисту Вітчизни, автором якого виступив Микола Гнатюк, а видавцем — видавництво «Генеза», неправдиві історичні факти і маніпуляції, зокрема перекручені факти історичного минулого України та Російської Федерації та фото спецназу Головного розвідувального управління РФ^[19][20][21].

У інтерв'ю газеті «Високий Замок» 7 вересня 2018 року Хараху зазначив, що він «скерував лист-скаргу на автора цього підручника у Міністерство освіти, а також вказав на подробиці неправдивих історичних фактів та на відсутність важливих подій української військової історії»^[22]. Згодом видавництво «Генеза» поширило заяву у якій заперечували звинувачення у свою сторону та розкритикували статтю у Високому Замку, а також навели аналіз підручника авторства Хараху, де був виявлений плагіат (дослівний переклад з російської)^[23].

22 вересня на території Форуму Видавців відбувся пікет за участі вчителів проти підручника Захисту Вітчизни^[24]. Видавництво «Генеза» пояснило інцидент розв'язанням конкурентної боротьби.

4 жовтня 2018 року відбулася нарада в Міністерстві освіти і науки, за ініціативи міністра освіти Лілії Гриневич, на якій «Генеза» з автором пообіцяли виправити всі помилки, які знайдуть експерти^[25].

18 березня 2019 року стало відомо, що видавництво «Генеза» подало у суд на Сергія Хараху та газету «Високий Замок» позов про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди^[26][27]. 25 червня 2019 року відбулося підготовче засідання у Франківському районному суді Львова, також стало відомо, що видавництво вимагає компенсацію у розмірі 100 000 грн^[28]. 8 квітня 2020 року відбулось судове засідання, на якому видавництву «Генеза» відмовили у задоволенні позову^[29][30].

16 липня 2020 року стало відомо, що Хараху подав до суду на Міністерство освіти та науки України з вимогою не допустити викладання у школах предмета «Захист Вітчизни» за підручником Миколи Гнатюка^[31].

Відзнаки

• Конкурс документальних оповідань присвячений Другій світовій війні «Бути людиною» — за оригінальність сюжету, оповідання «Історія одного солдата»^[32];
• призер міського конкурсу «Успішний педагог — 2018» у номінації «Захист Вітчизни»^[33];
• Подяка Львівської міської ради (23 жовтня 2018) — за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у навчання і виховання молодого покоління та з нагоди Дня працівника освіти^[34];
• Грамота Верховної Ради України (2017) — за особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти, плідну навчально-педагогічну діяльність, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 25-річчя створення Класичної гімназії при ЛНУ ім. І. Франка^[35];
• Відзнака «Подяка Львівської обласної ради» (26 вересня 2017) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти, значні досягнення у вихованні молодого покоління, високий професіоналізм та з нагоди Дня працівника освіти^[36][37];
• Увійшов у список 20 найкращих вчителів України за версією Global Teacher Prize^[5];
• призер міського конкурсу «Успішний педагог — 2016» у номінації «Захист Вітчизни»^[38];
• 3-тє місце у Міжнародному конкурсі публікацій про толерантність, інтеграцію, взаємоповагу і порозуміння в суспільстві організації «Глобальне партнерство для запобігання збройному конфлікту^[en]» — стаття «Через терни до толерантності», вересень 2011 року)^[39].

Друковані праці

• Державна концепція виховання української молоді (традиції, досвід, перспективи): Методичні матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 7 липня 2006 р. — Львів, 2006. (стаття «Майбутня українська еліта — проблема шкільного виховання»);
• Галичина — полікультурна територія України. Стан та перспективи: Матеріали всеукраїнської наукової конференції, 8-9 жовтня 2010 р. — Львів, 2010. (стаття «Виховання толерантності та налагодження співпраці молоді різних громад Львова»);
• Вплив різних видів народної творчості на формування дитячого світогляду: досвід та практика: Збірник тез науково-практичної конференції, 12-13 травня 2012 р. — Львів, 2012. (стаття «Етнопедагогічні основи виховання сучасної середньої школи: теорія і практика»);
• Викладаємо Захист Вітчизни по-новому. Збірник методичних матеріалів військово-патріотичного виховання та розробок уроків і занять з предмету Захист Вітчизни — Львів, 2012. (статті «НАТО», «Методика військово-патріотичних таборувань», «Бойове забезпечення та сучасна екіпіровка воїна» та ін.).
• «Викладаємо Захист Вітчизни по-новому. Мілітарна історія Львова». Журнал «Оборонний вісник», № 8 — Київ. 2016 р.
• «Не можемо бути осторонь». Журнал «Оборонний вісник», № 1 (10) — Київ. 2017 р.
• «Захист Вітчизни: методичні матеріали та інноваційні уроки: нова програма» / С. Хараху, В. Павлов, І. Дзюба, Є. Саганчі — Львів: Світ, 2018—136 с.

Підручники

• Захист Вітчизни (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. осв. / С. Хараху, В. Павлов, І. Дзюба, Є. Саганчі — Львів: Світ, 2018. — 216 с. : іл., табл^[40]
• «Захисник України» / С. Хараху, І. Дзюба, Є. Саганчі, О. Ящишин, В. Павлов, В. Нефедов. — Львів: Світ, 2018. — 224 с.: іл.