Хитько Володимир Васильович

Володимир Васильович Хитько́ (16 вересня 1914, Миргород — 19 листопада 1984, Донецьк) — український радянський майстер художнього різьблення по дереву, член Спілки радянських художників України.

Хитько Володимир Васильович
Народився	16 вересня 1914(1914-09-16)  Миргород, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	19 листопада 1984(1984-11-19) (70 років)  Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Діяльність	різьбяр по дереву
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Національна спілка художників України
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Біографія

Народився 16 вересня 1914 року в місті Миргороді (нині Полтавська область, Україна). Походив з відомого роду художників Хитьків. Його батько — Василь Іванович, все життя жив і працював у Миргороді. Усі народилися і поховані в Миргороді на Троїцькому кладовищі^[1]. Протягом 1930—1932 років вчився в студії образотворчого мистецтва при Московській спілці художників; у 1934—1936 роках — у підготовчих класах живописного факультету Інституту живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (вчителі з фаху — М. Федоров, В. Голуб, Халабуцький).

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (30 квітня 1945)^[2]. Член ВКП(б) з 1949 року.

Мешкав у Донецьку в будинку на вулиці Газети «Соціалістичний Донбас», № 22, квартира № 18. Помер у Донецьку 19 листопада 1984 року.

Творчість

Працював в галузі декоративного мистецтва (різьблення по дереву). Серед робіт:

• тематичний стенд «Мистецтво належить народові» (1950);
• барельєф «Богдан Хмельницький» (1954);
• декоративне блюдо «Співає Україна» (1957);
• панно «Слава Донеччини» (1960);
• декоративна таріль «Дівчина та голуб» (1969).

Брав участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1948 року.