Холмський повіт (Російська імперія)

Холмський повіт (рос. дореф. Холмскій уѣздъ, пол. Powiat chełmski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Холм.

Холмський повіт
Губернія	Люблінська губернія, Холмська губернія
Центр	Холм
Створений	1867
Скасований	1939
Площа	1291,3 (1885)
Населення	101 392[1] осіб (1897)
Найбільші міста	Холм
Наступники	Холмський повіт

Волості

Холмський повіт, 1907

Холмська губернія в 1914 році

При утворенні до повіту входили 1 місто (Холм) і 5 містечок (Войславичі, Павлів, Рейовець, Савин, Свірже, Сідлище) та 13 сільських волостей. В повіті було сіл, фільварків і колоній — 563, хуторів — 3099.

В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:

• Березини — с. Березини,
• Буків — с. Савин,
• Вільховець — с. Бусівно,
• Войславиці — с. Войславичі,
• Жмудь — с. Жмудь,
• Кривички — с. Кривички,
• Павлів — с. Павлів,
• Раколупи — с. Городисько,
• Рейовець — с. Рейовець,
• Свіржі — с. Свірже,
• Став — с. Став,
• Сідлище — с. Сідлище,
• Турка — с. Турка,
• Циців — с. Циців.

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населений переважно українцями Холмський повіт переданий з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: місто Холм і волості Буків, Вільховець, Войславиці, Жмудь, Кривички, Павлів, Раколупи, Рейовець, Сідлище, Свіржі, Став, Турка, Циців.

Розташування

Повіт розташовувався на сході губернії. Межував на півночі — з Володавським повітом, на заході — з Любартівським і Люблінським повітом, на півдні — з Красноставським і Грубешівським, на сході — з Володимир-Волинським повітом Волинської губернії. Площа повіту становила 1865,9 версти^[1].

Населення

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 36 825 українськомовних: 24 355 українськомовних греко-католиків, 12 344 українськомовних римо-католиків, 1 157 польськомовних греко-католиків і 126 греко-католиків, які розмовляли і українською, і польською^[2].

В 1878 р. з 81 869 осіб населення повіту: 32 903 православних (до 1875 р. — греко-католики), 31 377 римокатоликів, 9 214 протестантів, 8 731 юдей.

За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 137 585 осіб (71 117 чоловіків і 66 468 жінок)^[1]. Найбільше місто — Холм (18 452 осіб)^[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року^[3]:

Мова	Осіб	Відсоток
польська	47 463	34,50 %
українська	46 003	33,44 %
німецька	17 516	12,73 %
єврейська	17 484	12,71 %
російська	8 615	6,26 %
інші	504	0,37 %
Разом	137 585	100 %

Внаслідок указу^[ru] російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 13 173 осіб перейшли з православ'я на римо-католицизм^[4]. У 1906—1907 роках у Холмському повіті налічувалося 58 870 православних осіб і 70 884 римо-католиків^[4].

Інфраструктура

У 1906—1907 роках у повіті діяло 47 православних церков і 11 римо-католицьких костелів^[4]. На 1908 рік у повіті працювало 124 школи (65 звичайних і 59 прицерковних)^[4].