Хоробрів (Шептицький район)

Хоробрів — село в Україні, в Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 819 осіб.

село Хоробрів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Шептицький район
Тер. громада	Сокальська міська
Код КАТОТТГ	UA46120110570045903
Основні дані
Засноване	1453
Населення	819
Площа	3 км²
Густота населення	273 осіб/км²
Поштовий індекс	80013
Телефонний код	+380 3257
Географічні дані
Географічні координати	50°31′51″ пн. ш. 24°10′33″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	80013, Львівська обл., Шептицький р-н, с.Хоробрів, вул.Шевченка,50
Карта
Хоробрів
Хоробрів
Мапа
Хоробрів у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Хоробрів.

Історія

Перша письмова згадка датується 1453 р. Село детально описане в королівській люстрації 1565 р.^[1]

Станом на 1880 р. у Хороброві налічувалось 695 жителів, з них 605 — греко-католиків, 60 — римо-католиків і 30 юдеїв.

У міжвоєнний період село було адміністративним центром ґміни Хоробрув, яка входила до Сокальського повіту Львівського воєводства.

Напередодні Другої світової війни, на 01.01.1939 р. в селі проживало вже 1010 мешканців, з них 820 українців-греко-католиків, 140 українців-латинників, 25 поляків-римо-католиків, 15 євреїв і 10 німців^[2].

Дільниця на кладовищі, де поховані радянські воїни

Після Другої світової війни Хоробрів, як і інші села Сокальського Закерзоння опинилося в складі Польщі^[3]. 6 травня 1946 р. українське населення села примусово було виселено до УРСР (здебільшого до Тернопільської області). Збройний опір депортації українців у Хороброві чинили відділи УПА. Так, 5 травня 1946 р. стрільці УПА ВО-БУГ провели успішну наступальну операцію проти радянських і польських військових формувань із застосуванням німецьких реактивних снарядів^[4]. 6-15 липня 1947 року в рамках операції «Вісла» решту 81 мешканця, які на той час ще залишались у селі (із змішаних польсько-українських сімей) було депортовано у північно-західні райони Польщі^[5][3]. У селі залишилося 67 поляків^[3].

До 1951 р. село знаходилось у складі Польщі. За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР^[3]. У 1953 р. знову заселене українцями і перейменоване на Правда. Сюди було переселено мешканців с. Хітар Стрийського р-ну Львівської області. До рідного села в середині 1950-х рр. повернулася лише частина корінних мешканців.

У 1993 р. відновлено колишню назву Хоробрів.

Сучасність

У селі дерев'яна церква св. Косми і Дам'яна (1864 р.), загальноосвітня школа, дитячий садок, Народний дім, амбулаторія.

У 2011 р. встановлено пам'ятник, присвячений 20-річчю незалежності України.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	816	99.63%
російська	2	0.24%
румунська	1	0.13%
Усього	483	100%

Церква св. Косми і Дам'яна[7]

Церква свв. Косми і Дам'яна (Хоробрів), 20 лютого 1918 р.

Найдавніші згадки про церкву у Хороброві походять з 1564—1656 р. Ерекційний акт надано вже існуючій церкві польським королем Августом у 1759 р. На переломі XVIII—XIX століть була зведена нова дерев'яна церква на місці давнішої. У 1864 р. вибудували чергову дерев'яну тризрубну триверху церкву, освячену у 1881 р. Восьмерики, встановлені на зрубах надопасань, завершені зрізаними наметовими банями, увінчаними ліхтарями і маківками. До бабинця з заходу прилягає ґанок-присінок, а до вівтаря з півночі — захристія. Оточена церква невеликим піддашшям. Поруч мурована стінна дзвіниця^[8].

До заборони УГКЦ і депортації українців у 1946 р. церква була парохіяльною у Варяжському деканаті Перемишльської єпархії.

Знамениті люди

• Івченко Олексій Григорович — український політик правого спрямування, підприємець, банкір.

В 1939 році у волосному уряді волості Хоробрів працював Василь Хома.